Рішення

від 22.02.2017 по справі 905/3602/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.2017 Справа № 905/3602/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Українсько - Люксембургської фірми Дакотранс ЛТД Харків товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 28401,22 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лещук К.Б. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Українсько - Люксембургської фірми Дакотранс ЛТД Харків товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 28401,22 грн .

В обґрунтування позову позивач посилається на копію договору №42/991 на надання транспортно - експедиторських послуг з транспортування експортно-імпортних і транзитних вантажів від 08.07.2011р., копію заявки №1305-2016-1 від 13.05.2016р. до договору №42/991 від 08.07.2011р. на надання транспортно - експедиторських послуг, копію акту виконаних робіт від 24.05.2016р., копію акту від 24.05.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.12.2016р. порушено провадження по справі № 905/3602/16.

19.01.2017р. позивач, через канцелярію суду надав клопотання про долучення оригіналу платіжного доручення.

17.01.2017р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

22.02.2017р. позивач, через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, щодо нарахування 3% річних.

В судове засідання з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011р. між Позивачем (Експедитор) та Відповідачем (Замовник) укладений договір про надання транспортно- експедиторських послуг по транспортуванню експортно-імпортних і транзитних вантажів № 42/991(далі - Договір), згідно п. 1.1 якого, предметом договору є здійснення експедитором від свого імені, за дорученням і за рахунок клієнта, діяльності по всьому комплексу завдань експортно - імпортних перевезень для клієнта за кордоном і на території СНД, включаючи організацію операцій з прийому, відправлення, зберігання і транспортно - експедиторського обслуговування вантажів.

Відповідно до п.п.3.1,3.2,3.5,3.6 Договору, ціни на транспортно - експедиторське обслуговування вантажів клієнта і на інші послуги експедитора будуть попередньо узгоджуватися сторонами для кожної окремої транспортування і оформлятися окремим разової заявки на перевезення до даного договору. Умови і строки оплати послуг експедитора узгоджуються в кожному окремому випадку і оформлюються в разових заявках. Оплата здійснюється клієнтом в гривнях проти рахунку на оплату, виставлених експедитором. Кожне окреме транспортування оформляється сторонами даного договору разовою заявкою. Допускається оплата рахунків, переданих факсимільним зв'язком для прискорення оплати. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок експедитора. За фактом виконання послуг по кожному окремому транспортуванню, сторони оформляють акт виконаних робіт, який підписується обома сторонами, по одному екземпляру для кожної.

Згідно з п.7.6 Договору, строк дії договору визначається з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р. Якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору не зробить письмової заяви про припинення дії Договору, Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

13.05.2011р. сторонами було підписано Заявку №1305-2016-1 до договору №42/991 від 08.07.2011р. про надання транспортно- експедиторських послуг, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги з організації перевезення вантажу - вогнетривкої продукції на піддонах, вагою до 21 т за маршрутом Німеччина, Magnesita Refractories GmbH, Plant Kruft, Bundesstrabe 2 - Україна, м. Краматорськ ПАТ Енергомашспецсталь , а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов'язання здійснити оплату наданих послуг (відповідно до Додатку № 2).

Відповідно до п. 9 заявки до договору, сторонами погоджено вартість послуг, яка складає 57660,00 грн., що підлягає оплаті в погоджений сторонами строк, а саме 50% передоплати по факту відвантаження, 50% оплати на протязі 5 днів по факту вивантаження. Відповідач прийняв на себе зобов'язання та сплатив 50% передоплати згідно з заявкою у розмірі 29000,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 24.05.2016р. автомобіль з вантажем був вивантажений в м. Краматорську та підписаний обома сторонами.

Позивачем неодноразово на адресу Відповідача були надіслані претензії: №076/16-ЄМ/ВП від 01.06.2016р. №081/16-ЄМ/ВП від 06.06.2016р., №083/16-ЄМ/ВП від 13.06.2016р., №089/16-ЄМ/ВП від 16.06.2016р., №092/16-ЄМ/ВП від 22.06.2016р.,№094/16-ЄМ/ВП від 30.06.2016р., №096/16-ЄМ/ВП від 04.07.2016р., №101/16-ЄМ/ВП від 20.07.2016р.,№104/16-ЄМ/ВП від 25.07.2016р.,№108/16-ЄМ/ВП від 02.08.2016р.,№125/16-ЄМ/ВП від 15.08.2016р.,№129/16-ЄМ/ВП від 18.08.2016р.,№131/16-ЄМ/ВП від 22.08.2016р. ,№139/16-ЄМ/ВП від 29.08.2016р., №146/16-ЄМ/ВП від 05.09.2016р., №148/16-ЄМ/ВП від 08.09.2016р., №150/16-ЄМ/ВП від 19.09.2016р., №153/16-ЄМ/ВП від 22.09.2016р., № 155/16-ЄМ/ВП від 26.09.2016р., №160/16-ЄМ/ВП від 28.09.2016р., №163/16-ЄМ/ВП від 04.10.2016р., №169/16-ЄМ/ВП від 11.10.2016р, №054/16-ЄМ/ВП від 20.10.2016р.

Як стверджує, позивач, що з вини відповідача був простій автомобіля під завантаження 19.05.2016р., що згідно п.15 заявки №1305-2016-1, зумовлює накладення штрафних санкцій на Відповідача, про що був відповідно складений акт від 24.05.2016р. та підписаний обома сторонами. Штраф за одну добу простою склав 2883,00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання послуг у Відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 30.05.2016р. склала 26398,00 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків такого невиконання у вигляді стягнення інфляційної індексації та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність" та умовами укладеного договору про надання послуг з транспортування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 42/991 від 08.07.2011р. і заявки №1305-2016-1 від 13.05.2016р. до нього.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 929 Цивільного кодекс України за договором транспортного експедирування експедитор зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Право Експедитора на отримання плати за таким договором визначається і за змістом ст.931 цього Кодексу, і ст. 316 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про надання транспортно- експедиторських послуг по транспортуванню експортно-імпортних і транзитних вантажів №42/991 від 08.07.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від виконання грошових зобов'язань на визначених п.9. Заявки №1305-2016-1 від 13.05.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із встановлених на підставі наявних в матеріалах справи обставин, Позивачем належним чином і у повному обсягу були надані замовлені послуги за заявкою №1305-2016-1 від 13.05.2016р. до договору загальною вартістю 57660,00грн., тоді як Відповідачем була здійснена часткова оплата лише в розмірі 29000,00грн., отже, відповідач, прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Жодних доказів на спростування означених обставин Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, і про їх існування в перебігу розгляду справи не повідомлялось.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 26398,00 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем обґрунтовано нарахування 3 % річних у розмірі 445,74 грн. за період з 30.05.2016р. по 21.12.2016р.

Нараховані позивачем інфляційні нарахування у розмірі 1557,48 грн. за період з червня 2016р. по листопад 2016р. також підлягають задоволенню.

Факт заборгованості відповідача в сумі 28401,22грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 11, ч.1. ст.530, 509, 610,612, ч.2 ст.625, 629, 929,931 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 193,202,316 Господарського кодексу України, ст. ст. 32,33,36,43,49, 82-85 господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Українсько - Люксембургської фірми Дакотранс ЛТД Харків товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 28401,22 гривень, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, р/р 26006011377801 у ПАТ Альфа - Банк в м. Київ, МФО 300346, ОКПО 00210602, код 002106005156) на користь Українсько-Люксембургської фірми „Дакотранс ЛТД Харків" Товариство з обмеженою відповідальністю" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 4, р/р 2600901681305 у філії ПАТ Укрексімбанк в м. Харків, МФО 351618, ОКПО 23001083, код 230010820389), заборгованість у розмірі 28401,22 грн. з яких 26398,00грн.- основна заборгованість, 445,74грн. -3% річних, 1557,48 грн.- інфляційні нарахування та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 22.02.2017 р.

Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя М.Ю. Мальцев