Постанова

від 21.03.2017 по справі 825/323/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/323/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Гутника В.П.,

представника відповідача - Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Пам'яті декабристів" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Пам'яті декабристів" (далі - ТОВ СВК Пам'яті декабристів ) 22.02.2017 звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.10.2016 № 0000171400.

Свої вимоги мотивує тим, що не дивлячись на повноту наданих документальних підтверджень проведеної господарської операції, керуючись лише відомостями, що містяться в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних, перевіряючий зробив невірний висновок, що ТОВ Бром Форс , у якого він придбавав цукор, не могло реалізувати позивачу товар в кількості 49050,00 кг, оскільки товариство не придбавало цукор в такій кількості.

Однак, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів на предмет виконання ними вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

На підставі викладеного, вважає, що немає жодних правових підстав для сумнівів в правомірності відповідного правочину за участю позивача та реальності відповідної господарської операції. Враховуючи наведене, просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що будь-які первинні документи, підтверджуючі фактичну доставку цукру від ТОВ Бром Форс до ТОВ СВК Пам'яті декабристів на перевірку не було надано, зокрема, товарно-транспортні накладні на перевезення товару. Також, в ході перевірки згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Бром Форс придбавало цукор в листопаді 2015року у постачальників: ТОВ Білд Комьюніті та ТОВ Бест Комьюніті . Однак, кількість цукру, зазначена в податкових накладних вказаних товариств, виписаних на реалізацію товару покупцю ТОВ Бром Форс , не відповідає кількості цукру, зазначеному у податкових накладних на реалізацію, виписаних ТОВ Бром Форс покупцю - ТОВ СВК Пам'яті Декабристів .

Згідно інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Бром Форс встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні офісні та складські приміщення, автомобільний транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності товариства.

Крім того, Ніжинська ОДПІ оримала ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 22.06.2016 у справі 760/11040/16-к (провадження № 1-кс/760/8556/16) та Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к (провадження № 1-кс/760/10651/16. Згідно вказаних ухвал, до суду надійшли клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, погоджені з представником Генеральної прокуратури України, про призначення позапланової документальної перевірки в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000630 від 08.12.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що послугами транзитно-конвертаційної групи в період 2014-2016 років скористались ряд юридичних та фізичних осіб-підприємців реально діючого сектору економіки, в тому числі ТОВ СВК Пам'яті Декабристів , які незаконно сформували податковий кредит від підприємств, що входять до складу вищевказаної транзитно-конвертаційної групи.

Вищезазначеними ухвалами надано дозволи на проведення у кримінальному провадженні позапланової документальної перевірки, зокрема, ТОВ СВК Пам'яті Декабристів , з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Бром Форс , ТОВ Бест Комьюніті та ТОВ Білд Комьюніті .

З урахуванням вищевикладеного, Ніжинською ОДПІ встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.2., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ТОВ СВК Пам'яті декабристів завищено суму податкового кредиту на 114450,00 грн. за листопад 2015 року за рахунок віднесення до його складу податку на додану вартість по операції з придбання цукру у контрагента-постачальника ТОВ Бром Форс , реальність проведення якої не підтверджена перевіркою. Також, встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду за грудень 2015 року та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок за результатом перевірки на суму 114450,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення винесеним на законних підставах та відповідно до норм податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, виходячи з такого:

ТОВ СВК Пам'яті декабристів є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.10.2013 внесено відповідний запис. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 10). Свою діяльність здійснює на підставі статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ СВК Пам'яті декабристів , відповідно до протоколу від 20.05.2016 № 1 (а.с. 93-96).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.03.2015, що підтверджується відповідним витягом № 1525034500005 (а.с. 156).

На підставі направлення від 19.09.2016 № 237, виданого Ніжинською ОДПІ, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, згідно наказу Ніжинської ОДПІ від 14.09.2016 № 334, працівниками податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ СВК Пам'яті декабристів з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання, вказаними в ухвалах Солом'янського районного суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 1-кс/760/8556/16 та від 01.08.2016 у справі № 1-кс/760/10651/16 за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 (а.с. 69, 70-72, 73-83).

Перевірка проведена в період з 19.09.2016 по 23.09.2016 з відома директора ТОВ СВК Пам'яті декабристів та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки Ніжинською ОДПІ складено акт від 30.09.2016 № 793/14-38955492 (а.с. 175-181).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ СВК Пам'яті декабристів :

- пункту 1 статті 198, пункту 2 статті 198, пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України, вимог пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 114450,00 грн., в тому числі: грудень 2015 року - 114450,00 грн.

- пункту 1 статті 198, пункту 2 статті 198, пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України, вимог пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 114450,00 грн., в тому числі: листопад 2015 року - 114450,00 грн.

Вважаючи висновки викладені у вищевказаному акті перевірки неправомірними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку і листом від 11.10.2016 № 82-90/10/25-13-22-013 Ніжинська ОДПІ повідомила ТОВ СВК Пам'яті декабристів , що відсутні підстави для зміни висновку акту позапланової документальної виїзної перевірки від 30.09.2016 № 793/14-38955494 (а.с. 36-37, 38-40).

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було винесено ТОВ СВК Пам'яті декабристів податкове повідомлення-рішення з розрахунком від 17.10.2016 № 0000171400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 143 062,50 грн. (114 450,00 грн. за основним платежем та 28 612,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 183, 184).

Вважаючи винесене Ніжинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 07.02.2017 № 2241/6/99-99-11-01-01-25 останнє залишене без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 44-58).

Судом встановлено, що ТОВ СВК Пам'яті декабристів , з метою здійснення своєї господарської діяльності, на підставі положень Закону України Про оренду землі , орендує у фізичних осіб на території Вороньківської сільської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим між вказаними сторонами було укладено ряд договорів оренди землі, форма та зміст яких є типовими. Частина договорів, у зв'язку із їх великою кількістю, вибірково були надані представником позивача суду (а.с. 121-132).

Позивач у встановленому законодавством порядку, на підставі укладених договорів, зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельних ділянок, що підтверджується витягом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.03.2017 № 82354761 (а.с. 109-120).

Станом на 22.02.2017 площа орендованих позивачем земельних ділянок становить 2 309,164 га сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі - 2050,768 га, сади - 258,396 га, що підтверджується довідкою Відділу Держгеокадастру у Бобровицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2017 № 27-28-99.2-292/2-17 (а.с. 108).

Статтею 4 Договорів встановлено, що орендна плата за володіння та користування земельними ділянками нараховується і вноситься орендарем (ТОВ СВК Пам'яті декабристів ) щорічно у формі, в поряду і розмірах, що визначені договорами, протягом усього строку оренди земельних ділянок - з дати державної реєстрації права оренди земельних ділянок у встановленому законодавством України порядку по день фактичного припинення дії цих договорів.

Орендна плата за володіння та користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця.

За згодою сторін орендна плата за володіння та користування земельними ділянками може сплачуватися орендарем на користь орендодавця у натуральній формі (сільськогосподарською продукцією) або у відробітковій формі (роботами, послугами, тощо). Передача продукції, виконання робіт та/або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (накладними, відомостями, актами приймання-передачі, іншими обліковими документами), які підтверджують факт виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті орендної плати за цими договорами.

Орендна плата за володіння та користування земельними ділянками сплачується орендарем на користь орендодавців щорічно в строк до 31 грудня кожного поточного року.

Судом встановлено, що TOB СВК Пам'яті декабристів домовилось з орендодавцями про можливість проведення розрахунків щодо орендної плати за землю у натуральній формі, зокрема, цукром.

На виконання зазначеного зобов'язання, між ТОВ СВК Пам'яті декабристів (покупець) та ТОВ Бром Форс в особі директора ОСОБА_3 (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 24.11.2015 № 241115, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 97-99).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця цукор (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (пп. 1.1 п. 1 Договору).

Поставка товару здійснюється на складі постачальника. Поставка товару може здійснюватися партіями. На кожну партію товару, що постачається постачальник видає накладні, в яких вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна товару і вартість партії товару (пп. 2.1, 2.2 Договору).

Статтею 3 Договору визначено порядок розрахунку між сторонами. Зокрема, оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

24.11.2015 повноважними представниками товариств було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, скріплену печатками, якою сторони погодили умови поставки партії цукру, що відвантажується. Так, відповідно до додаткової угоди, ТОВ Бром Форс взяло на себе зобов'язання з поставки ТОВ СВК Пам'яті декабристів цукру в загальній кількості 49050,00 кг, вартістю 686 700,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 100).

На виконання умов договору ТОВ Бром Форс було поставлено позивачу цукор в кількості 49050,00 кг, вартістю 686 700,00 грн. (з ПДВ), про що складено видаткову накладну від 30.11.2015 № 91 (а.с. 101).

На суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентом було виписано ТОВ СВК Пам'яті декабристів податкові накладні від 24.11.2015 № 39 на суму 350 000,00 грн. (з ПДВ) та № 91 на суму 336 700,00 грн. (з ПДВ), підписані директором товариства ОСОБА_3 (а.с. 102, 103).

Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (а.с. 142-143). ТОВ СВК Пам'яті декабристів сформовано акт взаєморозрахунків за 01.11.2015 - 20.09.2016, відповідно до якого розрахунки позивача з контрагентом здійснені в повному обсязі (а.с. 153, 154).

Господарська операція з ТОВ Бром Форс відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 631, 26 та деклараціями з податку на додану вартість з додатками від 18.12.2015, від 19.12.2015 (а.с. 144, 145, 157-173).

Придбаний у ТОВ Бром Форс цукор позивач оприбуткував на склади, які перебувають у власності ТОВ СВК Пам'яті декабристів , що підтверджується свідоцтвами про право власності та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 147-152).

Судом встановлено, що в подальшому ТОВ СВК Пам'яті декабристів придбаний у ТОВ Бром Форс цукор було використано у власній господарській діяльності.

Зокрема, відповідно довідки від 21.03.2017 № 171 (а.с. 155):

- 40 102,00 кг на суму 461 323,36 грн. - видано фізичним особам-орендодавцям (пайовикам), як оплата за оренду земельних ділянок (паїв) на виконання умов договорів оренди, що підтверджується вибірково наданими (у зв'язку з їх великою кількістю) видатковими накладними (а.с. 133-135);

- 2 400,00 кг на суму 33 600,00 грн. - реалізовано;

- 2 734,00 кг - використано у господарській діяльності.

Залишок нереалізованого цукру по рахунку 26 Готова продукція становить 3 814 кг на суму 71 726,64 грн., який залишається оприбуткованим на складі, що підтверджується інвентаризаційним описом запасів від 20.09.2016 (а.с. 146).

Надаючи правову оцінку обставина справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Згідно ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару та послуги від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та відображають проведення господарської операції між ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс .

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно із пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції, що діяла в періоді, який перевірявся) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15), яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні правової норми.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, була встановлена і під час проведення перевірки, і в судовому засіданні, тому у позивача були підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. На момент здійснення господарських правовідносин контрагент ТОВ СВК Пам'яті декабристів мав повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства був зареєстрований платником податку на додану вартість. Надані ним податкові накладні внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані позивачу, містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується актом перевірки та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом

Як вбачається з акту перевірки, основною підставою для висновку Ніжинської ОДПІ про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ Бром Форс стали ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 22.06.2016 у справі 760/11040/16-к (провадження № 1-кс/760/8556/16) та від 01.08.2016 у справі № 760/6919/16-к (провадження № 1-кс/760/10651/16, які надійшли на адресу податкового органу.

Зокрема, у вказаних ухвалах зазначено, що до суду надійшли клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, погоджені з представником Генеральної прокуратури України, про призначення позапланової документальної перевірки в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000630 від 08.12.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України. Так, учасниками організованої групи в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі, ТОВ Бром Форс , ТОВ Бест Комьюніті , ТОВ Білд Комьюніті та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також, на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

В ході досудового розслідування, зокрема, з метою встановлення фактичного місцезнаходження службових осіб підприємств були здійснені виїзди за податковими адресами зазначених підприємств, в результаті яких встановлено відсутність офісних та складських приміщень. Також, допитано ряд осіб, які обліковуються керівниками та засновниками вищевказаних підприємств. При допитах вказані особи повідомили про свою непричетність до реєстрації та фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Однак, надаючи аналіз вказаним посиланням відповідача суд вважає, що вони є необґрунтованими, з таких обставин.

Як встановлено судом, підписання всіх первинних документів, досліджених в судовому засіданні, (в тому числі і податкових накладних) в інтересах ТОВ Бром Форс здійснено ОСОБА_3, який з 19.10.2015 є керівником вказаного товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відповідний період (а.с. 136-141).

Відповідач не довів, що директор ТОВ Бром Форс , діючи від імені вказаного товариства, не мав фактичної мети здійснювати його фінансово-господарську діяльність, а тому суд вважає, що вказана особа є повноважною особою, в розумінні податкового законодавства України, на оформлення та підписання первинних бухгалтерських документів, які надають право ТОВ СВК Пам'яті декабристів на формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ним.

Окремо суд звертає увагу, що на момент розгляду справи відсутні будь-які вироки судів щодо фіктивної діяльності контрагента позивача, його установчі документи не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку посадових осіб ТОВ Бром Форс .

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, визначено й у практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії , в п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

В ході дослідження господарської операції між ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс судом встановлено рух активів позивача, зв'язок між фактом придбання товару (цукру) та понесенням витрат, пов'язаних із діяльністю платника податку. Надані в судове засідання первинні бухгалтерські документи в повній мірі розкривають зміст господарської операції за укладеним з контрагентом договором купівлі-продажу від 24.11.2015 № 241115. Тобто, вище перелічені документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені нею, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договір виконаний сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до статті 18 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочину підприємство-контрагент позивача було зареєстроване в якості юридичної особи та платника податків, що не заперечується сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказуванню.

Крім того, відповідно до інформації із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в період здійснення господарської операції між ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс , відомості про юридичну особу - контрагента позивача були підтверджені, про що зазначено в даних про реєстраційні дії.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору із контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи ТОВ Бром Форс . Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Щодо відсутності у ТОВ СВК Пам'яті декабристів товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач їх не складав, а отримував від контрагента, тому зазначена обставина не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльності мали місце.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ СВК Пам'яті декабристів суму ПДВ 114450,00 грн. по операції з придбання цукру неправомірно вказало у скороченій декларації, як на податкову підставу правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що як вбачається з акту перевірки від 30.09.2016 № 793/14-38955492, підставою для винесення Ніжинською ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало не підтвердження реальності здійснення господарської операції за наслідками взаємовідносин ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс (не підтвердження постачання контрагентом позивачу цукру), а не порушення в заповненні спецдекларації з податку на додану вартість, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача. Віднесення сум податку на додану вартість до спеціальної декларації замість загальної є порушенням з іншим видом відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді нереальність господарської операції як підстави для нарахування платнику податків податкових зобов'язань, проте, під час розгляду даної справи податковим органом цей факт не доведено, не подано доказів, які б свідчили про існування змови платника з постачальниками по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування - позивача у справі.

З огляду на викладене, з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом фіктивності взаємовідносин платника із контрагентом в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою - отримати незаконну податкову вигоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ СВК Пам'яті декабристів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 17.10.2016 № 0000171400 мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Пам'яті декабристів" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області від 17.10.2016 № 0000171400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області (код ЄДРПОУ 39482774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Пам'яті декабристів" (код ЄДРПОУ 38955492) судові витрати в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. 94 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна