Ухвала

від 16.03.2017 по справі 757/62162/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами представника власників майна - адвоката Солодка Євгена Вікторовича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року,

за участю прокурора - Вакарова Д.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000001183 від 05.05.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В., про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке було вилучене 13.12.2016 р. під час проведення обшуку індивідуального сейфу, розташованого у Філії - Головного управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, 27, яким користувався ОСОБА_4, а саме на речі, зовні схожі на грошові кошти: долари США, номіналом по 100 доларів США у 6 банківських упаковках на загальну суму 570000 (п'ятсот сімдесят тисяч) доларів США, шляхом розпорядження та користування ними.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши правову підставу для арешту майна, наведені слідчим та прокурором обґрунтування та долучені до клопотання матеріали дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти, вилучені 13.12.2016 року під час проведення обшуку індивідуального сейфу ОСОБА_4 у Філії - Головного управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , набуті ним протиправним шляхом, а тому, з огляду на конкретні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, що розслідується, наявні підстави для накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики втрати майна.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням, адвокат Солодко Євген Вікторович, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, подав апеляційні скарги в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., погодженого із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В., про арешт майна у кримінальному провадженні №42016000000001183.

Мотивуючи доводи апеляційних скарг, представник вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки підозра по даному кримінальному провадженню не оголошена жодній особі та грошові кошти, на які накладено арешт отримані законним шляхом.

Додатково апелянт зазначає про те, що посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

В судове засідання представник власників майна не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг був повідомлений належним чином, що дає апеляційному суду підстави розглядати справу у його відсутність, про що також не заперечував прокурор.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги представника власників майна такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001183 від 05.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 28.11.2008 року між АБ Укргазбанк (МФО 320478) та ЗАТ Сіті нет (код ЄДРПОУ 20075595) укладено кредитний договір для поповнення обігових коштів підприємства № 65-V/2008 предметом якого були грошові кошти в розмірі 100 млн. грн.

У зв'язку із не виконанням ЗАТ Сіті Нет умов кредитного договору, АБ Укргазбанк звернувся до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості із позичальника. Проте, Господарським судом м. Києва АБ Укргазбанк було відмовлено у стягненні заборгованості із боржника, а зустрічний позов ЗАТ Сіті Нет та ТОВ Вант до АБ Укргазбанк задоволено, а саме визнано недійсним кредитний договір від 28.11.2008 року № 65-V/2008 та договір іпотеки від 17.02.2009 року.

Підставою для визнання недійсним кредитного договору № 65-V/2008 від 28.11.2008 року стало надання посадовими особами ЗАТ Сіті нет підроблених рішень органів управління даного підприємства до АБ Укргазбанк для отримання кредиту в розмірі 100 млн. грн.

Отримані у вигляді кредиту грошові кошти в сумі 100 млн. грн. ЗАТ Сіті нет перераховано на ТОВ КУА Менеджмент Сервіс (код ЄДРПОУ 32710384) з призначенням платежу За цінні папери . ТОВ КУА Менеджемент Сервіс , було перераховано грошові кошти на підприємства ТОВ ФК Інфінменеджмент (код ЄДРПОУ 33498582), ТОВ Торгтрансмаш (код ЄДРПОУ 34424021) та ТОВ Вторхімпостач (код ЄДРПОУ 34662783) в розмірах 15,6 млн. грн., 37 млн. грн. та 47 млн. грн. відповідно з призначенням платежу за цінні папери.

В подальшому 02.04.2010 між АБ Укргазбанк та ТОВ Укрконцепт (код ЄДРПОУ 35139069) укладено договір відступлення права вимоги та договір відступлення прав за договором іпотеки згідно якого ТОВ Укрконцепт сплачує АБ Укргазбанк кошти в розмірі 127 557 002 грн., що складаються із 100 млн. грн., які АБ Укргазбанк надав ТОВ Укрконцепт згідно кредитного договору № 3/2010 від 02.04.2010 та 27 557 002 грн., власних коштів (отримано фінансову допомогу від ТОВ "КУА "КМБ-Житлобудінвест"), які в подальшому були перераховані на поточний рахунок банку.

У зв'язку із невиконання ТОВ Укрконцепт умов кредитного договору, банк 13.07.2010 року звернувся до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення із товариства заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Господарським судом м. Києва позовні вимоги АБ Укргазбанк були задоволені в повному обсязі. Господарський суд м. Києва зобов'язав ТОВ Укрконцепт сплатити в адресу АБ Укргазбанк суму в розмірі 116 532 546 грн. та рішення набрало законної сили. Однак, рішення не виконане і перебувало на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

14.04.2016 року рішенням Господарського суду м. Києва в позові ТОВ Укрконцепт до АБ Укргазбанк про стягнення збитків у розмірі 144 063 813 грн. відмовлено в повному обсязі.

Однак, під час досудового розслідування стало відомо, що 29.06.2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2016 року та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Укрконцепт задоволено в повному обсязі і постановлено стягнути з АБ Укргазбанк 144 063 813 грн.

18.07.2016 року АБ Укргазбанк до Вищого Господарського суду України було подано касаційну скаргу на постанову Київського Апеляційного Господарського суду від 29.06.2016 року, а також подано клопотання про зупинення виконання рішення до розгляду касаційної скарги.

Проте, 29.07.2016 року, з електронного повідомлення Національного банку України АБ Укргазбанк стало відомо, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на кошти АБ Укргазбанк на підставі постанови від 28.07.2016 року, винесеної згідно наказу Господарського суду м. Києва №910/16631/14 від 08.07.2016 про стягнення з банку на користь ТОВ Укрконцепт коштів у розмірі 144 217 281грн. та 14 421 728 грн. виконавчого збору.

Вказані дії стались у зв'язку із тим, що державний виконавець всупереч вимогам Закону України Про виконавче провадження , а саме ст.ст. 11, 25, 31 не надіслав до АБ Укргазбанк постанови про відкриття виконавчого провадження і про арешт коштів та не повідомив банк про вказані обставини. На даний час виконання вказаного рішення призупинено виконавчою службою згідно постанови про зупинення виконавчого провадження від 05.08.2016 року на підставі ухвали Вищого господарського суду України від 03.08.2016 року до закінчення перегляду рішення суду в порядку касації.

Проведеними слідчими діями та заходами встановлено та підтверджено, що до отримання грошових коштів в АБ Укргазбанк по кредитному договору №3/2010 від 02.04.2010 має відношення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Так, встановлено, що ТОВ Експертно-консалтинговий союз , (код ЄДРПОУ 22902329) укладало угоду з АБ Укргазбанк про акредитацію компанії ТОВ Експертно-консалтинговий союз , як компанії, що може виконувати роботу з оцінки щодо проектів АБ Укргазбанк . Директором та співзасновником ТОВ Експертно-консалтинговий союз є ОСОБА_4

Проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_4 виконував звіт про оцінку предмету іпотеки, який складено 19.03.2010 року. Даний звіт складено із завищенням ринкової вартості предмету іпотеки, а саме: нежитлового будинку, загальною площею 3700,90 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В ході супроводження вказаного кримінального провадження отримано відомості, що ОСОБА_4 користується індивідуальним сейфом, розташованим у Філії - Головне управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 27.

Так встановлено, що в індивідуальному сейфі, розташованим у Філії - Головне управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 27, можуть збиратися речі та документи, що зберігаються в електронному вигляді у комп'ютерній техніці, ноутбуках, планшетах, накопичувачах флеш-пам'яті, жорстких дисках, переносних носіях інформації, телефонах, чорнових записів, блокнотів, щоденників, які мають значення для розслідування даного кримінального провадження.

У ході проведеного обшуку індивідуального сейфу, який орендував ОСОБА_4, відповідно до договору №1754 оренди індивідуального сейфу від 04.11.2016 року, виявлено та вилучено речі зовні схожі на грошові кошти, а саме: долари США, номіналом по 100 доларів США у 6 банківських упаковках у загальній сумі 570 000 (п'ятсот сімдесят тисяч) доларів США.

На теперішній час особу, яка є власником вилучених грошових коштів, не встановлено, джерело їх походження не відомо.

Вилучені речі, зовні схожі на грошові кошти, а саме: долари США, номіналом по 100 доларів США у 6 банківських упаковках у загальній сумі 570 000 (п'ятсот сімдесят тисяч) доларів США, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

14.12.2016 р. слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 13.12.2016 р. під час проведення обшуку індивідуального сейфу, розташованого у Філії - Головного управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, 27, яким користувався ОСОБА_4, а саме на речі, зовні схожі на грошові кошти: долари США, номіналом по 100 доларів США у 6 банківських упаковках на загальну суму 570000 (п'ятсот сімдесят тисяч) доларів США.

19.12.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вказане майно.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора та слідчого, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти в іноземній валюті, які були вилучені в ході проведення обшуку, перелік яких вказаний як у клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді, з тих підстав, що вони є речовим доказам в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання права власності з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані грошові кошти, на які просить накласти арешт слідчий, можуть бути передані або відчужені, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини десятої статті 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного, а тому посилання представника на ті обставини, що арештовані грошові кошти належать ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та набуті ними у законний спосіб, а отже не можуть бути арештовані, колегія суддів вважає не достатньо обґрунтованими.

Також, як встановлено в суді апеляційної інстанції 19.01.2017 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у пособництві і заволодінні за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Крім цього, за змістом повідомлення про підозру встановлено розмір шкоди заподіяної внаслідок вчинення злочину в сумі 100 млн. грн., що є особливо великим розміром. А тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна, арешт у даному кримінальному провадженні є необхідним та виправданим з метою виконання завдань кримінального провадження.

Доводи апелянтів , з приводу законності джерела походження арештованих грошових коштів та неврахування цих обставин слідчим суддею під час постановлення ухвали про накладення арешту на вказані грошові кошти , колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційних скарг щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000001183 від 05.05.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, якою було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В., про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке було вилучене 13.12.2016 р. під час проведення обшуку індивідуального сейфу, розташованого у Філії - Головного управління по Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, 27, яким користувався ОСОБА_4, а саме на речі, зовні схожі на грошові кошти: долари США, номіналом по 100 доларів США у 6 банківських упаковках на загальну суму 570000 (п'ятсот сімдесят тисяч) доларів США, шляхом розпорядження та користування ними - залишити без змін .

Апеляційні скарги представника власників майна - адвоката Солодка Євгена Вікторовича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М.Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к