Рішення

від 21.03.2017 по справі 910/7908/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017Справа №910/7908/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат"

(відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Бізнес Системи" (відповідач 2)

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Яковенко А.О.. представник, довіреність № 2123 від 24.10.2016 р.;

Від відповідача 1: Наконечний В.М., директор;

Від відповідача 2: Уманець С.Г., представник, довіреність № б/н від 05.01.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить договір від 01.01.2015 року № 00196/1-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Бізнес Системи" визнати удаваним, та визнати прихований договір оренди недійсним, а також стягнути з відповідачів 4 134,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року порушено провадження у справі № 910/7908/16, розгляд справи призначено на 31.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року слухання у справі відкладено до 16.06.2016 року.

У судовому засіданні 16.06.2016 року оголошено перерву у справі до 23.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року провадження у справі № 910/7908/16 зупинено до завершення процедури реорганізації Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, встановлення правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно, а саме: складські приміщеннями № 16 та № 28 по вул. І. Федорова, 32 у місті Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року у справі № 910/7908/16 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 року призначено слуханням справу № 910/7908/16 на 27.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року провадження у справі № 910/7908/16 зупинено до вирішення Вищим господарський судом України питання щодо прийняття та розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 р.

До Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/7908/16 з Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 року поновлено провадження у справі № 910/7908/16, призначено слухання справи на 21.03.2017 року.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 21.03.2017 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд зобов'язати відповідача 1 звільнити безпідставно зайняті складські приміщення №№ 16, 28 розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32, балансоутримувачем якого є позивач.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

В той же час, приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити.

У судовому засіданні 21.03.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник від відповідача 1 та представник від відповідача 2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у письмових відзивах на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео-Бізнес Системи" 14.03.2006 року було укладено договір про надання послуг по організації та веденню господарської діяльності №ПЗ/БМЕС-068021/НЮ (далі - договір 1).

Відповідно до предмету договору 1, п.п.1.1. 1.3 зазначено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника здійснювати організацію і ведення господарської діяльності замовника у виробничих, побутових та складських приміщеннях і на територіях їх розташування, на територіях відкритих майданчиків і в приміщеннях інших об'єктів та на територіях їх розташування, що належать замовнику, пооб'єктний перелік та поштова адреса яких зазначаються у додатку № 1 до цього договору (надалі - додаток №1).

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 договору 1 виконавець забезпечуючи ведення Господарської діяльності замовника, здійснює від свого імені і за рахунок замовника наступні правочини, а саме:

- будь-які цивільно-правові договори, пов'язані із облаштуванням та нічним оснащенням автомобільних стоянок та складських приміщень, а так само влаштуванням та технічним оснащенням інших об'єктів замовника, на території їх здійснюється Господарська діяльність Замовника, предмет і ціна яких у кожному конкретному випадку визначається Замовником, про що останній письмово повідомляє Виконавця;

- будь-які цивільно-правові договори, предметом яких є послуги, що надаються третім особам, і надання яких забезпечується Господарською діяльністю замовника, метою якої є отримання прибутку від надання таких послуг;

- у випадку укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є послуги, що надаються третім особам, і виконання яких забезпечується господарською діяльністю Замовника, предмет таких договорів визначається Виконавцем одноособово і додаткового узгодження із Замовником не потребує, а ціна таких договорів повинна встановлюватися, виходячи із звичайних цін на такі послуги, які діють на момент укладення таких договорів.

Відповідно до умов договору 1, відповідач 2 не обмежений щодо укладання будь-яких цивільно-правових договорів з третіми особами.

В свою чергу між ТОВ "Торгівельний дім Ізомат" та ТОВ "Нео- Бізнес Системи" було укладено договір №0061/4-1 про надання складських послуг (надалі - договір 2).

Згідно з п.1.2 договору 2 зазначено, що виконавець 1 зобов'язується за плату надати складські послуги замовнику 2, за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32.

Відповідно до п. 2.1 договору 2, виконавець 1 зобов'язується забезпечити в робочі дні з 8-00 до 19-00 та в інший час, окремо узгоджений сторонами в письмовій формі, доступ до складського приміщення (надалі - приміщення) відповідальних уповноважених осіб та працівників Замовника, список яких узгоджено окремим додатком, який є невід'ємною частиною цього договору, а також відвідувачів Замовника в присутності відповідальних уповноважених осіб останнього.

Пунктом 2.10 договору 2 встановлено, що замовник 2 призначає відповідальних осіб, які будуть безпосередньо здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з відкриттям та зачиненням приміщення, а також зазначити осіб, які мають право доступу та роботи в приміщенні, списки яких узгоджуються сторонами.

Згідно з п. 9.1 договору 2, зазначено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 01.06.2011 року. Договір 2 може бути розірвано достроково за ініціативою однієї із сторін з повідомленням за 20 днів.

Термін дії договору неодноразово продовжувався шляхом укладання додаткових угод до договору 2. Так, додатковою угодою № 5 від 31.05.2015 р. термін дії договору продовжено до 01.06.2016 р.

На підставі п. 2.8 договору 2, замовник 2 зобов'язується в разі припинення дії цього договору забрати все своє майно, яке знаходиться в складському приміщенні та звільнити приміщення до дати припинення дії цього договору.

31.08.2015 додатковою угодою № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ-Дз було припинено дію договору № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ від 14.03.2006 про надання послуг по організації ведення господарської діяльності між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та ТОВ "Нео-Бізнес Системи".

Після закінчення строку дії спірного правочину жодних додаткових угод з приводу пролонгації договору сторонами не укладалося.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, будівлі складів №16, загальною площею 262,7 кв.м. та №28, загальною площею 422,3 кв.м. за адресою м. Київ, вул. І. Федорова, 32, знаходиться в державній власності (в особі Міністерства інфраструктури України), що підтверджується свідоцтвами про право власності та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказані будівлі знаходяться на балансі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", що підтверджується додатком до наказу "Про наділення майном регіональну філію "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", з правом повного господарського відання.

Позивач зазначає, що станом на теперішній час складські приміщення позивача: №16, загальною площею 262,7 кв.м. та №28, загальною площею 422,3 кв.м. не звільненні, господарська діяльність відповідачем 1 провадиться.

30.12.2015 р. позивач направив листа №БМЕУ1-6/158 з вимогою терміново звільнити займані складські приміщення станції Київ-Товарний за адресою: м. Київ, вул. І.Федорова, 32, у зв'язку з розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки договір № ПЗ/БМЕС-068021/НЮ від 14.03.2006 припинив свою дію, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" зобов'язане звільнити займані складські приміщення №№ 16,28 розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32, на вимогу власника, а тому вимога позивача про зобов'язання першого відповідача звільнити займані складські приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати за позовною вимогою про звільнення приміщень відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1 у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" (02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 3-В, Літера А , код ЄДРПОУ 31723130) звільнити безпідставно займану будівлі складів №№ 16, 28, розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32 балансоутримувачем яких є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код 40081221). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ізомат" (01032, м. Київ, вул. Пушкінська, 10, код ЄДРПОУ 37470311) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код 40081221) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 24.03.2017 р.