Ухвала

від 23.03.2017 по справі 821/1619/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1619/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної фіскальної служби у Херсонській області від 04.08.2016 року № 0000281302 стосовно збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, у сумі 130154,74 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32538,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 29.06.2016 № 287, направлень від 30.06.2016 №173, №174, №175, виданих Головним управлінням ДФС у Херсонській області, та ухвали слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області Чирського Г.М. від 07.06.2016, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Каланчацький КХП" (код за ЄДР 00952344) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За підсумками перевірки було складено акт № 76/21-22-14-04/00952344 від 13.07.2016 р. про результати документальної позапланової перевірки позивача.

В акті зазначено що, позивачем порушено, зокрема, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1, пп. 266.3.3 п. 266.3 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V із змінами та доповненнями підприємством не вірно визначено об'єкт та базу оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті чого занижено податок в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 130154,74 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000281302 від 04.08.2016, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 162693,43 грн. (основний платіж - 130154,74 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 32538,69 грн.).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 12.3.4 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Так, відповідно до пп. 12.4.3 ст. 12 ПКУ, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їхніх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке має наслідком зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набуває чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно з п. 265.1 ст. 265 та п. 10.1 ст. 10 ПКУ податок на майно, складовою якого є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Специфіка місцевих податків полягає в тому, що їх встановлюють місцеві ради (сільські, селищні або міські) відповідно до вимог та в межах, визначених ПКУ.

Якщо місцева рада приймає рішення про встановлення певного податку або про зміну його елементів, таке рішення набуває чинності відповідно до вимог, передбачених у ПКУ.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.2.1. п. 266.1 ст. 266 Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Кодексу встановлено що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Відповідно до ч.1 ст. З Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

До спірних правовідносин які розглядаються у цьому провадженні, 2015 рік є плановим періодом, а 2016 рік - бюджетним періодом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з системного аналізу зазначених норм, встановлення податку на майно щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зміни до його елементів, у випадку прийняття та оприлюднення відповідного рішення місцевої ради до 15.07.2015 р. можуть набути чинності лише з 01.01.2016 р.

Навіть неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є виключенням з цього правила.

Рішення Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області "Про встановлення ставки податку на нерухомість на території Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області", яким встановлюються розміри ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, було прийняте 22 січня 2015 року під №440, тому відповідно до пп. 12.4.3 ст. 12 ПКУ норми цього рішення повинні застосовуватися починаючи з 01 січня 2016 року.

Доводи відповідача про те, що ним правомірно застосовано рішення Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 22.01.2015 №440 суд сприймає критично.

Зазначені норми Бюджетного кодексу та Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу ніж рішення Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 22.01.2015 №440.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів нежитлової нерухомості можливі, лише з 01.01.2016 р. з огляду на вищевикладене.

Позивач є власником:

1) цілісного майнового комплексу будівель та споруд елеватора промислового загальною площею 30518,10 кв.м за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, будинок 5, згідно свідоцтва про право власності САС887541 від 19.07.2010, САС887542 від 19.07.2010, видане на підставі рішення Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 02.07.2010 №47;

2) цілісного майнового комплексу будівель та споруд елеватора по заготівельної діяльності загальною площею 24406,30 кв.м за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, будинок 5/1, згідно свідоцтва про право власності САС887543 від 19.07.2010, САС887544 від 19.07.2010, видане на підставі рішення Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 02.07.2010 №47.

Цілісний майновий комплекс будівель та споруд елеватора промислового включає 96 будівель та споруд, цілісний майновий комплекс будівель та споруд елеватора по заготівельної діяльності - 89.

З матеріалів справи вбачається, що одним з видів діяльності підприємства є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, що відповідає за КВЕД-2010 коду 10.61 і відноситься до секції С "Переробна промисловість".

Як вбачається з акту № 76/21-22-14-04/00952344 від 13.07.2016 р. у додатку 2 п.3 відповідач зазначив види діяльності, які мав право здійснювати ПРАТ "Каланчацький КХП" за період, що перевірявся, які він фактично здійснював. Серед них за кодом виду діяльності 119211 - борошномельна промисловість; 19212 - круп'яна промисловість; 19220 - комбікормова промисловість.

Крім того, у статистичному звіті про структурне обстеження підприємства за 2015 рік (форма 1 - підприємництво річна), який подано до державних органів статистики, у розділі 3 наведено розподіл основних показників за видами економічної діяльності, згідно якого частка виробництва у загальному обсягу реалізації у 2015 році склала 87,93%, що складає 36138 тис. грн.

Переважна кількість працівників позивача зайнята у виробництві. Так, згідно відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2015 рік, яка подана Відділу виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Скадовському районі Херсонській області, у виробництві були задіяні 139 осіб, що складає 83,24% персоналу товариства.

Таким чином, основний обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) приходиться на виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (код за КВЕД-2010 10.61).

Таким чином, цілісний майновий комплекс будівель та споруд елеватора промислового та цілісний майновий комплекс будівель та споруд елеватора по заготівельної діяльності не є об'єктами оподаткування згідно підпункту "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки перевірки про порушення пп. 266.2.1 п. 266.2, пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України та спірне повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону. Позовні вимоги підлягають задоволенню, ППР скасуванню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик