ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.03.2017 Справа № 905/224/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , Донецька область, м. Маріуполь
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Маріуполь
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , Донецька область, м. Маріуполь
про: визнання договору недійсним
За участю представників сторін:
від позивача: Команов В.В. за довіреністю №8 від 03.01.2017р.;
від відповідача 1 : не з`явився;
від відповідача 2 : не з'явився.
Позивач, Приватне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , Донецька область, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до відповідачів: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , Донецька область, м. Маріуполь про визнання Договору відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. недійсним.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Договір відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. укладений з порушенням п.10.10. Договору поставки №650 від 05.03.2014р. на придбання технологічного обладнання.
02.03.2017р. через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.03.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 31.03.2017р. та відкладено розгляд справи на 22.03.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримує у повному обсязі. Через канцелярію суду надав письмові пояснення №09/24 від 20.03.2017р.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 02.03.2017р. не надали.
Згідно із статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків.
Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Ухвалою суду від 02.03.2017р. явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
05.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС (надалі - Постачальником) та Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (надалі - Покупцем) був укладений Договір поставки №650, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання товари на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).
За умов п.10.5. Договору, цей договір діє до 31.12.2015р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) по справжньому Договору.
Згідно п.2.1. Договору, кількість, номенклатура обладнання вказуються у специфікаціях до цього Договору, які є невід'ємною частиною Договору.
За умов п.3.1. Договору, Поставка Обладнання здійснюється видами транспорту вказуються у Специфікаціях.
Відповідно п.3.2. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Обладнання на умовах поставки, вказується у Специфікаціях, відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс - 2010 .
Згідно п.3.3. Договору, строки поставки обладнання вказуються у Специфікаціях.
Відповідно п.5.1. Договору, оплата здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, який вказаний у Договорі.
Умовами п.5.2. Договору, оплата Покупцем Обладнання здійснюється в строк, що визначений у специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання і надання документів, передбачених у п.6.3. Договору.
Згідно п.6.3. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві до початку прийому обладнання наступні документи:
- рахунок на оплату Обладнання (оригінал);
- транспортні і супровідні документи (в тому числі товарно-транспортну накладну (оригінал) і накладну на поставку Обладнання (оригінал) під час поставки автомобільним транспортом, залізничну накладну під час поставки залізничним транспортом);
- пакувальні документи (копія);
- сертифікат чи паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, коли Постачальник не є виробником) (копія);
- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законом випадках);
- акт прийому - передачі Обладнання (у 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника;
- інші документи, вказані у Специфікації.
Відповідно п.10.10. Договору, жодна зі Сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за Договором без попередньої письмової згоди іншої Сторони.
30.06.2015р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС (надалі - Первісний кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги №1.
Згідно до п.1.1. Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором №650 від 05.03.2014р. укладеним між Первісним кредитором та ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (надалі - Боржник).
Відповідно до п.1.3. Договору відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги за договором №650 від 05.03.2014р.
Виходячи зі змісту позовної заяви позивач вказує на те, що Договір про відступлення права вимоги підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), порушує його права щодо незмінності кредитора у зобов'язанні за Договором поставки №650 від 05.03.2014р., так як дозволу на зміну кредитора за цим договором позивач не надавав, а тому підлягає визнанню недійсним.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання Договору про відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. недійсним.
Предмет та підстави позову позивачем не змінювались.
За результатами розгляду даної справи, виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику про визнання угод недійсними №9 від 06.11.2009р. передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч.1. ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Умовами ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статею 512 ЦК України визначено, що підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
Тобто, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч.1. ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч.1. ст. 516 ЦК України.
Відповідно до практики Верховного Суду України Постанови від 15.04.2015р. по справі №3-43гс15, прийнятій за результатами розгляду заяви щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Статтею 111-28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Отже, укладаючи договір, сторони узгодили, що жодна зі Сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за Договором без попередньої письмової згоди іншої Сторони (п.10.10. Договору) та позивач, як боржник за Договором №650 від 05.03.2014р., не надавав своєї згоди на укладання з відповідачем1 Договору про відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. згідно з яким відповідач2 відступив відповідачу1 своє право вимоги до боржника за Договором поставки №650 від 05.03.2014р., в даному випадку є підстави для задоволення позову.
Крім того, позивач зазначив у позовній заяві, що заборгованість у розмірі 27247,12 грн. було перераховано позивачем на рахунок відповідача2, ТОВ ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , відповідно до платіжного доручення №25253 від 11.09.2015р., належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи.
Тобто, позивач виконав умови Договору №650 від 05.03.2014р. у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Договір відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. укладений з порушенням п.10.10. Договору №650 від 05.03.2014р.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , Донецька область, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , Донецька область, м. Маріуполь про визнання Договору відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. недійсним підлягають задоволенню.
За таких обставин, визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , Донецька область, м. Маріуполь та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Донецька область, м. Маріуполь.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в рівній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 203, 215, 509, 512, 514, 516, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , Донецька область, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС , Донецька область, м. Маріуполь про визнання Договору відступлення права вимоги №1 від 30.06.15р. недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС (84112, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 29, кв. 1; код ЄДРПОУ 32939248) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (87554, АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87554, АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, б. 1, код ЄДРПОУ 00191129) судовий збір у розмірі 800,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ ТЕХПРОМСЕРВІС (84112, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 29, кв. 1; код ЄДРПОУ 32939248) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, б. 1, код ЄДРПОУ 00191129) судовий збір у розмірі 800,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.НОМЕР_2
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2017 |
Оприлюднено | 29.03.2017 |
Номер документу | 65508770 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні