Постанова

від 24.03.2017 по справі 803/306/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2017 року    Справа № 803/306/17 Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Андрусенко О. О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Берег» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на  пільгових умовах,   ВСТАНОВИВ: У позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог від 15.03.2017 року Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Рожищенське об'єднане управління ПФУ, позивач) просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Берег» (далі – СВК «Берег», відповідач) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на  пільгових умовах, у розмірі 56 281,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, СВК «Берег» не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 56 281,40 грн. за період з травня 2015 року по січень 2017 року включно. Просить стягнути з СВК «Берег» на користь Рожищенського об'єднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 56 281,40 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У заяві від 15.03.2017 року позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності їхнього представника. Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, заперечення на адміністративний позов не надав, хоча відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Частиною четвертою статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами. Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю. Судом встановлено, що СВК «Берег» 10.03.2000 року зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 2015,  2016 та 2017 роках не був та не є платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується листами Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 21.04.2016 року №  23/15, від 25.02.2016 року № 465/15 та Рожищенського відділення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 07.03.2017 року № 456/0313/12. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Частиною третьою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У відповідності до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СВК «Берег» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з травня 2015 року по січень 2017 року включно. Таким чином, за період з травня 2015 року по січень 2017 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 56 281,40 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2  Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.05.2015 року по 01.02.2017 року, розрахунком заборгованості, наданими позивачем. Проте, всупереч статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед органом Пенсійного фонду заборгованість по сплаті цих платежів за період з травня 2015 року по січень 2017 року включно у  розмірі 56 281,40 грн. На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що заборгованість СВК «Берег» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 56 281,40 грн. підлягає стягненню у судовому порядку на користь Рожищенського об'єднаного  управління ПФУ. Керуючись статтями 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  суд     ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Берег» (45117, Волинська область, Рожищенський район, село Мильськ, код ЄДРПОУ 03736055) на користь Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, код ЄДРПОУ 40378680)  заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з травня 2015 року по січень 2017 року включно у розмірі 56 281,40 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят одна грн. 40 коп.). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.   Головуючий - суддя                                                                      О. О. Андрусенко