Постанова

від 19.09.2011 по справі 4148/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р. 16 год.00 хв.Справа № 2-а-4148/11/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Лігінович Н.С., представника відповідача Малини С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро"

до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області

про визнання протиправними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" (позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області (відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перід 01.09.10 по 30.11.10, яка оформлена актом від 28.07.11 № 227/23-020/35733383. В подальшому позивач збільшив позовні вимоги, просить зобов'язати ДПІ відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит позивача, сформований на підставі податкових накладних, виданих приватним підприємством "Альтекс-Юг" за вересень 2010 року на суму ПДВ 8128,22 грн., жовтень 2010 року - 23601,15 грн., листопад 2010 року - 78276,55 грн., зобов'язати ДПІ відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання позивача з ПДВ на підставі реалізації ТМЦ в податковій декларації за вересень 2010 року по покупцям ПП "Інсайт-Плюс" на суму 10325 грн., за жовтень 2010 року по покупцям ПП "Інсайт-Плюс" на суму 5200 грн. 20 коп., ПП "Югтрансагро" на суму 15273,33 грн., та ПП "Салют-С" на суму 5364,26 грн., за листопад 2010 року по покупцям ПП "А-Ліра" на суму 37321,60 грн., ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" на суму 36341, 17 грн., ПП "НВКФ "Діод-Плюс" на суму 9239,75 грн. Згідно позовної заяви, доповнень до позову та пояснень представника позивача в судовому засіданні обґрунтування заявлених позовних вимог полягає у наступному. Підстав для проведення перевірки у податкової інспекції не було, отримані підприємством запити ДПІ були складені з порушенням ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), тому платник податків звільняється від обов'язку давати відповідь на такий запит. Директору товариства не було вручено під розписку повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки та наказ на проведення перевірки. Крім того, позивачу був наданий термін для відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів, але перевірка була здійснена до закінчення 90 днів. Акт перевірки складений з порушенням вимог порядку оформлення результатів невизних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердж. наказом ДПА України від 10.08.05 № 327. При проведенні перевірки не були взяті до уваги первинні бухгалтерські та податкові документи платника податків. За результатами перевірки не було прийнято ніяких рішень про донарахування зобов'язань та /або застосування штрафних санкцій, але на підставі такого акту ДПІ неправомірно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за вересень - листопад 2010 року. В акті перевірки відображено відомості, з якими позивач не згодний, зокрема, що товариство не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності, позивач є нормально працюючим підприємством, у штаті обліковується 9 осіб, за договором позики позивач використовує 14 автомобілів, має інше майно, придбане зерно віддав на переробку, потім продав борошно, що підтверджують покупці. Позивач заперечує як проти висновків ДПІ про безтоварність та фіктивність господарських операцій позивача по придбанню зернових у ПП "Альтекс-Юг" та реалізації виробленого борошна покупцям, так і щодо правомірності дій ДПІ по зміні у вказаній базі даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Позивач зазначає, що всі проведені ним у вказаних періодах операції з придбання зернових, передачі на переробку та подальшого продажу носять реальний характер, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, і підстави вважати їх нікчемними відсутні. Представник позивача також зазначив, що дії ДПІ по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, і законодавством не передбачено право ДПІ за результатами перевірок змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до письмових заперечень ДПІ у Білозерському районі Херсонської області на адміністративний позов та пояснень представника ДПІ в судовому засіданні позиція відповідача полягає у наступному. За вересень-листопад 2010 року позивач документував отримання від ПП "Альтекс-Юг" зернопродуції, проте за результатами проведеної ДПІ перевірки ПП "Альтекс-Юг", яка оформлена актом від 04.03.11, директор підприємства ОСОБА_5 постійно ухилявся від перевірки та надання відповідей на запити та копій первинних документів, дане підприємство відсутнє за місцемзнаходження, господарською діяльністю не займалось, оскільки не має умов для виробництва, зберігання та транспортування товарів, провадило безтоварні операції, а тому задекларовані цим підприємством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань є недійсними. ДПІ виявлено, що постачальниками ПП "Альтекс-Юг" у період вересень-листопад 2011 року були, зокрема такі юридичні особи, які були зареєстровані на підставні особи за винагороду, чи на втрачений паспорт, це - ТОВ "АВ-Групп", ТОВ "ФМП-Лак", ТОВ "СГ-Груп", ТОВ "СВС-Плюс", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД", ТОВ "БК ЮСГ". З цих підстав ДПІ вважає, що оформлені ПП "Альтекс-Юг" податкові накладні не містять достовірної інформації, і не можуть підтверджувати правомірність податкового кредиту позивача. Зазначає, що позивач не довів факту одержання товару від ПП "Альтекс-Юг", оскільки наявність у позивача лише видаткових та податкових накладних не є доказом проведення самої господарської операції, позивач діяв без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. ДПІ посилається на відсутність зареєстрованого за позивачем автотранспорту, земельних ділянок, іншої нерухомості, достатніх трудових ресурсів, умов для зберігання та транспортування товарів. З наведених підстав ДПІ вважає також безтоварними і операції позивача по реалізації товару, придбаного у ПП "Альтекс-Юг", і як наслідок, вважає недійсними задекларовані позивачем податкові зобов'язання за результатом такої реалізації постачальникам ПП "Інсайт-Плюс", ПП "Югтрансагро", ПП "Салют-С", ПП "А-Ліра", ВАТ "Херсонський хлібокомбінат", ПП "НВКФ "Діод-Плюс".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного. Товариство з обмеженою відповідальністю "Град. Ка Агро" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у Білозерському районі Херсонської області, директором ТОВ є ОСОБА_6. Згідно з поданою ТОВ "Град. Ка Агро" декларацією по податку на додану вартість за вересень 2010 року значення рядку 17 становить 57987,77 грн., за жовтень 2010 року - 96832.19 грн., за листопад 2010 року - 216680,47 грн. Одним з постачальників позивача було ПП "Альтекс-Юг", згідно додатку 5 до декларацій з ПДВ позивачем віднесено до податкового кредиту вересня 2010 року суму 8128,22 грн., жовтень 2010 року - 23601,15 грн., листопад 2010 року - 78276,55 грн.

ДПІ у Білозерському районі 22.02.11 та 16.03.11 направляло позивачу листи - запити з проханням надати підтверджуючі документи та письмові пояснення про взаємовідносини з ПП "Альтекс-Юг", отримано відповіді, в яких позивач посилається на відсутність підстав, з яких витребується інформація та неправильне зазначення строку виконання запиту - 10 робочих днів замість одного місяця.

У зв'язку з ненаданням документів на підставі п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ працівники ДПІ здійснили виїзд на підприємство з метою проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ з питань взаємовідносин з ПП "Альтекс-Юг", але внаслідок того, що всі документи у позивача були втрачені, що підтверджувалось документально, ДПІ надало підприємству термін для відновлення документів строком 90 календарних днів з дати складання акту про неможливість проведення перевірки (лист від 16.06.11). Акт про врату документів складено головними державними податковими ревізорами - інспекторами 15.06.11.

В липні 2011 року фахівцем ДПІ у Білозерському районі Херсонської області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "СТ "Град.Ка Агро" щодо взаємовідносин з ПП "Альтекс-Юг" за період вересень-листопад 2010 року. Підставою для проведення перевірки в акті зазначено наказ про здійснення перевірки від 28.07.11 № 232, який вручено директору, про що є відповідний запис в акті перевірки, та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПКУ. В акті зазначено, що при проведені перевірки був використаний акт перевірки ПП "Альтекс-Юг" від 04.03.11 № 607/23-2/37048928, в якому зафіксовано відсутність у ПП "Альтекс-Юг" земельних ділянок, об'єктів нерухомості, техніки, транспортних засобів, на підприємстві значиться 1 особа, директор ОСОБА_7 Встановлено відсутність поставок товарів. Дане підприємство відсутнє за місцезнаходженням, господарською діяльністю не займалось, оскільки не має умов для виробництва, зберігання та транспортування товарів, провадило безтоварні операції, а тому задекларовані цим підприємством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань є недійсними. Опитаний в лютому 2011 року директор ПП "Альтекс-Юг" ОСОБА_8 пояснив, що погодився в лютому 2011 року перереєструвати підприємство на своє ім'я за винагороду, без мети здійснення будь-якої діяльності, документи підприємства йому не передавались. ДПІ виявлено, що постачальниками ПП "Альтекс-Юг" у період вересень-листопад 2011 року були, зокрема, такі юридичні особи, які були зареєстровані на підставі особи за винагороду, на втрачений паспорт, це - ТОВ "АВ-Групп", ТОВ "ФМП-Лак", ТОВ "СГ-Груп", ТОВ "СВС-Плюс", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД", ТОВ "БК ЮСГ". З цих підстав ДПІ вважає, що оформлені ПП "Альтекс-Юг" податкові накладні не містять достовірної інформації, і не можуть підтверджувати правомірність податкового кредиту позивача. Зазначає, що позивач не довів факту одержання товару від ПП "Альтекс-Юг", оскільки наявність у позивача лише видаткових та податкових накладних не є доказом проведення самої господарської операції, позивач діяв без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. ДПІ посилається на відсутність зареєстрованого за позивачем автотранспорту, земельних ділянок, іншої нерухомості, достатніх трудових ресурсів, умов для зберігання та транспортування товарів. З наведених підстав ДПІ вважає також безтоварними і операції позивача по реалізації товару, придбаного у ПП "Альтекс-Юг", і як наслідок, вважає недійсними задекларовані позивачем податкові зобов'язання за результатом такої реалізації. Представник ДПІ в судовому засіданні підтвердив факт виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту по постачальнику ПП "Альтекс-Юг" та сум податкових зобов'язань по покупцям ПП "Інсайт-Плюс", ПП "Югтрансагро", ПП "Салют-С", ПП "А-Ліра", ВАТ "Херсонський хлібокомбінат", ПП "НВКФ "Діод-Плюс".

В акті перевірки здійснено висновок, що ТОВ "СТ Град.Ка Агро" порушені ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст.. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП "Альтекс-Юг" при придбанні та продажу товарів. Податковий кредит, сформований за рахунок даного постачальника, та дані в деклараціях за липень-грудень 2010 року є недійсними, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані та реалізації товарів, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СТ Град.Ка Агро" щодо взаємовідносин з ПП "Альтекс-Юг" за період вересень-листопад 2010 року, наданий суду, не підписаний керівником ТОВ. Складено акт відмови від підписання акту перевірки від 28.07.11. Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що є керівником ТОВ "СТ "Град Ка Аро", в червні 2011 року на підприємство приходили інспектори ДПІ, встановили факт втрати документів, склали акт про втрату документів та надали 90 днів для їх поновлення. Акт перевірки від 28.07.11 був отриманий товариством поштою, директор не викликався для підписання та ознайомлення з актом. Про те, що відбулась перевірка, дізнались тільки при отриманні акту, з наказом на перевірку або повідомленням про проведенні перевірки керівника ніхто не знайомив. З яких причин перевірка відбулась раніш 90 днів, наданих для розшуку втрачених документів, керівник ТОВ не знає. ОСОБА_9 повідомив, що товариством було дано оголошення про втрату документів, документи повернуті за винагороду. Представники позивача надали суду оригінали документів, які підтверджують господарські відносини з ПП "Альтекс-Юг", - договір поставки від 01.10.10, укладений між позивачем та ПП "Альтекс-Юг", видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, ТТН, які підтверджують перевезення вантажу перевізником ПП "Югтрансагро". Також суду надано докази передачі зерна пшениці на переробку ТОВ виробничому комерційному підприємству "Оксамит" (м. Херсон) за договором № 12 від 01.04.11, акти прийомки виконаних робіт переробка давальницької сировини.

В наказі ДПІ у Білозерському районі № 173 від 15.06.11 про проведення позапланової документальної перевірки вказано, що підставою для перевірки є службова записка відділу податкового контролю юридичних осіб від 15.06.11 № 282/23-006. Службова записка суду не надана.

ОСОБА_5, колишній директор ПП "Альтекс-Юг", допитаний в судовому засданні в якості свідка, пояснив, що був найманим керівником з червня 2010 року до 10.12.2010, підтвердив продаж пшениці 2-3 класу позивачу, пшеницю купували у фермерів, документи складались правильно. Транспорт наймав у ПП "Югтрансагро", машина завантажувалась у виробника та транзитом доставляла зерно на ТОВ Оксамит . ОСОБА_5 пояснив, що бухгалтер, вона ж засновник ОСОБА_10 фальсифікувала декларації, які подавались до ДПІ, вона збільшувала обсяги господарських операцій за рахунок безтоварних операцій та подавала декларації з підробленим підписом ОСОБА_5 Про здійснення безтоварних операцій ОСОБА_10 він дізнався від слідчих органів.

Предметом оскарження позивачем є дії ДПІ, як суб'єкта владних повноважень, по проведенню перевірки позивача з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизовного співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, дії ДПІ по зміні показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються відповідачем в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних, яка має назву "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Доказом вчинення відповідачем таких дій є надані суду витяги звітної форми "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (надалі-Деталізована база співставлення).

Аналіз наданих відповідачем витягів з Деталізованої бази співставлення підтверджує наявність наведених позивачем обставин, а саме: по постачальнику ПП "Альтекс-Юг" має місце відхилення задекларованого позивачем податкового кредиту по ПДВ за вересень 2010 року на суму ПДВ 8128,22 грн., жовтень 2010 року - 23601.15 грн., листопад 2010 року - 78276,55 грн., а також мають місце відхилення податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2010 року по покупцям ПП "Інсайт-Плюс" на суму 10325 грн., за жовтень 2010 року по покупцям ПП "Інсайт-Плюс" на суму 5200 грн. 20 коп., ПП "Югтрансагро" на суму 15273,33 грн., та ПП "Салют-С" на суму 5364,26 грн., за листопад 2010 року по покупцям ПП "А-Ліра" на суму 37321,60 грн., ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" на суму 36341, 17 грн., ПП "НВКФ "Діод-Плюс" на суму 9239,75 грн. В якості підстав для відображення таких відхилень ДПІ у вказаних витягах посилається на акт перевірки від 28.07.11 № 227/23-020/35733383. Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що на підставі акту перевірки від 28.07.11 ДПІ вчинило дії по зміні задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення.

При вирішені питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено в Рішенні Конституційного суду від 01.12.2004р. №18-рп/2004.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України. Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (із змінами і доповненнями), затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії. Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008 р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до пп.4.1.1., 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності. З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності. Таким чином показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи з специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму. Тому суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо. Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Що стосується визнання протиправними дій ДПІ по проведенню позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне. Доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПКУ).

Посилання позивача на факт не вручення директору товариства під розписку повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки та наказу на проведення перевірки є обгрунтованим частково, оскільки у випадку складання акту про втрату документів та прийняття наказу про перенесення термінів перевірки на певний строк, копія такого наказу вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.(п. 1.15 наказу ДПА України від 14.04.2011 № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355"). Доказів надіслання або вручення позивачу наказу № 232 від 28.07.11 суду не надано. Крім того, не знайшло свого пояснення факт дострокового проведення перевірки, до закінчення наданого товариству терміну для відновлення втрачених документів (90 календарних днів). Отже, перевірка відбулась тільки на підставі податкової звітності платника, яку він подавав до ДПІ та акту зустрічної перевірки ПП "Альтекс-Юг". Такі дії ДПІ не відповідають вимогам наказу ДПА України від 14.04.2011 № 213, при проведенні перевірки не були взяті до уваги первинні бухгалтерські та податкові документи платника податків, які позивач поновив у встановлений 90-денний термін.

За результатами перевірки не було прийнято ніяких рішень про донарахування зобов'язань та /або застосування штрафних санкцій, але на підставі такого акту ДПІ неправомірно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за вересень- листопад 2010 року.

Суть висновків акту перевірки від 28.07.11 полягає у тому, що позивач у вересні-листопаді 2010 року порушив вимоги ряду статей Цивільного кодексу України (ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656) щодо реальності та дійсності правочинів з постачальником ПП "Альтекс-Юг" по придбанню зернових культур та з покупцями по реалізації борошна, а тому сформований позивачем у вказаних періодах податковий кредит по операціям з ПП "Альтекс-Юг" та податкові зобов'язання при подальшому продажу ДПІ вважає недійсними.

Відповідно до п. 1.19 наказу ДПА України від 14.04.2011 № 213 у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою, визначеною наказом ДПА України від 22.12.2010 N 985 "Про затвердження Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1440/18735.

Як встановлено судом, за результатами акту перевірки від 28.07.11 відносно позивача жодного рішення відповідно до вищевказаних наказів ДПА України винесено не було. Висновки цього акту перевірки не містять опису порушень позивачем саме податкового законодавства.

Порушення вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, на які у висновках акту перевірки вказує ДПІ, можуть свідчити про недійсність (нікчемність) правочинів, проте жодна норма законодавства не дає підстав для визнання недійсними в наслідок недотримання цих норм ЦК України податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ.

Слід зазначити, що порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" № 168/97. Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Отже, порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ можуть бути у вигляді завищення або заниження податкового кредиту чи податкових зобов'язань. Якщо внаслідок таких порушень був занижений об'єкт оподаткування або завищене бюджетне відшкодування, то такі порушення тягнуть відповідні наслідки у вигляді податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ або зменшення бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що визнання податковим органом недійсним задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.

З пояснень представників ДПІ вбачається, що за наслідками акту перевірки від 10.09.2010 року за №3950/23-2/36505175 відбулось "згортання" податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за вересень - листопад 2010 року. Слід зазначити, що законодавство України з питань оподаткування не містить такого терміну, як "згортання" податкових зобов'язань чи податкового кредиту, а також не передбачає і механізму такого "згортання", як способу реагування на порушення в сфері оподаткування.

Суд вважає, що дії ДПІ по "згортанню" податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, тобто зменшення в Деталізованій базі співставлення задекларованого позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань на одну і ту ж суму, не ґрунтуються на законодавстві та вчинені поза межами наданих ДПІ повноважень, а відтак є неправомірними (незаконними).

Відповідач не досліджував подальші операції продажу борошна, виготовленого із з зерна, придбаного у ПП "Альтекс-Юг", в акті відсутні будь-які посилання на копії документів - договори, податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт.

Не спростовані відповідачем і доводи про переробку зерна ТОВ ВКП "Оксамит" та про перевезення зерна стороньою організацією, що підтверджують ТТН. Слід зазначити, що ДПІ не оспорює факт надання позивачу послуг з перевезення та переробки зерна на борошно. Аналіз виробничих потужностей позивача, необхідних для здійснення спірних господарських операцій, здійснений податковою інспекцією тільки за звітністю, не відбулось перевірки фактичної наявності у підприємства майнових та трудових ресурсів, не перевірялось наявності складських приміщень, вони не обстежувались, не встановлювалось чиїм транспортом перевозився товар, за чий рахунок, яким є розмір витрат, не досліджувалось доцільність та вигідність з економічної точки зору операції з придбання зерна, його переробки та подальшого продажу, цінова політика цих операцій.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП "Альтекс-Юг". Таким чином, належними доказами підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем в ціні пшениці ПП "Альтекс-Юг", але ці документи не досліджувались податковою інспекцією з причин, не залежних від позивача.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;

ПП "Альтекс-Юг" на момент здійснення поставок позивачу зернових мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, ця обставина не оспорювався відповідачем. При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для зменшення такому платнику податків податкового кредиту. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальника на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Альтекс-Юг" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Альтекс-Юг" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності ПП "Альтекс-Юг" не можуть бути причинами для невизнання задекларованих позивачем сум податкового кредиту. Недійсність податкового кредиту, сформованого по операціями з придбання товару у ПП "Альтекс-Юг", для ДПІ стала підставою і для визнання недійсними податкових зобов'язань позивача, які сформовані за фактом подальшої реалізації товарів.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

З наведеного слідує, що оскільки недійсність вчинених позивачем правочинів з ПП "Альтекс-Юг" купівлі зернових законом прямо не встановлена, то такі правочини слід віднести до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки від 28.07.11 висновки ДПІ про нікчемність цих правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні. На підставі всього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки про недійсність податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача є хибними, а дії ДПІ по зміні в Деталізованій базі співставлення задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними.

При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача, який необхідно застосувати у даній справі, суд вважає, що таким способом повинно бути визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка оформлена актом від 28.07.11 № 227/23-020/35733383, та зобов'язання ДПІ відобразити у цій базі даних податковий кредит та податкові зобов'язання позивача з ПДВ по операціям з вищевказаними контрагентами у тому вигляді, в якому вони відображені позивачем у додатках №5 до декларацій з ПДВ за вересень-листопад 2010 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" задовольнити.

Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" щодо взаємовідносин з ПП "Альтекс-Юг" за період 01.09.10 по 30.11.10, яка оформлена актом від 28.07.11 № 227/23-020/35733383.

Зобов'язати ДПІ у м.Херсоні відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту, які ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" включило до податкових декларацій з ПДВ за вересень - листопад 2010 року по постачальнику "Альтекс-Юг" за вересень 2010 року на суму ПДВ 8128,22 грн., жовтень 2010 року -23601.15 грн., листопад 2010 року - 78276,55 грн., та суми податкових зобов'язань, які ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" включило до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року по покупцю ПП "Інсайт-Плюс" на суму 10325 грн., за жовтень 2010 року по покупцям ПП "Інсайт-Плюс" на суму 5200 грн. 20 коп., ПП "Югтрансагро" на суму 15273,33 грн., та ПП "Салют-С" на суму 5364,26 грн., за листопад 2010 року по покупцям ПП "А-Ліра" на суму 37321,60 грн., ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" на суму 36341, 17 грн., ПП "НВКФ "Діод-Плюс" на суму 9239,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Град. Ка агро" (с. Музиківка, вул. 40 Років Перемоги, 33А, Білозерський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35733383) судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2011 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8