Рішення

від 20.03.2017 по справі 922/395/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р.Справа № 922/395/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор", м. Полтава до Фермерського господарства "Оборона", с. Перемога про стягнення 12816,98 грн. за участю представників сторін:

позивача - Каракуця О.І., за довіреністю № 09 від 15.06.2016 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Оборона" про стягнення заборгованості за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 26/Х/КР від 06.10.2016 року в розмірі 12816,98 грн., з яких 10680,82 грн. основна заборгованість та 2136,316 грн. штрафу. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.02.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.02.2017 року представник позивача супровідним листом (вх. № 5244) надав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2017 року розгляд справи було відкладено на 06.03.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.03.2017 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 7732/17) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.03.2017 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 7733/17) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.03.2017 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 7734/17) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2017 року розгляд справи було відкладено на 20.03.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.2017 року підтримав позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2017 року не з`явився, документів витребуваних судом та відзиву на позов не надав, на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 02.02.2017 року з відміткою пошти "адресат не розшуканий".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

06.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гутянський елеватор (позивач) та Фермерським господарством Оборона (відповідач) було укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 26/Х/КР від 06.10.2016 року, у відповідності до умов якого, відповідач передав на зберігання сільськогосподарську продукцію, а саме насіння соняшника та зобов`язався належно виконувати умови договору.

У відповідно до п. 2.3.2 договору, відповідач зобов`язаний своєчасно розраховуватися на надані йому послуги, відшкодовувати вартість складських документів.

Відповідно до п. 6.6 договору послуги зернового складу повинні бути оплачені відповідачем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

Відповідно до п. 2.1 договору, зерновий склад приймає від відповідача зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних показників якості, встановлених нормативними документами та даним договором на відповідний вид зерна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийняте зерно і насіння з визначенням якості за сереньодобовим зразком, що підтверджується реєстром № ГУТкрп00407 від 07.10.2016 року та реєстром № ГУТкрп00412 за 08.10.2016 року (а.с. 52,53).

Відповідно до п. 6.7 договору, факт виконання послуг підтверджується наданими актами здачі-приймання виконаних робіт, які відповідач повинен підписувати та отримувати під розпис на зерновому складі кожний місяць протягом всього терміну зберігання. Позивач зобов`язаний з`являтись на зерновий склад кожний місяць не пізніше 3 числа місяця, підписати та отримати акт здачі-приймання виконаних робіт. В разі не отримання зазначеного акт здачі-приймання виконаних робіт у зазначений термін та/або його не підписання без зауважень, акт здачі-приймання виконаних робіт вважається погодженим відповідачем, а роботи прийняті без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялись на адресу відповідача акти наданих послуг, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих (а.с. 55).

Відповідач в свою чергу неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції, у зв`язку з чим заборгованість останнього складає 10680,82 грн.

24.11.2016 року позивачем було направлено адресу відповідача претензію про погашення боргу, що підтверджується описом вкладення в цінний лист (а.с. 16-17).

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, борг перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст. 946 ЦК України).

Умовами, укладеного між сторонами договору було передбачено оплату послуг зі зберігання протягом 3-робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку (п. 6.6).

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату № 217 від 31.10.2016 року на суму 9639,33 грн. та рахунок № 249 від 23.11.2016 року на суму 1041,49 грн., які були направлені на адресу відповідача 24.11.2016 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 18).

Вищезазначені рахунки були отримані відповідачем 23.12.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором зберігання № 26/Х/КР від 06.10.2016 року у розмірі 10680,82 грн. грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2136,16 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем наданих Зерновим складом послуг у термін, визначений п. 6.6 даного договору, відповідач сплачує 20% штрафу від вартості простроченого платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф в розмірі 2136,16 грн., розрахунок штрафу перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо його задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 936 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства "Оборона" (64633, Харківська область, Лозівський район, с. Перемога, р/р 26009052225585 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 40617560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (36029, Полтавська область, м. Полтава, площа Павленківська, б. 24, р/р 26003197972100 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 31834605) 10680,82 грн. основної заборгованості, 2136,16 грн. штрафу та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.03.2017 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/395/17