Рішення

від 22.03.2017 по справі 904/149/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.2017 Справа № 904/149/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Приватного підприємства "Сельхозмашпроект", м. Дніпро

про стягнення 153368,50 грн штрафних санкцій

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Ренгус Є.В., довіреність від 03.11.2016;

від відповідача: представник Жаворонков С.М., довіреність №3 від 30.01.2017; представник Григораш П.М., довіреність №4 від 30.01.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення пені у сумі 84343,18 грн, штрафу у сумі 40851,72 грн та неустойки у сумі 28173,60 грн, нарахованих з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ЦУПП-04/0044/15 та договору про неустойку №ЦУПП-04/0044/15НУ, укладених між сторонами 29.10.2015.

25.01.2017 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечив, пославшись на безпідставність позовних вимог, на пропуск позивачем строку позовної давності та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2017 оголошено перерву до 02.03.2017, в засідання суду 02.03.2017 оголошено перерву до 06.03.2017.

06.03.2017 відповідач надав письмові пояснення, в яких вказав про ненадання позивачем для огляду оригіналів документів.

Ухвалою від 06.03.2017 суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів - до 20.03.2017 включно.

14.03.2017 відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивачем не доведено наявність його вини, а відтак, нарахування фінансових санкцій, на його думку, є безпідставним.

17.03.2017 позивач засобами електронного зв'язку подав до суду пояснення щодо змісту договору про неустойку, в яких наведено доводи відповідності нормам законодавства договірної санкції, передбаченої пунктом 1 цього договору.

Відповідачем того ж дня надано письмові пояснення, в яких, у тому числі, зазначено про відсутність між сторонами заборгованості стосовно виконання умов договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2015 між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", як покупцем, та Приватним підприємством "Сельхозмашпроект", як постачальником, було укладено договір поставки №ЦУПП-04/0044/15 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується на протязі 2015 року поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації до договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар згідно умов договору.

На виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", яка набула чинності 29.09.2015, в установленому порядку 21.10.2015 проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" розпочало свою роботу з 01.12.2015 і згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Державне підприємство "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" входить до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (Додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200).

На базі Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" утворено відокремлений підрозділ ПАТ "Укрзалізниця", який не має статусу юридичної особи - філія "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" стало правонаступником Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України".

В подальшому, приймаючи до уваги, що в установленому порядку відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанов Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та від 02.09.2015 № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", проведено державну реєстрацію ПАТ "Укрзалізниця", яка є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, у тому числі Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", реорганізованих шляхом злиття; між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (в особі Філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця") та Приватним підприємством "Сельхозмашпроект" було укладено додаткову угоду №1 від 01.12.2015 до договору, в якій сторони дійшли згоди у тому числі про наступне:

- внести зміни до преамбули договору та викласти її в наступній редакції: "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" та Приватне підприємство "Сельхозмашпроект";

- внести зміни до розділу XIV договору "місцезнаходження та банківські реквізити сторін" в частині зміни реквізитів покупця; - по тексту договору та додатків до нього відокремлений структурний підрозділ ДП "УПП УЗ" Новомоськовський шпалопросочувальний завод" та Державне підприємство "Рава-Руський шпалопросочувальний завод" вважати відповідно Виробничим підрозділом "Новомосковський шпалопросочувальний завод" філії "ЦУП" ПАТ "Укрзалізниця" та Виробничним підрозділом "Рава-Руський шпалопросочувальний завод" філії "ЦУП" ПАТ "Укрзалізниця" (а.с. 18).

Укладений між сторонами договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року (п. 11.1 договору).

Доказів визнання недійсним або припинення договору сторонами суду не надано.

У пункті 1.2. даного договору сторони визначили найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару, а саме - брус дерев'яний мостовий не просочений (325*20*24), ГОСТ 28450-90 - 156,00 куб. м.

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).

Згідно пункту 3.1 договору його сума становить 563472,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 93912,00 грн.

У розділі 5 договору сторонами узгоджено наступні умови поставки товару:

- строк поставки товару: відвантаження товару проводиться рівномірними партіями протягом місяця після письмової заявки покупця або згідно графіку поставки (п. 5.1 договору);

- місце поставки товару - склад відокремленого структурного підрозділу ДП "УПП УЗ" Новомосковський шпалопросочувальний завод або склад Державного підприємства "Рава-Руський шпалопросочувальний завод" (п. 5.2 договору);

- поставка товару залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах СРТ, пункт призначення - склад Державного підприємства "Рава-Руський шпалопросочувальний завод" або склад Відокремленого структурного підрозділу ДП "УПП УЗ" Новомосковський шпалопросочувальний завод відповідно до вимог "Інкотермс" в редакції 2010р. (п. 5.3 договору);

- товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі товару на складах вантажоодержувачів (п. 5.7 договору);

- у випадку недотримання встановленого терміну постачання, замовлення покупця може бути анульованою покупцем і у такому випадку не дає підстави для дозволу на поставку даної партії товару на адресу, зазначену у замовленні покупця (п. 5.8 договору).

Сторонами відповідно до умов договору була підписана специфікація №1 (Додаток №1), в якій узгоджено найменування продукції, її кількість та загальну вартість товару, що підлягає поставці, а саме - брус дерев'яний мостовий не просочений (325*20*24), ГОСТ 28450-90 - 156,00 куб. м. вартістю 469560,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 93912,00 грн.

Загальна сума по специфікації № 1 становить 563472,00 грн.

Умови постачання, передбачені специфікацією, - СРТ, пункт призначення - склад відокремленого структурного підрозділу ДП "УПП УЗ" Новомосковський ШПЗ або склад Державного підприємства "Рава-Руський шпалопросочувальний завод", згідно вимог "Інкотермс" в редакції 2010р. (а.с.16).

У графіку поставки (Додаток №2 до договору), узгодженому сторонами, визначено періоди поставки та кількість товару, а саме:

- жовтень 2015 року - 46,800 куб.м.;

- листопад 2015 року - 78,000 куб.м.;

- грудень 2015 року - 31,000 куб.м.;

- всього - 156,000 куб.м..

Згідно наданої позивачем довідки щодо виконання умов договору №ЦУПП-04/0044/15 від 29.10.2015р. між ПП "Сельхозмашпроект" та ДП "УПП УЗ"/ ПАТ Укрзалізниця в особі філії "Центр управління промисловістю" з 29.10.15р. по 20.01.16р. (а.с. 21) та підписаного сторонами акту звірки, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 113), відповідачем на виконання умов договору було поставлено позивачу лише 46,02 куб.м брусу на загальну суму 166224,20 грн, у тому числі:

- 30.10.2015 - 28,236 куб.м на суму 101988,43 грн (накладна №РН-0000001 від 30.10.2015);

- 10.11.2015 - 9,984 куб.м на суму 36062,21 грн (накладна №РН-0000017 від 10.11.2015);

- 12.11.2015 - 4,68 куб.м на суму 16904,16 грн (накладна №РН-0000019 від 12.11.2015);

- 29.12.2015 - 3,12 куб.м. на суму 11269,44 грн (накладна №РН0000028 від 29.12.2015).

У зв'язку з порушення відповідачем умов договору (специфікації та графіку поставки), а саме - поставкою узгодженого сторонами товару несвоєчасно та не в повному обсязі, позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у вигляді 84343,18 грн пені, 40851,72 грн штрафу та 28173,60 грн неустойки на загальну суму 153368,50 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність своєї вини у недопоставці товару з огляду на ненадання йому позивачем заявок із зазначенням кількості товару та адреси вантажоодержувача, що передбачено пунктами 5.1, 5.2 договору. Внаслідок чого і виник спір.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору строк поставки товару визначається альтернативно: після письмової заявки покупця або згідно графіку поставки.

Доводи відповідача щодо прострочення поставки з вини позивача, у зв'язку з ненаданням письмових заявок на поставку товару, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що поставка відповідачем попередніх партій товару за спірним договором відбувалась на підставі прийнятих ним до виконання заявок від позивача.

Тож, суд доходить висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар згідно узгодженого сторонами графіку поставки (Додаток №2 до договору).

У зв'язку з чим відповідачем порушено зобов'язання щодо поставки товару позивачу в загальному обсязі 109,98 куб.м брусу на суму 397247,76 грн, у тому числі: у жовтні 2015 - на суму 2817,36 грн; у листопаді 2015 - на суму 281736,00 грн та у грудні 2015 - на суму 112694,40 грн, оскільки обсяги поставок двох останніх періодів, визначених графіком, взагалі не були здійснені постачальником.

Факт порушення графіку поставок підтверджується підписаним представниками сторін актом звірки поставки брусів мостових не просочених на адресу ДП УПП УЗ (Філія ЦУП ПАТ "Укрзалізниця" згідно з договором поставки №ЦУПП-04/0044/15 від 29.10.15р. (а.с. 113) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання його сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1 ст. 551 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 7.2. договору сторони узгодили, що у разі непоставки (недопоставки) товару у передбачений термін постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вказаної вартості.

Виходячи з аналізу положень статей 549-552 ЦК України та статей 230-232 ГК України, передбачена сторонами у договорі пеня за своєю правовою природою є неустойкою.

Відповідно до п. 12.1. договору, на момент укладення договору постачальник зобов'язаний надати забезпечення виконання умов договору у формі договору неустойки на суму, що становить 5% від ціни договору, а саме 28173,60 грн; забезпечення виконання умов договору діє до повного виконання договору в частині поставок.

Так, з метою забезпечення належного виконання постачальником взятих на себе за договором зобов'язань, сторонами було укладено договір про неустойку №ЦУПП-04/0044/15-НУ від 29.10.2015, умовами якого передбачено наступне:

- у разі порушення своїх зобов'язань за договором постачальник зобов'язується сплатити покупцю грошову суму в розмірі 28173,00 грн; порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 1 договору про неустойку);

- при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання постачальника щодо поставки, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі, передбаченому п. 1 угоди, шляхом безготівкового перерахування (п. 3 договору про неустойку);

- право на неустойку виникає незалежно від наявності у покупця збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання постачальником (п. 5 договору про неустойку);

- дана угода набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань постачальником згідно з договором (п. 10 договору про неустойку).

За допущене відповідачем прострочення поставки товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.11.2015 по 29.06.2016 в сумі 84343,18 грн, штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару у сумі 40851,72 грн та неустойку у сумі в розмірі 5% від ціни договору - в сумі 28173,00 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 5 статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання.

За приписами ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована спливом строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.

В даному випадку перебіг строку позовної давності починається по поставці жовтня - з 01.11.2015 і закінчується 31.10.2016; по поставці листопада - з 01.12.2015 і закінчується 30.11.2016; по поставці грудня - з 01.01.2016 і закінчується 31.12.2016.

Позивач звернувся до суду 29.12.2016, що вбачається з відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому позовні матеріали було направлено на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, на момент пред'явлення позову строк, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист своїх порушених прав шляхом стягнення передбачених п. 7.2 договору неустойки (пені) та штрафу за недопоставлений/ непоставлений у жовтні та листопаді 2015 товар, вже закінчився, що є підставою для відмови у частині цих вимог.

Отже, згідно розрахунку за непоставлений відповідачем у грудні 2015 товар на суму 112694,40 грн неустойка (пеня) становить 22943,35 грн за період 180 днів з 01.01.2016 по 29.06.2016, а штраф - 11269,44 грн (112694,40 грн х 10%), як це заявлено позивачем в позовній заяві.

Що стосується неустойки у розмірі 5% у сумі 28173,60 грн, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Конституцією України у статті 61 встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Встановлена у пункті 7.2 договору санкція не є пенею у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розумінні частини 3 статті 549 ЦК України, а є саме неустойкою, що виключає можливість подвійного застосування до відповідача санкції одного виду (неустойки) за одне й те саме правопорушення. Позивач заявив до стягнення за прострочку поставки товару 10% штрафу від вартості непоставленого своєчасно товару та також просить стягнути фактично ще один штраф у розмірі 5% від вартості партії товару за порушення відповідачем своїх зобов'язань, а за договором поставки відповідач має основне зобов'язання - своєчасно поставити позивачу товар.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) в сумі 22943,35 грн (з 01.01.2016 по 29.06.2016) та штрафу в сумі 11269,44 грн, з відмовою в іншій частині вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються судові витрати в сумі 513,19 грн, 1787,34 грн судових витрат покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" (49052 , м. Дніпро, вул. Орловська, 21; код ЄДРПОУ 19093760) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32,; код ЄДРПОУ 40081389) неустойку у сумі 22943,35 грн, штраф у сумі 11269,44 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 513,19 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 27.03.2017.

Суддя В.Д. Воронько