Рішення

від 20.03.2017 по справі 924/112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2017 р.справа № 924/112/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс", м. Київ;

до Приватного підприємства „Комфорт-РВ", м. Хмельницький;

про стягнення 534 738,05 грн., з яких 193 471,22 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Гураєвський М.М. - представник за довіреністю №303 від 24.10.2016р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 20.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 534 738,05 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 31.03.2008р. між АКІБ „УкрСиббанк" та Приватним підприємством „Комфорт-РВ" укладено Кредитний Договір за №11325438000.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, позивач зобов'язується надати відповідачеві - кредит у сумі: 324 576,00 грн. на строк із 31.03.2008р. по 28.03.2014р. Кредитні кошти призначені для придбання автомобілів DAEWOO Nexia, а Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним Договором повернути Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

При цьому, позивач свої зобов'язання за Кредитним Договором виконав, надавши Відповідачу кредит у сумі 324 576,00 грн., але відповідач в порушення умов Кредитного Договору свої зобов'язання належним чином не виконує, суму процентів та інші платежі, передбачені умовами Кредитного Договору за користування кредитом на користь Позивача не сплачує внаслідок чого, станом на 27.10.2016р. Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості, який залучений у формі додатку до даної позовної заяви, зокрема, в розмірі 534 738,05 грн., з яких: -193 471,22 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 91 308,89 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 244 153,80 грн. - заборгованість за відсотками на дату подачі позову; 5 804,14 грн. - три відсотки річних від простроченої суми кредиту.

Внаслідок порушення позичальником умов договору, у кредитора виникло право вимагати повернення усієї суми заборгованості.

Рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 27.10.2009р. АКБ „УКРСИББАНК" у зв'язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство „УКРСИББАНК".

20.04.2012 року ПАТ „УкрСиббанк" в якості клієнта та ТОВ „Кредекс Фінанси" в якості фактора уклали договір факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ „УКРСИББАНК" відступив на користь ТОВ „КРЕДЕКС ФІНАНС" своє право вимоги заборгованості за Кредитним договором за №11325438000 від 31.03.2008 року.

20.04.2012 року між: ТОВ „Кредекс Фінанси" та ТОВ „Вердикт Фінанси" укладено Договір Факторингу №05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ „КРЕДЕКС ФІНАНС" відступив на користь ТОВ „ВЕРДИКТ ФІНАНС" своє право вимоги заборгованості за Кредитним договором за №11325438000 від 31.03.2008року.

На підставі вказаних Договорів від 20.04.2012р. та ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.27 Закону України „Про заставу", ч.2 ст.23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до ТОВ „ВЕРДИКТ ФІНАНС" перейшло право вимоги, що виникло із Договору про надання кредиту, Договору застави, які укладені із Відповідачем.

Таким чином, ТОВ „ВЕРДИКТ ФІНАНС" наділено правом застави та правом грошової вимоги, а ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кредекс Фінанси" втратили такі права.

Статтями 198, 199 ГК України передбачено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом; грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між; собою в іноземній валюті відповідно до законодавства;виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону; відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та від повідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими зако нами.

За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу, при цьому, до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кіль ка зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кож ний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням, а у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'я зання повинно виконуватися солідарно, при солідарному виконанні господарських зобов'язань за стосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено зако ном (ст.196 ГК України).

Звертаючись до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчи нити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинне виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а у разі порушення зобов'язання настають правові нас лідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст.509, 510,525,599, 611,629, ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин вважає, що у ТОВ „ВЕРДИКТ ФІНАНС" існують всі підстави для стягнення заборгованості із відповідача.

Представник позивача в засідання суду 20.03.2017р. прибув, позовні вимоги підтримав. У поданому суду письмовому поясненні від 17.03.2017р. вказує, що при оформлені позовної заяви в її тексті зазначено про „солідарне стягнення" та у „солідарному порядку", що є помилковим.

Відтак, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути із відповідача 193 471,22 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. 3% річних.

Розглянувши подану позивачем заяву від 17.036.2017р., суд дійшов висновку, що остання є заявою про уточнення позовних вимог, а відтак предмет та підстави позову залишаються незмінними. Судом приймається до уваги, що дана заява позивача нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, узгоджується із приписами ст.22 ГПК України, а тому судом приймається.

Також, позивачем подано суду розрахунок заборгованості станом на 27.10.2016р, копію акту приймання - передачі від 14.05.2012р., копію акту приймання - передачі від 14.05.2012р., витягу з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу №05/12 від 20.04. 2012р.), копію Витягу з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012р., копію досудової вимоги із копією чеку відправки на адресу приватного підприємства „Комфорт-РВ".

Подані докази судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судові засідання не направляв, письмового відзиву на позов та доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, про причини неявки та неподання доказів суд не повідомив.

Відповідач повідомлявся про дату та час слухання справи в суді шляхом направлення ухвал від 07.02.2017р. та від 23.02.2017р. за юридичною адресою відповідача, які повернуті до суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.п.3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс", м. Київ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу із ЄДР від 31.01.2017р. №1002094544.

Приватне підприємство „Комфорт-РВ", м. Хмельницький зареєстроване як юридична особа 29.09.2006р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №830768 серія А00.

Із матеріалів справи слідує, що 31.03.2008р. між АКБ „УкрСиббанк" (надалі - Банк) та Приватним підприємством „Комфорт-РВ" (надалі - Позичальник) укладено Кредитний Договір за №11325438000.

Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі: 324 576,00 грн. на строк із 31.03.2008р. по 28.03.2014р. Кредитні кошти призначені для придбання автомобілів DAEWOO Nexia.

Згідно п.п.1.2.2. кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним Договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до п.п.1.3.1, 1.3.2 вказаного договору передбачено, що за користування кредитними коштами із 31.03.2008р. по 31.04.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних. За користування кредитними коштами після 31.04.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 17,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений у договорі строк з 31.03.2008р. по 31.04.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 31% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк з 31.04.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 35% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї суми простроченої заборгованості.

Згідно п.7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позивальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню у розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту, процентів по кредиту, комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості...

Із матеріалів справи слідує, що Банк свої зобов'язання за Кредитним Договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 324 576,00 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості, карткою особового рахунку.

20.04.2012р. між ПАТ „УкрСиббанк" (надалі-Клієнт) та ТОВ „Кредекс Фінанс" (надалі-Фактор) уклали Договір факторингу №05/12, відповідно до якого ПАТ „УКРСИББАНК" відступив на користь ТОВ „КРЕДЕКС ФІНАНС" своє право вимоги заборгованості за Кредитним договором за №11325438000 від 31.03.2008р.

Так, згідно п.п.2.1, 2.2 вказаного договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги за кредитом, а Фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором. У дату передачі всі права (включаючи права, що виникають на підставі договорів забезпечення) стосовно заборгованості передаються Фактору.

20.04.2012 року між: ТОВ „Кредекс Фінанси" (надалі-Клієнт) та ТОВ „Вердикт Фінанс" (далі-Фактор) укладено Договір Факторингу №05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ „КРЕДЕКС ФІНАНС" відступив на користь ТОВ „ВЕРДИКТ ФІНАНС" своє право вимоги заборгованості за Кредитним договором за №11325438000 від 31.03.2008р.

Згідно із п.п.2.3 договору №05/12-КВ сторони передбачили, що за умовами вказаного договору Фактор сплатив у повному обсязі ціну продажу до/або на дату передачі набуває чинності з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим Кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та отримує права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 цього договору, є доказом передачі.

14.05.2012р. між ПАТ „УкрСиббанк" (Клієнт) та ТОВ „Креденс Фінанс" (Фактор) було підписано Акт приймання-передачі, згідно якого Клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору (за переліком, наведеним у частині А Додатку І (Реєстр заборгованості божників) до Договору), а Фактор цим приймає такі права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують що передача прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (реєстр заборгованості божників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у пункті 2.3 Договору.

14.05.2012р. між ТОВ „Креденс Фінанс" (Клієнт) та ТОВ „Вердикт Фінанси" (Фактор) також підписано Акт приймання-передачі, згідно якого Клієнт цим передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору (за переліком, наведеним у частині А Додатку І (Реєстр заборгованості божників) до Договору), а Фактор цим приймає такі права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують що передача прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (реєстр заборгованості божників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у пункті 2.3 Договору.

Вважаючи, що позивач набув права вимоги за кредитним договором за №11325438000 від 31.03.2008р., останній звернувся до відповідача із вимогою про стягнення із відповідача 193 471,22 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. 3% річних, всього в сумі 534 738,05 грн. відповідно до поданих розрахунків.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи слідує, що правовідносини, що є предметом даного спору, виникли із договору про надання кредиту №11325438000 від 31.03.2008р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернути суму кредиту, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Відтак, правомірним суд вважає вимогу про стягнення із відповідача 193 471,22 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги, що сторони в п.7.1 кредитного договору передбачили, що за порушення позивальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню у розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту, процентів по кредиту, комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Відтак, нарахування 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову та 5 804,14 грн. 3% річних суд вважає правомірним та таким, що підтверджено матеріалами справи.

Судом приймається до уваги, що згідно ч.1 ст.512 ЦК України що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 513 ЦК України).

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом приймається до уваги, що на підставі підписаних договорів факторингу від 20.04.2012 року №05/12, №05/12КВ відповідно до актів приймання-передачі від 14.05.2012р. позивачу - ТОВ „Вердикт Фінанс", м. Київ перейшло право вимоги до відповідача (боржника) по кредитному договору №11325438000 від 31.03.2008р. відповідно до реєстру заборгованості на суму 534 738,05 грн., з яких 193 471,22 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. 3% річних.

При цьому, вказані договори факторингу, по яких позивач набув права вимоги до відповідача про стягнення кредитних коштів, були підписані представниками сторін, укладені у встановленому законом порядку та недійсними не визнавались.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс" , м. Київ до Приватного підприємства „Комфорт-РВ", м. Хмельницький про стягнення 534 738,05 грн., з яких 193 471,22 грн. основного боргу, 91 308,89 грн. заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути із Приватного підприємства „Комфорт-РВ", 29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, буд. 127/1 кв. 66 (код ЄДРПОУ 34593694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Фінанс", 04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, буд. 15/15 (код ЄДРПОУ 36698193) 193 471,22 грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят одна гривня 22 коп.) основного боргу, 91 308,89 грн. (дев'яносто одна тисяча триста вісім гривень 89 коп.) заборгованості по відсотках на дату відступлення права вимоги, 244 153,80 грн. (двісті сорок чотири тисячі сто п'ятдесят три гривні 80 коп.) заборгованості по відсотках на дату подачі позову, 5 804,14 грн. (п'ят тисяч вісімсот чотири гривні 14 коп.) 3% річних, 8 021,07 грн. (вісім тисяч двадцять одна гривня 07 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.03.2017р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля буд.127/1, кв.66) - рекоменд із повідомлен.