Рішення

від 21.03.2017 по справі 906/4/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" березня 2017 р. Справа № 906/4/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ПрАТ СК" Перша"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНО"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 12174,40 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача компенсації сплаченого страхового відшкодування у розмірі 12174,40 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.02.2017.

Ухвалою від 02.0.2017 суд відклав розгляд справи на 23.02.2017.

Ухвалою від 27.02.2017 у зв'язку з перебуванням судді Сікорської Н.А. 23.02.2017 у щорічній оплачуваній відпустці, розгляд справи призначено на 21.03.2017

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 76).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 75).

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. 13.03.2017 на адресу господарського суду повернулась ухвала суду від 27.02.2017, яка направлялась на адресу третьої особи з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з "закінченням терміну зберігання" (а.с. 77-79).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скорились, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГНО" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АС/9135882, предметом якого є забезпечення транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15).

Строк дії вищевказаного договору з 06.06.2014 по 05.06.2015.

25.07.2014 о 12:10 год. на а/д Київ-Чоп км 89+700 ОСОБА_2 (третя особа), керуючи транспортним засобом VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом SCHMMIT д.н. НОМЕР_3 перед початком руху не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, оскільки під час руху переднє ліве колесо вибухнуло та автомобіль перевернувся на бік, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 (третя особа) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 12).

25.07.2014 за участю інспектора ВДАІ Коростишівського РВ , інспектора з безпеки руху філії "Житомирська ДЕД" складено акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, згідно якого зафіксовано, що внаслідок ДТП, скоєного автомобілем під керуванням гр. ОСОБА_3 пошкоджено 40 м.п. металевого бар'єрного огородження, яке належить Службі автомобільних доріг у Житомирській області (а.с.21).

26.07.2014 комісією Служби автомобільних доріг у Житомирській області складено акт пошкодження металевого бар'єрного огородження на автомобільній дорозі М-06 КИїв-Чоп км 89+700, яким зафіксовано, що в результаті пригоди, яка сталась 25.07.2014 о 12-10 год., водій автомобіля "Вольво" ОСОБА_2, д.н. НОМЕР_2 з причепом Schmidt д.н НОМЕР_3, який належить ТОВ "ГНО" м. Житомир, вул. Промислова 22, рухаючись зі сторони м. Києва по автодорозі Київ-Чоп здійснив наїзд на металеве бар'єрне огородження, яке розташоване на розподільчій смузі та скоїв перекидання. В результаті ДТП було пошкоджено двобічне металеве огородження протяжністю 40 п.м.(а.с. 20).

24.02.2015 Служба автомобільних доріг у Житомирській області звернулась до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" з повідомленням про настання страхового випадку за договором страхування цивільної відповідальності серії АС № 9135882 та подано заяву на виплату страхового відшкодування в сумі (а.с. 16-18).

Згідно розрахунку Служби автомобільних доріг у Житомирській області вартість ремонту металевого бар'єрного огородження становить 12684,40 грн.

Відповідно до страхового акту ЦВ-068822 від 17.04.2015 сума страхового відшкодування склала 12174,40 грн. (12684,40 грн. розмір збитку + 510,00 грн. франшиза) (а.с. 13-14).

Позивачем згідно платіжного доручення № 143823 від 08.05.2015 було перераховано Службі автомобільних доріг у Житомирській області 12174,40 грн. страхового відшкодування (сума з урахуванням 510,00 франшизи) (а.с. 11).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_2, в результаті якого було завдано шкоду майну Службі автомобільних доріг у Житомирській області перебував у трудових відносинах з ТОВ "ГНО", що вбачається з постанови Черняхівського районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 947066 (а.с. 12, 46).

За даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 947066, автомобіль марки VOLVO FH 12.420, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГНО" (а.с. 46).

Оскільки, ПрАТ "СК "Перша" здійснено страхове відшкодування в розмірі 12174,40грн., в порядку ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 1187 ЦК України, 29.09.2015 позивачем на адресу ТОВ "ГНО" (відповідача) направлено претензію про сплату в регресному порядку протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії на користь ПрАТ "СК "Перша" суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12174,40 грн. Претензію відповідачем отримано 05.10.2015 (а.с. 9-10).

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Як встановлено судом вище, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГНО" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АС/9135882, предметом якого є забезпечення транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, за своєю правовою природою являється договором страхування.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України Про страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 4 полісу № АС 9135882, укладеного між ПрАТ "СК "Перша" та відповідачем визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн.

Відповідно до п. г ст. 38.1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

Як встановлено судом, позивачем було здійснено страхову виплату Службі автомобільних доріг України в розмірі 12174,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11).

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Нормами ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів :

38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Роз'ясненням Вищого господарського суду України №02-5/215 від 01.04.1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. ... Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду , завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на викладене, ПрАТ СК Перша , здійснивши страхове відшкодування, керуючись ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , набуло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в даному випадку - до власника джерела підвищеної небезпеки - ТОВ " ГНО", оскільки особа, яка керувала даним транспортним засобом під час скоєння ДТП - ОСОБА_2, знаходилась у трудових відносинах з відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою про сплату 12174,40 грн. виплаченого страхового відшкодування протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, з врахуванням направленої позивачем претензії, у відповідача виник обов'язок сплатити на користь позивача 12174,40 грн. до 22.10.2015.(15.10.2015 дата отримання вимоги відповідачем + 7 пільгових днів згідно претензії) виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Незважаючи на пред'явлену вимогу, відповідач не здійснив відповідних розрахунків на момент звернення з позовом до суду та на момент вирішення спору.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНО" (10025, м. Житомир, вул. Промислова,22, код ЄДРПОУ 37808717)

на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.20, код ЄДРПОУ 31681672)

- 12174,40 грн. сплаченого страхового відшкодування;

- 1378,00 грн. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.03.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу ( рек. )

3- відповідачу ( рек. з пов.)

4- третя особа ( рек. з пов.)