Постанова

від 24.03.2017 по справі 826/15593/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2017 року № 826/15593/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Злато-Актив , Підприємство з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом (далі також - ОСББ Златодом , позивач) з позовною заявою до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі також - Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Злато-Актив (далі також - ТОВ Злато-Актив , третя особа-1), Підприємство з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна (далі також - ТОВ Злато-Актив , третя особа-2) в якій просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Бондаренко Ангеліни Вікторівни щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку АДРЕСА_2 площею 1 109, 1 кв.м. за ТОВ Злато-Актив та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року (далі також - оскаржуване рішення).

В судовому засіданні 13 грудня 2016 року, протокольною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підприємство з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна (далі також - ПІІ Білла-Україна , третя особа-2).

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем не у спосіб, визначений діючим законодавством, таке рішення підлягає скасуванню.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 заперечували проти позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях та просили суд відмовити в задоволенні позові.

Враховуючи приписи вимог ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

ОСББ Златодом (код ЄДРПОУ 40720004) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 серпня 2016 року та здійснює комплексне обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 на правах об'єднання співвласників зазначеного багатоквартирного будинку.

У процесі своєї діяльності, позивачу стало відомо, що рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 вересня 2015 року № 24055819 за ТОВ Злато-Актив , на праві приватної власності, зареєстровано групу нежитлових приміщень АДРЕСА_4

Незгода із діями державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а також з прийнятим відповідачем оскаржуваним рішенням, обумовила позивача на звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі також - Закон), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з положеннями статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За приписами статті 8 Закону, орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч. 2 статті 9 Закону, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 5 статті 9 Закону).

Відповідно до ч. 1 статті 10 Закону, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

За правила ч. 1 статті 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абз. 2 ч. 2 статті 15 Закону).

Згідно ч. 4 статті 15 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам

Відповідно до ч. 7 статті 16 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 19 Закону встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ч. 3 та 4 статті 21 Закону, у разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Водночас для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, такому об'єкту присвоюється новий реєстраційний номер.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єктів, що об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта, із зазначенням тієї його частини, щодо якої вони були зареєстровані.

На момент прийняття спірного рішення, процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначав Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі також - Порядок № 868), який втратив чинність 01 січня 2016 року.

Пунктом 1 Порядку № 868 закріплені терміни, що у ньому вживаються, зокрема:

реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування;

прийом документів - перевірка наявності документа про сплату адміністративного збору та/або документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), відповідності розмірів внесеної плати законодавству, безпосереднє прийняття заяви шляхом реєстрації в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав, виготовлення електронних копій документів, поданих разом із заявою, шляхом сканування та розміщення у Державному реєстрі прав.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення (п. 4 Порядку № 868).

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (пункт 8 Порядку № 868).

Згідно з п. 15 Порядку № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття (пункт 16 Порядку № 868).

Відповідно до п. 35 Порядку № 868, під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Пунктом 36 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п. 49 Порядку № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 49 Порядку № 868, зокрема, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Згідно п. 50 Порядку № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає:

документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та в разі наявності документ, згідно з яким відбулося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;

довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);

технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);

завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):

документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);

документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).

З аналізу наведених норм вбачається, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор зобов'язаний ретельно перевірити документи, які подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також встановити факт відсутності підстав для відмови у такій реєстрації.

У редакції статті 24 Закону, що діяла на момент прийняття спірного рішення, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 статті 24 Закону).

Судом встановлено, що спірне рішення було прийняте відповідачем на підставі заяви від 06 серпня 2015 року реєстраційний номер 12708918 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_4

З наявної копії реєстраційної справи № 714317480000, вбачається, що державному реєстратору подавалися наступні документи: довіреність; копія паспорту та ідентифікаційного номеру представника за довіреністю; лист ТОВ Злато-Актив від 27 серпня 2015 року щодо площі об'єкта нерухомого майна; супровідну записку ТОВ Злато-Актив ; копію ліцензії ДВБІ України серії НОМЕР_1 від 23 грудня 2011 року; копію кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серії НОМЕР_2, виданого інженеру-проектувальнику ОСОБА_2; копії технічних паспортів на гараж (машиномісце) № 1-29 від 17 грудня 2013 року з експлікаціями приміщень до плану поверхів гаражу (машиномісця); копія акту прийому-передачі підземного паркінгу по об'єкту Житлові будинки з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі обмеженому АДРЕСА_4 на обслуговування та експлуатацію ТОВ Злато-Актив ; копія декларації КВ 143150790082 від 20 березня 2015 року про готовність об'єкта до експлуатації; копія технічного паспорта на нежитлове приміщення АДРЕСА_4 копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_9 від 14 жовтня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 6; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_10 від 01 жовтня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 5 в підземному паркінгу; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_4 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 22; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_5 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 21; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_6 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 20; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_8 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 24; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_7 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 28, цокольний поверх (літ. А ); копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_11 від 30 вересня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 27 цокольний поверх (літ. А ); копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_8 від 07 жовтня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 10 в підземному паркінгу; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_12 від 14 жовтня 2014 року ТОВ Злато-Актив машиномісце № 7 в підземному паркінгу; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вказаних вище машиномість в підземному паркінгу.

В листі від 29 червня 2016 року № 02327/0/2 ПАТ ХК Київміськбуд зазначив, що машиномісця за НОМЕР_3 у об'єкті - підземний паркінг в кварталі обмеженому АДРЕСА_4 були проінвестовані відповідно до інвестиційних договорів громадянкою ОСОБА_4. Компанією було оформлено свідоцтва про право власності на об'єкти на підставі інвестиційних контрактів.

В подальшому учасник ТОВ Злато-Актив ОСОБА_4 передала належні їй на праві приватної власності 29 машиномісць у власність даного товариства, як вклад до статутного капіталу третьої особи-1 в розмірі 3 933 400, 00 грн., що відповідає вартості цього майна при його купівлі-продажу та підтверджено відомостями, зазначеними в п. 7.2 Статуту ТОВ Злато-Актив , затвердженого загальними зборами учасників товариства від 15 серпня 2014 року та зареєстрованого державним реєстратором 29 серпня 2014 року.

Згідно листа ПАТ ХК Київміськбуд № 02850/0/2-16 від 28 липня 2016 року, підземний паркінг по АДРЕСА_4 був переданий компанією на обслуговування та експлуатацію до ТОВ Злато-Актив . Загальна площа машиномісць АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва складає 504, 60 кв.м.

В той же час, відповідно до рішення правління ПАТ ХК Київміськбуд та актів прийому-передачі від 01 вересня 2014 року ТОВ Перший український експертний центр було передано на обслуговування та експлуатацію ж/б по АДРЕСА_2, з нежитловими приміщеннями, з насосною, індивідуальними тепловими пунктами та внутрішньо будинковими інженерними мережами.

Листом № 2107 від 21 жовтня 2016 року ТОВ Перший український експертний центр надано представнику позивача копію технічних паспортів ж/б за адресами: АДРЕСА_3.

Згідно з технічною документацією виготовленою станом на 17 грудня 2013 року, зокрема, експлікацією приміщень до плану приміщень громадського призначення, вбудованих в житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 504, 6 кв.м., які відносяться до основної площі нежитлових вбудованих приміщень.

Крім того, МСК паркінгу містить проїзд, загальною площею 513, 0 кв.м., а також підсобне, площею 4,6 кв.м., усього 517, 6 кв.м., які відносяться до площі приміщень загального користування.

Водночас, МКС частини цокольного поверху включає в себе приміщення охорони (13,1 кв.м.), вбиральню (3,2 кв.м.) та підсобне (37,3 кв.м.), які також відносяться до площі приміщень, загального користування.

В ході судового розгляду було досліджено інвентаризаційну справу № 0025/3 на будинок АДРЕСА_2

Інвентаризаційна справа № 0025/3 містить в собі журнал підрахунку усієї площі цокольного поверху житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями в будинку АДРЕСА_2.

Так, відповідно до відомостей цього журналу загальна площа цокольного поверху складає 1 202, 1 кв.м., з яких 504, 6 кв.м. - основна площа нежитлових (вбудованих) приміщень (машиномісця паркінгу) та 697, 5 кв.м. - площа приміщень загального користування (проїзд, підсобне, приміщення охорони, вбиральня, підсобне, сходи, підсобне, електрощитова, приміщення теплопункту).

Проектом Реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху з об'єднанням в будинку АДРЕСА_2 передбачена реконструкція приміщень без зміни цільового призначення з об'єднанням 29 машиномісць № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ,12, 13 ,14 ,15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 , 28, 29 паркінгу на 29 машиномісць та нежитлових приміщень цокольного поверху паркінгу.

Отже, в даному випадку вбачається приєднання до площі 29 машиномісць, в тому числі місця для мотоциклів, площі місць спільного/загального користування, а саме проїзду, підсобних приміщень, приміщення охорони та вбиральні, електрощитової, які були побудовані та введені в експлуатацію в рамках будівництва житлових будинків АДРЕСА_4

Для підтвердження права власності на машиномісця НОМЕР_3, загальною площею 504,6 кв.м. ТОВ Злато-Актив надано державному реєстратору свідоцтва про право власності та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При цьому, матеріали реєстраційної справи не містять в собі жодних належних та допустимих доказів підтверджуючих право власності третьої особи-1 на групу нежитлових приміщень цокольного поверху паркінгу, в результаті об'єднання з якими ТОВ Злато-Актив набуло право приватної власності на групу нежитлових приміщень № 1-8 (літ. А ) цокольного поверху по АДРЕСА_2

Так відповідно до експертного висновку №12-2016 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, вбачається що під час проведення натурного обстеження технічних приміщень цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_2, встановлено що потрапити до приміщення теплопункту можливо зі сторони пандусу, який веде до цокольного поверху та експлуатується на даний час супермаркетом Білла . Також до приміщення електрощитової можливо потрапити лише через коридор, який на момент проведення експертизи знаходився в одноосібному користуванні супермаркету Білла .

При вирішенні даної справи, суд виходить з наступного.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (далі також - Закон № 417-VIII).

Зокрема, пунктами 1-3, 5, 6 статті 1 Закону № 417-VIII, закріплені терміни, що вживаються у зазначеному Законі, а саме:

багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;

співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм, група нежитлових приміщень на цокольному поверсі паркінгу (проїзд, підсобні приміщення, приміщення охорони та вбиральні, електрощитова та інш.), яка була об'єднана з реконструйованими машиномісцями, право власності на яке зареєстровано відповідачем на підставі спірного рішення за третьою особою-1, є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку та, відповідно, спільним майном багатоквартирного будинку.

При цьому, відповідно до ч. 2 статті 4 Закону № 417-VIII, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (у тому числі, допоміжних приміщень). Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій з боку таких власників.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 статті 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним (п. 1 ч. 2 статті 10 Закону № 417-VIII).

У спірних правовідносинах позивач виступає представником та управителем спільного майна власників квартир багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, суд не залишає поза увагою позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 02.03.2004 №4-рп/2004 (справа №1-2/2004) у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), де зазначено, що власники приватизованих квартир водночас є і співвласниками допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвалів, горищ, сходів, колясочних тощо). Таке право у власників квартир виникає з моменту приватизації житла, а тому без їхньої згоди не можна здійснювати будь-які юридичні дії щодо допоміжних приміщень (продавати, здавати в оренду, передавати у користування, перебудовувати тощо).

За результатом системного аналізу наведених вище норм та обставин справи, судом встановлено, що усупереч вимог Закону та Порядку № 868, відповідачем прийняте спірне рішення за відсутності письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку та документа, що підтверджує речове право на об'єкт нерухомого майна, що, в свою чергу, свідчить про протиправність дій державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Бондаренко Ангеліни Вікторівни щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку АДРЕСА_2 площею 1 109, 1 кв.м. за ТОВ Злато-Актив та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року.

Більш того, суд звертає увагу на той факт, що у спірному рішенні, датованому 01 вересня 2015 року державний реєстратор керується п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, яка втратила чинність 12 лютого 2014 року відповідно до Постанови КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868 Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірне рішення на відповідність наведеним у ч. 3 статті 2КАС України ознакам, з урахування усіх встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про те, що у державного реєстратора були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення, отже воно підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Суд оцінює докази відповідно до статті 86 КАС України, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням ч. 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко Ангеліни Вікторівни щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху в будинку АДРЕСА_2 площею 1 109, 1 кв.м. за товариством з обмеженою відповідальністю Злато-Актив та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24055819 від 01 вересня 2015 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Златодом понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур