Рішення

від 23.03.2017 по справі 910/1715/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017Справа №910/1715/17 За позовом Приватного підприємства "Климтранс Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп"

про стягнення 24000,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в судовому засіданні 23.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне підприємство "Климтранс Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп" про стягнення боргу за разовим договором-заявкою № ДНС16070 на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні в сумі 24 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1715/17, розгляд останньої призначено на 02.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 розгляд справи відкладено на 23.03.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду 16.03.2017 від позивача надійшла заява на виконання ухвали (вих. б/н від 13.03.2017).

В судове засідання 23.03.2017 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за разовим договором - заявкою № ДНС160707 на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 04.07.2016, в частині оплати вартості перевезення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 04.07.2016 між позивачем, як експедитором та відповідачем, як замовником було укладено разовий договір-заявку на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № ДНС160707 (далі - договір-заявка), відповідно до умов якого сторони погодили здійснення експедитором за рахунок замовника перевезення вантажу за маршрутом Томашув - Мазовецкий (Польша) - Каховка (Херсонська область). Адреса митного оформлення м.Дорохувськ, дата митного оформлення 07.07.2016, назва вантажу- сандвіч панелі, вага та кубатура вантажу, вид пакуваня - 8 тон, 100 куб.м., тип рухомого складу та спосіб завантаження - тент, бокове/заднє, дані по рухомому складу РЕНО НОМЕР_1/НОМЕР_2, дані по водію - ОСОБА_1, дата завантаження 06.07.2016, митний перетин Ягодин, адреса завантаження Каховка.

Вказаний договір був укладений сторонами шляхом обміну підписаними екземплярами договору - заявки з боку сторін засобами електронного листування (вкладеними в електронні листи).

Відповідно до п. 16 договору-заявки вартість перевезення становить 24 000, 00 грн.

Пунктом 17 договору-заявки встановлено, що оплата здійснюється до 10 банківських днів по отриманню оригіналів.

Виконавець зобов'язаний надати оригінали документів протягом 10 днів з моменту вивантаження авто (п. 25 договору-заявки).

На виконання умов договору - заявки позивачем було здійснено перевезення за маршрутом Томашув - Мазовецкий (Польша) - Каховка (Херсонська область), перевізник НОМЕР_1/НОМЕР_2, місце та дата завантаження - 06.07.2016 Томашув - Мазовецкий (Польша), місце розвантаження - Каховка, Херсон, назва плита, вага 7375,980 кг, перевізник ПП Климтрансплюс , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 0012527. Згідно вказаної товарно - транспортної накладної вантаж був одержаний вантажоодержувачем 07.07.2016.

На підтвердження обставин направлення позивачем відповідачу оригіналів документів по перевезенню за договором - заявкою позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Р 0103039126323, із якого вбачається, що поштове відправлення Р 4460101028076 було вручене відповідачу 21.07.2016.

Доказів оплати відповідачем вартості перевезення здійсненого за його заявкою позивачем за маршрутом Томашув - Мазовецкий (Польша) - Каховка (Херсонська область) в розмірі 24 000, 00 грн матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 24 000, 00 грн заборгованості за договором - заявкою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За приписами ст.ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

На підставі наведених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було за своєю правовою природою укладено договір транспортного експедирування.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору-заявки позивачем було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом Томашув - Мазовецкий (Польша) - Каховка (Херсонська область) вартістю 24 000,00 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 0012527.

Згідно з ч. 1 ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ч. 2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із умов договору-заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №ДНС160707 від 04.07.2016, наявних у матеріалах справи доказів, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг перевезення є таким, що настав.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.17 договору - заявки своє зобов'язання зі своєчасної оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 000, 00 грн.

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості наданих послуг за договором-заявкою на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №ДНС160707, відповідно до п. 17 останнього, настав приймаючи до уваги те, що доказів оплати наданих послуг в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за вказаним договором-заявкою в розмірі 24 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у статті 1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

За змістом статей 44 і 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат.

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2017 між позивачем (довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008) (повірений) було укладено Договір доручення. Відповідно до умов цього договору повірений зобов'язується надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ Європатранс Груп , а довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 3 000, 00 грн. Відповідно до умов договору доручення від 20.01.2017 розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви.

25.01.2017 довіритель та повірений підписали Акт приймання-передачі наданих послуг за договором доручення від 20.01.2017 на загальну суму 3 000,00 грн. Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера № 02/01 від 25.01.2017 позивачем були сплачені послуги повіреного (адвоката) в розмірі 3 000, 00 грн.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 3 000,00 грн є документально підтвердженими та обґрунтованими, і відповідно такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 34, 49 , 82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, офіс 420, ідентифікаційний код 39479819) на користь Приватного підприємства "Климтранс Плюс" (44600, Волинська обл., Маневицький р - н, смт Маневичі, вул. Бринського, буд. 16; ідентифікаційний код 38079611) 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп. основного боргу, витрати по оплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2017

Суддя І.В.Усатенко