ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року № 876/2156/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
за участю:
секретаря судового засідання - Богдан А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Рожищенського ОУПФ України Волинської області про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він з працював в органах прокуратури Миколаївської області та набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з 13.04.2006 року отримує пенсію призначену на підставі ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року Про прокуратуру в розмірі 80 % від суми заробітної плати.
18.11.2016 року він звернувся до Рожищенського ОУПФ України Волинської області із заявою про перерахунок пенсії та долучив довідку прокуратури Миколаївської області №18/27 від 23.02.2016 року про середньомісячний заробіток за посадою, яку він займав перед виходом на пенсію. Проте, листом від 23.11.2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Вважає, що відповідач протиправно не провів перерахунок його пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати, в зв'язку з чим просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії та зобов'язати провести йому перерахунок пенсії у розмірі 80 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Миколаївської області №18/27 вих.-16 від 23.02.2016 року.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 січня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Рожищенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру на підставі довідки прокуратури Миколаївської області № 18/27 від 23.02.2016 року.
Зобов'язано Рожищенське об'єднане управління пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, з 01.12.2015 року, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру , згідно довідки прокуратури Миколаївської області № 18/27 від 23.02.2016 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Рожищенське ОУПФ України Волинської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені позову відмовити, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював в органах прокуратури Миколаївської області і з 13.04.2006 року отримує пенсію за вислугою років призначену на підставі на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року Про прокуратуру з розрахунку 80 % від розміру середньомісячного заробітку за посадою старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області.
18.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Рожищенського ОУПФ України Волинської області щодо перерахування пенсії, згідно останньої наданої позивачем довідки прокуратури Волинської області зазначеної у довідці прокуратури Миколаївської області № 18/27 вих.-16 від 23.02.2016р. відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів /а.с. 9,11/.
Листом Рожищенського ОУПФ України Волинської області № 5146/02-29 від 23.11.2016 року ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії /а.с. 10/.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що апелянтом неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства було відмовлено в здійсненні позивачу перерахунку пенсії з зазначених нею у заяві підстав.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступних міркувань та обставин.
Згідно з ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з врахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, частину 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року.
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014року визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини 13, 17 та 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Правове регулювання питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури закріплено статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.
Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Наведені положення Закону України "Про прокуратуру" №1697 не були визнані неконституційними, а тому є діючими.
Згідно з ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.Таким чином з 15.12.2015 року діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року.
Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача, оскільки він має діяти на підставі закону та в межах наданих повноважень, та не може провести перерахунок пенсії позивачу за умови відсутності відповідного законодавства.
Також, при прийнятті рішення слід враховувати рішення Європейського суду з прав людини Великода проти України , в якому зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Відтак, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду першої інстанції 08.12.2016року, колегія суддів вважає, що позов в частині позовних вимог в період з 01.12.2015 року по 07.06.2016 року слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Отже, суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, не врахував наведені правові норми, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.
Керуючись ч.1 ст. 41, ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області - задоволити частково.
Постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 січня 2017 року у справі №158/2570/16-а - скасувати та винести нову.
Позов в частинні позовних вимог щодо зобов'язання Рожищенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, за період з 01.12.2015 року по 07.06.2016 року, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру , згідно довідки прокуратури Миколаївської області № 18/27 від 23.02.2016 року - залишити без розгляду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.З. Улицький
Повний текст постанови виготовлено 27.03.2017 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 29.03.2017 |
Номер документу | 65507617 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гулид Роман Методійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гулид Роман Методійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гулид Роман Методійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні