Постанова

від 21.03.2017 по справі 805/486/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И              21 березня 2017 р.                                     Справа №805/486/17-а приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1            Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С. за участю секретаря судового засідання Арлаускене О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМЕНЕРГО” ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 719424,09 грн., -                                                   встановив: В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (Далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМЕНЕРГО” ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (Далі – відповідач) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 за період листопад-грудень 2016 року в сумі 719424,09 грн. В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. “а” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно пред'явлених розрахунків, за період листопад-грудень 2016 року склала 719424,09 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості. Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління. Відповідач в судове засідання свого представника не направив, разом з тим засобами поштового зв'язку подав заперечення проти адміністративного позову, якими зазначав, що заборгованість, яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є недоїмкою в розумінні статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В зв'язку із знаходженням товариства на території проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону № 2464-VI, вважає, що у заявлений позивачем спірний період, був звільнений від виконання своїх обов'язків, щодо сплати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (Далі – Положення). Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (Далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМЕНЕРГО” ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 30597632; 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Волгодонська, буд. 2 кімната 202) зареєстровано в якості юридичної особи 18.10.1999 року, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV як страхувальник зобов'язаний сплачувати у встановленому порядку страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування. На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з п. «а», ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1931- XII, та яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію. Управлінням Пенсійного фонду України за період листопад-грудень 2016 року були здійснені витрати на виплату і доставку працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМЕНЕРГО” ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 на загальну суму 719424,09 грн. На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, по працівникам підприємства. Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 719424,09 грн. Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним. Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частиною другою розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №   1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (надалі – Закон України “Про пенсійне забезпечення”). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з абзацом 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці  за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. За приписами пункту “а” частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”: чоловікам – на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам – на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. За приписами розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі – Інструкція 21-1), зокрема пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2  “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року. Тобто, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2016 році також. Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.   Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації. З матеріалів справи встановлено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 719424,09 грн., яка виникла за період листопад-грудень 2016 року. Заборгованість відповідача перед управлінням підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1  за листопад-грудень 2016 року. Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, останнім не оскаржувались, при цьому витрати не відшкодовані. Відповідно до  ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В свою чергу, суд критично ставиться до заперечень відповідача, які полягали у тому, що на підставі п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” він звільнений від виконання обов'язку щодо сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на період проведення антитерористичної операції, суд виходить з наступного. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. П. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 передбачено наступне. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Таким чином, в п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 йдеться про тимчасове (на період проведення антитерористичної операції) звільнення платників єдиного внеску, визначених ст. 4 Закону № 2464 і які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, від виконання їх обов'язків, наведених у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464. Разом з тим, ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Системний аналіз положень п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 та п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 зумовлює висновок, що правові норми, які містяться у п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Такий висновок ґрунтується на тому, що в п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 йдеться про тимчасове звільнення платників єдиного внеску від виконання їх обов'язків, наведених у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, яка не визначає обов'язків страхувальника щодо відшкодування сум фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Спеціальне законодавство, яке регламентує відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме Закони України № 1788, № 1058 та Інструкція № 21-1, не передбачає звільнення страхувальника від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на період проведення антитерористичної операції. Цими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами не визначені підстави та умови для такого звільнення, зокрема в залежності від перебування страхувальника на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, його фінансового стану, наявності обставин непереборної сили, фактичного ведення господарської діяльності тощо. Не передбачає такого звільнення і Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі – Закон № 1669), а тому наявність у відповідача сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України не дає підстав вважати останнього звільненим від виконання його обов'язку як страхувальника відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Оскільки судом встановлено, що позивач за розглядаємий період листопад-грудень 2016 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача в розмірі 719424,09 грн. враховуючи, що відповідачем не сплачені зазначені витрати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -                                                           постановив:            Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМЕНЕРГО” ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ  30597632) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (код ЄДРПОУ 23336748) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період листопад-грудень 2016 року у розмірі 719424,09 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 09 коп. Повний текст постанови виготовлено 24.03.2017 року. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.           Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.                     Суддя                                                                  Молочна І. С.