Постанова

від 23.03.2017 по справі 812/110/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/110/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до колективного підприємства Збагачувальна фабрика "Центральна" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 у сумі 61052,25 грн,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищевказаний адміністративний позов. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким призначені пенсії на пільгових умовах до набуття ними права на пенсію за віком згідно з цим Законом.

Заборгованість КП Збагачувальна фабрика "Центральна" перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 за списком № 1 склала 61052,25 грн грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з КП Збагачувальна фабрика "Центральна" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 у сумі 61052,25 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача не прибув до суду, надав письмові заперечення, в яких посилався на ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до якого входить м. Антрацит, Луганської області, де знаходяться виробничі потужності КП Збагачувальна фабрика "Центральна". Наказом № 22 від 01.07.2014 робота підприємства була призупинена на невизначений строк, до закінчення АТО. Відповідач отримав сертифікати про форс-мажорні обставини в яких Торгово промислова палата України засвідчила для КП Збагачувальна фабрика "Центральна" факт настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 при здійснені господарської діяльності на території Луганської області м. Антрацит та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів до закінчення АТО. Відповідач стверджує, що заборгованість з виплати та доставки пенсій за віком на пільгових умовах виникла у зв'язку із форс-мажорними обставинами. З огляду на що просив відмовити у задоволені позовних вимог. (а.с. 107-114).

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом установлено, що колективне підприємство Збагачувальна фабрика "Центральна" (код ЄДРПОУ 32226023) зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа та перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків.

Відповідач не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, у зв'язку з чим за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 утворилась заборгованість у розмірі 61052,25 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, які були надіслані відповідачу, карткою особового рахунку платника, розрахунком суми боргу ( а.с.5-93).

Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 відповідачем отримані, не оскаржені та не скасовані, судом не визнано протиправність, недійсність розрахунків за період з 01.08.2015 по 31.07.2016. Сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Позивачем згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з п.6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління Пенсійного фонду України заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємство відповідача до 25-го числа не сплатило до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених за списком № 1 у сумі 10760,55 грн. відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.08.2016 по 31.12.2016.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на скрутне становище КП Збагачувальна фабрика "Центральна", та неможливістю сплачувати страхові внески з огляду на те, що пунктом 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Також, суд вважає хибним посилання відповідача на сертифікати (висновки) №№ 1744, 1745 про настання обставин непереборної сили стосовно КП Збагачувальна фабрика "Центральна", як на підставу звільнення від обов'язку сплати заборгованості відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 з огляду на наступне.

Статтею першою Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Встановлення і скасування зборів на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування".

Сфера дії Податкового кодексу України не поширюються на правовідносини щодо відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини не передбачено визнання безнадійною заборгованості з відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Також не передбачено звільнення від обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в залежності від фінансового стану, форс-мажорних обставин або фактичного ведення господарської діяльності.

Крім того, у суду відсутні повноваження визнавати безнадійною заборгованість з відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Дійсно, відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, даним Законом не передбачено звільнення або мораторій на сплату заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тому як заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є податковим боргом та не відноситься до податків та обов'язкових платежів передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства Збагачувальна фабрика "Центральна" (код ЄДРПОУ 32226023) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка 9, рахунок № 25605301738 в ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 у розмірі 61052,25 грн (шістдесят одна тисяча п'ятдесят дві гривні 25 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.С. Шембелян