Рішення

від 23.03.2017 по справі 908/49/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/7/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017 Справа № 908/49/17

За позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Фрунзе" (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Калініна, буд. 39)

про стягнення 39 806 грн. 16 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Макаренко В.М.., дов. № 4507/12 від 29.12.2016 р.

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя, звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Фрунзе", Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, про стягнення 39 806 грн. 16 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2017 р. справу № 908/49/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.01.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/49/17, присвоєно справі номер провадження 27/7/17 та призначено судове засідання на 13.02.2017 р.

Ухвалою суду від 13.02.2017 р. розгляд справи відкладався на 07.03.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 07.03.2017 р., згідно з письмовим клопотанням позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 27.03.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.03.2017 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність надання додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

У судовому засіданні 23.03.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув у судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмового нормативно-правового обґрунтування позовних вимог. Позовні вимоги мотивовані наступним. За наслідками проведеної в період із 20.10.2016 р. по 28.10.2016 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області планової перевірки встановлено, що в період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. підприємством відповідача здійснювався забір води з артезіанських свердловин №№ 1, 3, 4, 6, 11 (11040,4 куб.м води) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України. Відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 р. за № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, за період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. розмір шкоди, заподіяної державі відповідачем, становить 39806,16 грн. На підставі ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача шкоду в розмірі 39806,16 грн., завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому розгляді спору не скористався, у судові засідання не з'являвся. Письмовий відзив на позов суду не надав.

Від відповідача 13.03.2017 р. до суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що на теперішній час Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом не повідомлено про результати розгляду апеляційної скарги на постанову Веселівського районного суду від 29.12.2016 р., якою постанову в справі про порушення вимог природоохоронного законодавства від 28.10.2016 р. визнано незаконною та скасовано.

Клопотання відповідача відхилено судом як процесуально необґрунтоване, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки ухвалою суду від 07.03.2017 р., за письмовим клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений на 15 днів - до 27.03.2017 р., у суду немає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з урахуванням строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Суд враховує, що розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України двічі відкладався в зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання. Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд також враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить, зокрема, право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини (справа Мусієнко проти України) визначено, що запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів.

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України).

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, враховуючи строк розгляду спору, встановлений ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області в період із 20.10.2016 р. по 28.10.2016 р. проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе .

Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідач допустив порушення природоохоронного законодавства в частині самовільного забору та використання води з підземного водоносного горизонту (свердловин №№ 1, 3, 4, 6, 11) у період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України.

Акт підписаний присутнім при перевірці директором ОСОБА_3, мається відмітка про отримання акту директором ТОВ СВК Фрунзе . В акті зазначено про відсутність зауважень або заперечень з боку відповідача щодо проведеного заходу та складеного акту.

28.10.2016 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ільїним Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до постанови від 28.10.2016 р. № 000131(01)06 директора ТОВ "СВК Фрунзе" ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 85,00 грн.

Відповідно до довідки відповідача від 20.10.2016 р. за № 701 ТОВ "СВК Фрунзе" у період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. було піднято та використано води 11040,4 куб.м із артезіанських свердловин №№ 1, 3, 4, 6, 11.

До позовної заяви додано розрахунок збитків, заподіяних державі самовільним забором води із підземного водоносного горизонту (артезіанських свердловин) ТОВ "СВК Фрунзе" за період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. Розрахунок розроблений згідно з Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. за № 389. Відповідно до розрахунку розмір збитків склав 39806,16 грн. за самовільне користування відповідачем водними ресурсами за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування (11040,4 куб.м води у період часу із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р.).

Постановою Веселівського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 р. у справі № 313/1543/16-а адміністративний позов ОСОБА_3 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ільїна Ю.В. про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 Кодексу України про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування - задоволений. Постанову в справі про порушення вимог природоохоронного законодавства від 28.10.2016 р. № 00131(01)06, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ільїним Ю.В., якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,00 грн. - визнано незаконною та скасовано. Провадження у справі закрито.

Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 р. у справі № 313/1543/16-а апеляційну скаргу старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області - задоволено. Постанову Веселівського районного суду Запорізької області від 29.12.2016 року у справі №313/1543/16-а (2а/313/15/2016) - скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначена постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 16.03.2017 р.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України, статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтями 110 і 111 Водного кодексу України.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно ст. 111 даного Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень еодіюго законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Спеціальним водокористуванням, згідно зі ст. 48 даного Кодексу, є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.

Як слідує з акту перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, ТОВ "СВК Фрунзе" у період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. здійснювало забір та використання води з артезіанських свердловин №№ 1, 3, 4, 6, 11 без дозволу на спеціальне водокористування. Акт, як зазначалося вище, підписаний представником відповідача без зауважень та заперечень.

Відповідно до п. 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавстві, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 року № 464, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Як встановлено Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом при розгляді справи № 313/1543/16-а, ініціювання позивачем (директором ТОВ СВК Фрунзе ) вирішення питання про надання дозволу на спеціальне водокористування до закінчення попереднього дозволу на водокористування, який закінчився 31.12.2013 р., а також подальше надання ТОВ СВК Фрунзе спеціального дозволу строком дії з 14.07.2014 р. не є обставиною, що свідчить про відсутність підстав для застосування адміністративної відповідальності за використання вод без спеціального дозволу, а саме у період з 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р.

Тобто, судовою інстанцією встановлений факт відсутності у ТОВ СВК Фрунзе виданого дозволу на спеціальне водокористування в період із 01.01.2014 р. по 13.07.2014 р. включно.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Діяльність відповідача, пов'язана із здійсненням забору води з артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування є протиправною. Закон визначає наслідком такої діяльності (без дозволу) спричинення шкоди (збитків) державі.

Відповідно до п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. N 389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства (п. 1.4 Методики).

Розділом 9 даної Методики визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, який здійснюється за формулою Зсам = 5 ґ W ґ Тар (грн.).

Судом перевірено розрахунок шкоди та встановлено, що розмір шкоди 39806,16 грн. здійснено позивачем у відповідності до п. 9.1 Методики, за формулою: Зсам = 5*11040,4м 3 *72,11 грн./100м 3 = 39806 грн. 16 коп., де 11040,4 м 3 - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування; 72,11 грн./100м 3 - розмір в грн., аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 225 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення, поділений на 100 м 3 .

За приписами ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів сплати нарахованої шкоди в сумі 39806,16 коп. відповідачем суду надано не було.

Матеріалами справи доведено факт порушення водного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1378,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Фрунзе" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Фрунзе" (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Калініна, буд. 39, код ЄДРПОУ 36648954) на користь держави (стягувач - Державна екологічна інспекція в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 34975515)) (одержувач: місцевий бюджет смт. Веселе Запорізької області, р/р 31114106700065, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025550, код бюджетної класифікації № 24062100, одержувач - Головне управління Державної казначейської служби України у Веселівському районі Запорізької області) суму 39806 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шість) грн. 16 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Фрунзе" (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Калініна, буд. 39, код ЄДРПОУ 36648954) на користь Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 34975515) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 27 березня 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.