Постанова

від 20.03.2017 по справі 805/426/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И              20 березня 2017 р.                                     Справа №805/426/17-а приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1           час прийняття постанови:14-45 Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Маковецькій О.О., за участю: прокурора – Буяновського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -                                                          В С Т А Н О В И В: Керівник Волноваської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за жовтень 2015 року-вересень 2016 року в сумі 25 318,41 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивачем призначена та сплачена пільгова пенсія особам, що працювали на  підприємстві  відповідача, зайнятим на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Управлінням направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 на загальну суму 25 318,41 грн. Станом на час звернення до суду зазначена заборгованість відповідачем управлінню не відшкодована (а.с. 4-8). Прокурор у судовому засіданні підтримав позов, наполягав на його задоволенні в повному обсязі. Представник управління до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся судом належним чином, причини неявки його представника суду не повідомлені. Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи підприємство повідомлялось судом належним чином, причини неявки представника відповідача суду не повідомлені. При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з абз. 1, 3 ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених  частинами другою  або  третьою  статті 23  Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених  статтею 108  цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Абзацами 1-3 п. 4 вказаної статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до керівника Волноваської місцевої прокуратури із листом від 11 листопада 2016 року № 16463/10, у якому просив звернутися до суду в інтересах держави в особі управління із позовом про стягнення з відповідача заборгованості (а.с. 9). Тобто, звернення прокуратури до суду із даним позовом узгоджено із позивачем у відповідності до вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”. Враховуючи наведене вище, суд вважає доведеним факт наявності підстав, передбачених частинами 2 та 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення керівником Волноваської місцевої прокуратури представництва у суді інтересів позивача у даній справі. Згідно п. 1 ч. 6 цієї статті під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням). Відповідно до ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Таким чином, керівник Волноваської місцевої прокуратури має право на звернення до суду із даним позовом. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 02825472, місцезнаходження: 85790, Донецька область, Волноваський район, село Анадоль (а.с. 10). Позивачем призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали в підприємстві відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список № 2), що підтверджується протоколами про призначення пенсії, довідками з місця роботи пенсіонерів про підтвердження пільгового стажу, довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії (а.с. 22-39). На адресу відповідача позивачем направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за жовтень 2015 року-вересень 2016 року в сумі 25 318,41 грн, про що свідчать відповідні докази, наявні в матеріалах справи (а.с. 15-21, 68-80).   У суду відсутні відомості щодо оскарження зазначених розрахунків відповідачем. Відповідно до картки особового рахунку відповідача станом на час розгляду справи витрати управління по виплаті та доставці пільгових пенсій за спірний період на суму 25 318,41 грн відповідачем не відшкодовані (а.с. 81-93). При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VIП  Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. Таким чином, позивач у справі – орган владних повноважень, який виконує у спірних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством. Як встановлено судом під час розгляду справи, працівникам відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. На момент набрання чинності Закону № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України “Про пенсійне забезпечення”, Закон № 1788-XII), було врегульовано Законом України № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закон № 400/97-ВР). Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".      Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.     Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1. Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.7 Інструкції. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідні розрахунки за спірний період управлінням направлялись відповідачу. Відповідно до матеріалів справи станом на час розгляду справи відповідачем спірні розрахунки оскаржені не були, сума заборгованості товариством не відшкодована. Враховуючи наведене вище, беручи до уваги доведеність позивачем заявлених позовних вимог, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст. 2, ст. 69-71, ст. 86, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –                                                        П О С Т А Н О В И В: Позовну заяву керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій – задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” (код ЄДРПОУ 02825472) на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 21955522) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за жовтень 2015 року-вересень 2016 року в сумі 25 318 (двадцять п'ять тисяч триста вісімнадцять) гривень 41 копійку. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні в присутності прокурора. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови складений та підписаний 27 березня 2017 року.              Суддя                                                                  Волгіна Н.П.