Рішення

від 20.03.2017 по справі 922/295/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р.Справа № 922/295/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту", м. Харків про стягнення 2159542,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Недотопа М.М., дов. від 12.01.2017 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 2159542,00 грн. грошових коштів.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та судових витрат на загальну суму 2192735,13 грн., з яких 2159542,00 грн. заборгованості, 32393,13 грн. судового збору за подання позовної заяви, 800,00 грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 березня 2017 року заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" було задоволено.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін більш не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 27 лютого 2017 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/295/17 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як визначено у пунктах 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвала про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних ухвал.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

15 грудня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (позивачме) платіжним дорученням № 1241 від 15 грудня 2016 року помилково перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" (відповідача) грошові кошти в сумі 1300000,00 грн.

19 грудня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" платіжним дорученням № 1245 від 19 грудня 2016 року помилково перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" грошові кошти в сумі 859542,00 грн.

Призначення платежу у платіжних дорученнях зазначене ідентичне, а саме: "Оплата зг. претензії б/н від 21 листопада 2016 року зг. п. 3.9 договору 038/10-16 від 26 жовтня 2016 року. Без ПДВ.".

Позивач вказує, що не одержував від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" жодної претензії, договірних відносин не було, договір з вказаними у платіжних дорученнях реквізитами між сторонами не укладався, жодних послуг чи товарів відповідачем на адресу позивача не постачалося.

Таким чином, грошові кошти в розмірі 2 159 542,00 грн. набуті та збережені відповідачем без достатньої правової підстави.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" вимогу про повернення помилково сплачених грошових коштів. відповідачем відповідь на лист-вимогу не надано, грошові кошти добровільно не повернуто.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу УКраїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу УКраїни положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Грошові (грошові кошти) у розумінні статті 192 Цивільного кодексу України є майном.

Верховним судом України від 02 жовтня 2013 року у справі № 688цс13 зазначено, що зобов*язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьої умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об*єктивними умовами виникнення зобов*язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов*язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов*язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати работу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку. Зобов*язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 190, 192, 387, 509, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правового сприяння та захисту" (61082, м. Харків, просп. Московський, 144, ідентифікаційний код 38879946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (03067, м. Київ, просп, Червонозоряний, 119-В, ідентифікаційний код 38546962) 2159542,00 грн. грошових коштів та 33193,13 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2017 р.

Суддя П.В. Хотенець