Постанова

від 13.03.2017 по справі 826/11062/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 березня 2017 року                     № 826/11062/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши в скороченому проваджені адміністративну справу за позовом   Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у  м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 740    293, 43 грн., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:    Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у  м. Києві про стягнення податкової заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К» у розмірі 740   293, 43 грн. В обґрунтування позову позивач  зазначає, що відповідач має податковий борг на загальну суму 740   293, 43 грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу  в судовому порядку. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд – ВСТАНОВИВ: Заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 448   276, 26 грн., з податку на прибуток на загальну суму 53   677, 80 грн., з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 238   339, 37 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.06.2015 року №0009931503, №0009951503, від 21.11.2014 року №0022051503. Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим. Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих зобов'язань у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 30.03.2015 року №4116-23 на суму 280   309, 41 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.06.2015 року №115/26-52-23-31. У зв'язку з тим, що відповідач не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення позову, стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, яка виникла на підставі податкових декларацій. З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.06.2015 року №0009931503, №0009951503, від 21.11.2014 року №0022051503, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду). З матеріалів справи вбачається, що строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 04.06.2015 року №0009931503, №0009951503, від 21.11.2014 року №00220515033 на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов'язання визначене згадуваними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженим, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача зобов'язання в сумі  740   293,43 грн. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Відмовити в задоволенні позову. Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда