Рішення

від 21.03.2017 по справі 910/3200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017Справа №910/3200/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека інтерконтинент

до Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад

Міжрегіональна академія управління персоналом

про стягнення 77 913,43 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Герасмиенко М.В. - по дов. № б/н від 23.11.2016

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека інтерконтинент до Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом про стягнення 77 913,43 грн., з яких: 67 177,82 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 735,61 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на надання послуг охорони № 2167 від 01.01.2009.

Позовні вимоги мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-36/12246-2012 від 01.10.2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2167 від 01.01.2009 стягнуто на корись позивача 91 000,00 грн. основного боргу, 3 678,60 грн. інфляційних втрат та 1 893,59 грн. витрат по сплаті судового збору. Станом на 21.02.2017 відповідачем здійснено часткову оплату боргу, а саме: 30.04.2014 на суму 17 357,19 грн., 13.11.2014 - 500,00 грн., 17.11.2014 - 500,00 грн., 24.11.2014 - 500,00 грн., 17.01.2017 - 47 895,00 грн. Наразі рішення суду повністю не виконано, тому позивачем за час прострочення нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3200/17 та призначено справу до розгляду на 21.03.2017.

Позивач в судовому засіданні 21.03.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 21.03.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 01.03.2017 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку Київ-39 без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою не розшукано .

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 21.03.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Безпека Інтерконтинент (охорона, позивач) та Приватним акціонерним товариством Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом (замовник, відповідач) було укладено договір на надання послуг охорони № 2167 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе обов'язки по забезпеченню охорони рухомого та нерухомого майна, здійсненню контрольно-перепускного режиму та підтримці громадського порядку на території об'єкту силами співробітників охорони в будівлях та на території місцевості за адресами: м. Київ, вул. Фрометівська, 2 та 18, пров. Червонозоряний, 1/9, що належать відповідачу на правах власності та оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 у справі № 5011-36/12246-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013.2016, встановлено порушення умов договору та стягнуто з відповідача на користь позивача 91 000,00 грн. основного боргу, 3 678,60 грн. інфляційних втрат та 1 893,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Спір виник в зв'язку з тим, що за час прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховані збитки від зміни індексу інфляції в сумі 67 177,82 грн. та 10 735,61 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

15.10.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 у справі № 5011-36/12246-2012 був виданий відповідний наказ.

09.04.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва у справі № 5011-36/12246-2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37437925.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було частково погашено заборгованість, а саме: 30.04.2014 на суму 17 357,19 грн., 13.11.2014 на суму 500,00 грн., 17.11.2014 на суму 500,00 грн., 24.11.2014 на суму 500,00 грн., 17.01.2017 на суму 47 895,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих за договором послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 67 177,82 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 735,61 грн. - 3% річних.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних, здійснений з урахуванням проведених відповідачем оплат, наступним чином:

з 07.09.2012 по 30.04.2014 на суму 92 893,59 грн. (91 000,00 грн. основний борг + 1 893,59 грн. судовий збір);

з 01.05.2014 по 13.11.2014 на суму 75 536,40 грн.;

з 14.11.2014 по 17.11.2014 на суму 75 036,40 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться);

з 18.11.2014 по 24.11.2014 на суму 74 536.40 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться);

з 25.11.2014 по 17.01.2017 на суму 74 036,40 грн.;

з 18.01.2017 по 23.02.2017 на суму 26 141,40 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком, оскільки позивачем інфляційні втрати та 3% річних нараховані окрім на суму основного боргу в розмірі 91 000,00 грн. також на присуджений за рішенням суду у справі № 5011-36/12246-2012 судовий збір в розмірі 1 893,59 грн., який за своєю правовою природою не може розцінюватись як грошове зобов'язання.

За результатами здійснення судом власного перерахунку (наведений нижче) збитки від зміни індексу інфляції складають 64 032,16 грн. та 3% річних - 10 481,83 грн.:

з 07.09.2012 по 30.04.2014 на суму 91 000,00 грн.;

з 01.05.2014 по 13.11.2014 на суму 73 642,81 грн.;

з 14.11.2014 по 17.11.2014 на суму 73142,81 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться);

з 18.11.2014 по 24.11.2014 на суму 72 642,81 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться);

з 25.11.2014 по 17.01.2017 на суму 72 142,81 грн.;

з 18.01.2017 по 23.02.2017 на суму 24 247,81 грн. (нарахування інфляційних збитків не проводиться).

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 64 032,16 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 481,83 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог про стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека інтерконтинент є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00127522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека інтерконтинент (03115, м. Київ, Святошинська площа, 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34585149) 64 032 (шістдесят чотири тисячі тридцять дві) грн. 16 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 10 481 (десять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 83 коп. - 3% річних, 1 117 (одну тисячу сто сімнадцять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 24.03.2017.

СуддяВ.В.Сівакова