Рішення

від 27.03.2017 по справі 927/107/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

22 березня 2017 року справа № 927/107/17

Позивач: Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер", код ЄДРПОУ 02006107,

Масив "Зелений" № 1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс", код ЄДРПОУ 39357827,

вул. Любецька, 60-А, м. Чернігів, 14021

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40479560,

вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 292247,89грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Кезля О.В. (довіреність №43-01/1811 від 15 грудня 2016 року),

відповідача: Якимчук Ю.В. (довіреність №01-17 від 05 січня 2016 року),

третьої особи: Мойсієнко Н.О. (довіреність №26-16-17-17/186 від 10 січня 2017 року), Артюх А.С. (довіреність №26-16-17-17/1243 від 23 лютого 2017 року).

Рішення приймається після оголошеної в судових засіданнях 15 лютого 2017 року, 01 березня 2017 року, 09 березня 2017 року та 16 березня 2017 року перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22 березня 2017 року на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс" про стягнення 292247,89грн. збитків, завданих через завищення вартості наданих послуг, що включені в акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2015 рік.

Ухвалою суду від 02 лютого 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні 15 лютого 2017 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в ході позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області за період з 17 листопада 2014 року по 07 вересня 2016 року було виявлено порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, відповідно до якої розрахунки за спожиту енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальністю), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Відповідно до п.6.1.10 договорів на постачання теплової енергії межею розподілу є точка, в якій здійснюється передача послуг від теплопостачальника споживачу - місце підключення мереж споживача до мереж теплопостачальника. Позивач вважає, що оскільки тепломережа довжиною 511 метрів знаходиться в оренді теплопостачальника, межею розподілу відповідно до паспорту тепломережі є входи до будівель споживача. Отже, точка обліку теплової енергії не співпадає з межею продажу теплової енергії, в результаті чого виникає розбіжність між кількістю теплової енергії, що зафіксована вузлом обліку та фактично отриманою кількістю теплової енергії споживачем на розмір втрат теплоти в теплових мережах. Під час складання актів здачі-прийняття робіт на підставі акту зняття показання теплолічильників та лічильників гарячої води, не були враховані втрати в тепломережах (після вузла обліку теплової енергії до межі продажу), що призвело до завищення розміру отриманих послуг диспансером за опалювальний період 2015 року на суму 292247,89грн. Позивач вважає, що діями теплопостачальника щодо неврахування втрат йому завдано збитки на суму 292247,89грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування збитків за своєю суттю є вимогами про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні на підставі ст.1212 ЦК України, що не відповідає дійсним правовідносинам між сторонами. Відповідач вважає, що спірна сума коштів у розмірі 292247,89грн. набута за наявності правової підстави, оскільки останні були перераховані позивачем в межах здійснення оплати отриманої теплової енергії за відповідними договорами. Складені акти зняття показань теплолічильника погоджені представником позивача, також, підписані між сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Теплопостачальником належним чином виконані умови договору. Крім того, відповідач не є балансоутримувачем тепломережі, що проходить після вузла обліку теплової енергії, а належить позивачеві на праві оперативного управління.

Третя особа в своїх поясненнях зазначила, що під час проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, виявлені порушення та направлено диспансеру лист з вимогою про усунення виявлених ревізією порушень, зокрема, встановлено, що під час складання актів здачі-прийняття робіт на підставі акту зняття показання теплолічильників та лічильників гарячої води, не були враховані втрати в теплових мережах (після вузла обліку теплової енергії до межі продажу), що призвело до завищення розміру отриманих послуг диспансером за опалювальний період 2015 року на суму 292247,89грн., чим завдано збитки диспансеру на відповідну суму.

Ухвалою суду від 16 березня 2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

17 листопада 2014 року між Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №18 (надалі договір оренди) (а.с. 8-16).

Відповідно до умов п.1.1 договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування будівлю блочно-модульної газової котельні (окреме приміщення) з обладнанням та тепломережею, які знаходяться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру б/н та перебуває в оперативному управлінні КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер", а саме:

1.1.1 Будівля автономної котельні БМГК-4000, загальною площею 98,0 кв.м. (окреме приміщення), рік введення в експлуатацію 2007р.;

1.1.2 Обладнання:

- Котел водонагрівний Vissman Vitoplex -100 - 2 шт.;

- Котел паровий П-05-08ГН - 1 шт.;

- Комерційний вузол обліку газу лічильників G40000 ЛГ-K-150-EX - 1 шт.;

- Коректор КПЛГ - 1,02Р - 1 шт.;

- Лічильник газу, в т.ч. лічильник газу GMS G-160-100-1.0-УЗ Ду100 - 2 шт., лічильник газу GMS G-40-40-1.0-УЗ Ду40 - 1 шт.;

- Клапан електромагнітний WFTS IHTERMES EUG/NA - 1 шт.;

- Теплоізоляційний блок - 1 шт.

1.1.3 Тепломережа довжиною 511 м.

Згідно з п.2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі та акті приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Розділом 3 договору оренди визначено, що є орендною платою, її розмір, умови та строки оплати.

Цей договір діє з 01 січня 2015 року по 30 грудня 2017 року включно (п.10.1 договору оренди).

Акт прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою проспект Миру, б/н. м. Чернігів підписаний сторонами та скріплений їх печатками 01 січня 2015 року (а.с. 17-18).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди виконував належним чином.

21 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс" (виробник) та Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №02/01-15 (далі - договір №02/01-15) (а.с. 20-22).

Відповідно до п.1.1 договору №02/01-15 виробник взяв на себе зобов'язання: надавати послуги з гарячого водопостачання; виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для опалення та технологічних потреб КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер", за адресою: проспект Миру, б/н, м. Чернігів, а споживач зобов'язався сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться приладами обліку або розрахунковим методом згідно з "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" (п.5.1 договору 302/01-15).

Згідно з п.5.4 цього договору, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виробника споживачу, є місце підключення мереж споживача до мереж виробника, та є межею балансової відповідальності сторін.

Відповідно до умов п.5.5 договору №02/01-15, обсяг наданих послуг визначається за показанням приладів обліку.

Порядок та умови проведення розрахунків передбачені розділом 6 договору №02/01-15, відповідно до умов якого, розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим рішенням відповідного органу тарифам. Споживач зобов'язується сплатити 25 числа поточного місяця - 100% від вартості обсягів спожитої теплової енергії. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі теплової енергії (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

18 грудня 2015 року між Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс" (теплопостачальник) укладено договір №12 (далі - договір №12) (а.с. 23-25).

Відповідно до умов п.1.1 договору №12, предметом цього договору є пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії) код згідно класифікатора ДК 016-2010 (35.30.1). Теплопостачальник зобов'язується надавати споживачеві послугу, зазначену в п.1.1 цього договору, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити таку послугу за встановленими тарифами, в строки, на умовах та в порядку, передбаченими цим договором.

Кількість послуг з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії для опалення, що може бути отримана споживачем за цим договором становить: 1093 Гкал (п.1.3 договору №12).

Згідно з п.3.1 договору №12 ціна цього договору на день його підписання становить: 2250979 грн.

Відповідно до п.4.1, 4.3 договору №12, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі шляхом оплати споживачем пред'явленого теплопостачальником рахунка. Розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі гарячої води (за звітний місяць до 15 числа кожного наступного місяця).

Пунктом 6.1.10 договору №12 передбачено, що споживач зобов'язаний утримувати у технічно справному стані теплові мережі до мережі розподілу. Межею розподілу є точка, в якій здійснюється передача послуг від виробника споживачу - місце підключення мереж споживача до мереж виробника.

Між сторонами укладались додаткові договори №1 та №2 від 31 грудня 2015 року та від 18 січня 2016 року відповідно до договору №12 від 18 грудня 2015 року (а.с. 25 на звороті, 26).

В матеріалах справи наявні підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2015 рік за послуги з постачання теплової енергії, а саме: №ОУ-0000001 від 21 січня 2015 року на суму 99999,00грн.; №ОУ-0000004 від 21 квітня 2015 року на суму 1761724,71грн.; №ОУ-0000005 від 24 квітня 2015 року на суму 804687,16грн.; №ОУ-0000007 від 15 квітня 2015 року на суму 677197,88грн.; №ОУ-0000025 від 23 грудня 2015 року на суму 753532,16грн.; №ОУ-0000029 від 23 грудня 2015 року на суму 1208835,37грн.; №ОУ-0000031 від 23 грудня 2015 року на суму 225349,22грн. - всього на загальну суму 5531325,50грн. (а.с. 112-118).

Крім того, в даних актах є розмежування щодо кількості та вартості поставленої теплової енергії та пари, тому загальна сума поставленої теплової енергії становить 5362346,64грн., пари - 168978,86грн., про що також свідчать відповідні довідки (а.с.241-250).

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг виконав повністю, оплатив 5362346,64грн. за поставлену теплову енергію та 168978,86грн. за пару, що не заперечує відповідач.

21 жовтня 2016 року Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" за період з 17 листопада 2014 року по 07 вересня 2016 року, про що складено відповідний акт №07-21/13 (а.с. 27-34).

Ревізією правильності проведення розрахунків за спожиту Диспансером теплову енергію, зокрема, встановлено, що оплата здійснюється відповідно до Договорів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, постачання пари та гарячої води та на підставі виставлених рахунків (актів здачі-прийняття робіт) згідно показників вузла обліку теплової енергії. Отже, відповідно до умов договорів та вимог Постанови №1198 межею продажу теплової енергії між Диспансером та Товариством є закінчення тепломережі на вході до будівель Диспансеру, оскільки тепломережа відповідно до Договору оренди №18 від 14.11.2014 року знаходиться в оренді Товариства, а вузол обліку теплової енергії знаходиться в будівлі автономної котельні БМГК - 4000, що знаходиться в оренді Товариства, до початку тепломережі. Виходячи з вищевикладеного, точка обліку теплової енергії не співпадає з межею продажу теплової енергії, в результаті чого виникає розбіжність між кількістю теплової енергії, що зафіксована вузлом обліку, та фактично отриманою кількістю теплової енергії Диспансером на розмір втрат теплоти в теплових мережах. Отже, диспансер фактично проводив оплату не за корисну теплову енергію спожиту ним, а за вироблену Товариством орендованою автономною котельнею БМГК - 4000.

При розрахунку тарифів на теплову енергію визначення втрат теплоти в теплових мережах здійснюється на підставі Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарськo-побутові потреби в Україні КТМ 204 Україна 244-94, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14 грудня 1993 року.

В ході проведення ревізії, залученим спеціалістом ПАТ "Облтеплокомуненергo", встановлено що нормативні втрати теплової енергії в мережах розраховані з урахуванням довжин та діаметрів трубопроводів, відповідно до додатку 6 Паспорту теплової мережі Диспансеру, з урахуванням витоку в об'ємі 753 м.куб., котрий даним підприємством було закладено в статті витрат "Вода на підживлення системи теплопостачання" становлять 237,01 Гкал або 5,45 % (а.с. 35-37).

Отже, ревізією зроблено висновок, що, нормативні втрати теплової енергії в теплових мережах становлять 5,45 %, що свідчить про те, що корисна теплова енергія, яку отримує Диспансер менша виробленої на зазначений відсоток, що в порушення п.23 Постанови 1198, під час складання актів здачі-прийняття робіт на підставі Акту зняття показання теплолічильників та лічильників гарячої води, не були враховані втрати в теплових мережах (після вузла обліку теплової енергії до межі продажу), що призвело до завищення розміру отриманих послуг диспансером в 2015 році в сумі 292247,89грн., чим завдано збитків Диспансеру на відповідну суму.

26 жовтня 2016 року управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направило позивачу вимогу про усунення виявлених порушень №25-07-18-14/137 (а.с. 38-39).

28 жовтня 2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію №43-01/1599 з вимогою перерахувати суму завданих збитків через завищення розміру отриманих послуг, що включені в акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2015 рік в розмірі 292247,89грн. на розрахунковий рахунок позивача (а.с. 40-42).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем в обґрунтування позовних вимог покладено висновки управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області по результатам проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер". Позивач вважає, що відповідачем завдано збитків на суму 292247,89грн., що є неврахованими втратами та не відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2015 рік.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 22 , 623 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з ст.ст. 224 , 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, з огляду на положення згаданих статей ЦК України та ГК України , для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Окрім того, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Так, згідно з п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до абз.5 п.5 Правил, теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно з п.7, 20 Правил усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Відповідно до п.23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п.3 Правил, межею балансової належності (відповідальності) є межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем, а межа продажу теплової енергії - це сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди, вузол обліку теплової енергії знаходиться в будівлі автономної котельні БМГК - 4000, яка разом з тепломережею довжиною 511 м передана в оренду ТОВ "Енергетична компанія "Теплоресурс" та перебуває в оперативному управлінні КЛПЗ "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер".

Відповідно до умов п.5.4 договору №02/01-15 від 21 січня 2015 року та п.6.1.10 договору №12 від 18.12.2015, сторони передбачили, що межею розподілу є точка, в якій здійснюється передача послуг від виробника споживачу - місце підключення мереж споживача до мереж виробника, а тому, позивач та третя особа вважають, що межею продажу теплової енергії між позивачем та відповідачем є закінчення тепломережі на вході до будівель позивача.

Судом з'ясовано, що в даних договорах або додатках до них сторони не обумовили де саме знаходиться межа розподілу, як і не передбачили відшкодування втрат теплоти в теплових мережах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладені між Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Теплоресурс" договори на постачання теплової енергії не є типовими.

Натомість судом встановлено, що відповідач належним чином виконував умови договорів: від 17 листопада 2014 року №18; від 21 січня 2015 року №02/01-15; від 18 грудня 2015 року №12, не порушував своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати, надання послуг з постачання пари та гарячої води (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії). Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2015 рік за послуги з постачання теплової енергії підписані сторонами без зауважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач довів суду, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4383,73грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення виготовлено 27 березня 2017 року.

Суддя В.В. Моцьор