Рішення

від 27.03.2017 по справі 918/83/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2017 р. Справа № 918/83/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД"

до відповідача Приватного підприємства "АВ-ТРЕЙД"

про стягнення грошових коштів в сумі 338 778,12 грн

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Буковський В.М., довіреність від 28.10.2014 року;

від відповідача: Дяденчук А.І., ордер серії РН-1115 № 89 від 27.02.2017 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "АВ-ТРЕЙД" (відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 338 778,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

23.03.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 043/2011 (договір), за умовами якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити продукцію, а покупець зобов'язався прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору.

Починаючи з 21.04.2011 року по 29.05.2014 року позивачем поставлено відповідачу продукції (товару) на загальну суму 1 669 202,98 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідачем протягом строку дії договору повернуто продукції на загальну суму 32 967,06 грн, таким чином вартість поставленого товару з врахуванням коригування вартості повернутого товару становить 1 636 235,92 грн.

Станом на дату подачі позову відповідачем оплачено вартість продукції на загальну суму 1 297 457,80 грн, таким чином заборгованість становить 338 778,12 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, ЦК України, ст.ст. 144, 173, 175, 179, 193, 198 ГК України.

Ухвалою від 01.02.2017 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 13.02.2017 року.

Ухвалою суду від 13.02.2017 року розгляд справи відкладено на 27.02.2017 року.

27.02.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, відповідно до якої відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів за видатковими накладними в період із 16.07.2013 року по 11.01.2014 року в зв'язку зі спливом позовної давності.

У судовому засіданні від 27.02.2017 року оголошено перерва на 13.03.2017 року.

Ухвалою суду від 13.03.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву на 27.03.2017 року.

27.03.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо застосування позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2011 року між позивачем (постачальник, правонаступником якого згідно з п.1.1. Статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД") та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №043/2011 (договір), предметом якого є поставка продукції виробництва позивача- пиво пляшкове, пиво ємкісне, вода.

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами строком на один рік та діє до 31.12.20_ року, але в будь-якому випадку до повного та належного його виконання. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявила бажання щодо розірвання договору, то він вважається продовженим на той же строк на тих самих умовах (п. 7.4. договору).

Згідно з п. 1.2. договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити продукцію, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору.

Загальна сума договору при розрахунках між сторонами визначається сумою всіх накладних на поставлену продукцію (п. 3.1. договору).

У п. 4.8. договору сторони погодили, що перехід права власності та ризиків на продукцію відбувається в момент передачі її (продукції) покупцеві з моменту підписання сторонами видаткової накладної (товарно-транспортної накладної), що засвідчує факт отримання продукції покупцем.

Судом з матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товару на загальну суму 1 669 202,98 грн.

Відповідачем протягом строку дії договору повернуто продукції на загальну суму 32 967,06 грн, таким чином вартість поставленого товару з врахуванням коригування вартості повернутого товару становить 1 636 235,92 грн (1 669 202,98 грн - 32 967,06 грн).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору відпуск пива проводиться при умові 100% передоплати або оплати по факту отримання продукції на складі продавця. Розрахунки за тару ведуться шляхом взаємозаліку.

За п.п. 4.6., 4.4. договору продукція відпускається при наявності зворотної тари на момент її одержання. У разі згоди постачальника продукція покупцеві може відпускатися без попереднього повернення тари. У разі неповернення покупцем тари зворотної тари протягом 60 календарних днів з моменту отримання, на вказану тару нараховується ПДВ і виписується рахунок, який є для покупця обов'язковим для оплати протягом 10 календарних днів. Після сплати рахунку вказаний товар переходить у власність покупця.

Станом на дату подачі позову відповідачем оплачено вартість продукції на загальну суму 1 297 457,80 грн, про що свідчить довідка АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 09.02.2017 року (безготівковий розрахунок на суму 718 946,00 грн) та довідка позивача від 10.02.2017 року (внесення коштів готівкою через касу товариства на підставі прибуткових касових ордерів на суму 578 511,80 грн), таким чином заборгованість становить 338 778,12 грн (1 636 235,92 грн - 1 297 457,80 грн).

Вказана сума боргу стверджується видатковими накладними №7 803 від 16.07.2013 року на суму 5 040,00 грн (з урахуванням часткового погашення боргу - 2 282,00 грн); № 7807 від 16.07.2013 року на суму 4 952,00 грн; № 7862 від 17.07.2013 року на суму 25 200,00 грн; № 7879 від 18.07.2013 року на суму 13 416,00 грн; № 8046 від 20.07.2013 року на суму 9 828,00 грн; № 8047 від 20.07.2013 року на суму 780,12 грн; № 9137 від 12.08.2013 року на суму 9178,40 грн; № 9138 від 12.08.2013 року на суму 9 768,00 грн; №7803 від 16.07.2013 року на суму 2 282,00 грн; №10935 від 25.09.2013 року на суму 1 176,00 грн; №13244 від 04.12.2013 року на суму 3 694,40 грн; №13245 від 04.12.2013 року на суму 3 733,20 грн; №13295 від 06.12.2013 року на суму 9 601,60 грн; №13299 від 06.12.2013 року на суму 1 260,00 грн; №13330 від 07.12.2013 року на суму 8 497,60 грн; №13331 від 07.12.2013 року на суму 2 822,40 грн; №13409 від 10.12.2013 року на суму 3 379,20 грн; №13410 від 10.12.2013 року на суму 4 786,00 грн; №13439 від 11.12.2013 року на суму 1 260,00 грн; №13480 від 13.12.2013 року на суму 2 822,40 грн; №13481 від 13.12.2013 року на суму 9 162,80 грн; №13555 від 16.12.2013 року на суму 5 180,80 грн; №13556 від 16.12.2013 року на суму 3 530,40 грн; №13626 від 18.12.2013 року на суму 8 138,80 грн; №13627 від 18.12.2013 року на суму 2 520,00 грн; №13721 від 20.12.2013 року на суму 5 160,00 грн; №13722 від 20.12.2013 року на суму 3 602,00 грн; №13726 від 20.12.2013 року на суму 8 064,00 грн; №13727 від 20.12.2013 року на суму 2 822,40 грн; №13814 від 24.12.2013 року на суму 2 619,60 грн; №13850 від 25.12.2013 року на суму 2 162,80 грн; №13851 від 25.12.2013 року на суму 4 046,40 грн; №13883 від 26.12.2013 року на суму 12 292,00 грн; №13884 від 26.12.2013 року на суму 2 973,60 грн; №13953 від 27.12.2013 року на суму 5 112,00 грн; №13962 від 28.12.2013 року на суму 3 780,00 грн; №14010 від 30.12.2013 року на суму 5 370,80 грн; №14020 від 31.12.2013 року на суму 16 419,40 грн; №14021 від 31.12.2013 року на суму 3 780,00 грн; №20 від 02.01.2014 року на суму 4 086,00 грн; №97 від 04.01.2014 року на суму 26 223,20 грн; №98 від 04.01.2014 року на суму 453,60 грн; №105 від 04.01.2014 року на суму 5 040,00 грн; №177 від 09.01.2014 року на суму 7 166,00 грн; №247 від 11.01.2014 року на суму 4 233,60 грн; №248 від 11.01.2014 року на суму 14 083,60 грн; №2995 від 04.04.2014 року на суму 6 871,20 грн; №2996 від 04.04.2014 року на суму 2 025,00 грн; №3010 від 04.04.2014 року на суму 1 980,00 грн; №3050 від 05.04.2014 року на суму 2 850,00 грн; №3232 від 10.04.2014 року на суму 6 868,80 грн; №3233 від 10.04.2014 року на суму 7 866,00 грн; №3856 від 26.04.2014 року на суму 21 336,00 грн.

Відповідачем доказів сплати (погашення) заявленої до стягнення суми, зокрема шляхом заліку за тару, суду не надано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 338 778,12 грн боргу є законними та обґрунтованими.

У той же час відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів за видатковими накладними в період із 16.07.2013 року по 11.01.2014 року.

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.06.2015 р. у справі № 6-267цс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З наведеного вбачається, що момент, з яким пов'язується початок перебігу позовної давності, розпочинається з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання або з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (а не з дня її пред'явлення), та є єдиним для будь-якого виду зобов'язань: як основного, так і додаткових.

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають, позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом 31.01.2017 року, що стверджується відміткою підприємства зв'язку на конверті.

Отже, кінцевий перебіг позовної давності за видатковими накладними з 16.07.2013 року по 11.01.2014 року на загальну суму 288 981,12 грн сплив 12.01.2017 року.

Судом також досліджено обставини, пов'язані із вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним сум, що є предметом цього спору.

Так, ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем у період з 30.10.2014 року по 29.05.2014 року (який має значення для вирішення питання про переривання перебігу позовної давності) проводилася оплата заборгованості, призначення платежу - згідно з видатковою накладною.

З наданих позивачем видаткових накладених судом встановлено, що лише одна з них частково оплачена (№ 7803 від 16.07.2013 року на загальну суму 5 040,00 грн, залишок боргу - 2 282,00 грн), а відтак всі оплати зараховувалися в оплату боргу за видатковими накладними, які не є предметом вказаного спору, оскільки оплачені у повному обсязі.

Враховуючи, що остання проплата зі сторони відповідача мала місце 29.05.2014 року на суму 4 000,00 грн, з якої частково погашено заборгованість в розмірі 2 758,00 грн за видатковою накладною № 7803 від 16.07.2013 року, а інших доказів визнання боржником свого боргу в заявленому розмірі сторонами суду не надано, отже переривання перебігу позовної давності має місце лише в цій частині.

Щодо видаткових накладних № 2995 від 04.04.2014 року на суму 6 871,20 грн; № 2996 від 04.04.2014 року на суму 2 025,00 грн; №3010 від 04.04.2014 року на суму 1 980,00 грн; № 3050 від 05.04.2014 року на суму 2 850,00 грн; № 3232 від 10.04.2014 року на суму 6 868,80 грн; № 3233 від 10.04.2014 року на суму 7 866,00 грн; № 3856 від 26.04.2014 року на суму 21 336,00 грн., а всього - 49 797,00 грн, то вимоги за ними заявлені в межах позовної давності, а тому підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, до стягнення підлягає сума в розмірі 52 079,00 грн (49 797,00 грн + 2 282,00 грн).

Оскільки позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АВ-ТРЕЙД" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Остафова, 8, кв. 8, код ЄДРПОУ 36746200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" (33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Коперника, 9, код ЄДРПОУ 05513951) 52 079,00 грн основного боргу та 780,95 грн судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 286 699,12 грн відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 27.03.2017 року.

Суддя Андрійчук О.В.