Ухвала

від 13.03.2017 по справі 2/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2017 р. Справа№ 2/215

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД, м. Дрогобич; на дії:Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич; у справі:№2/215 стягувач:Публічнео акціонерне товариство УкрСиббанк , м. Київ; боржник:Товариство з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД, м. Дрогобич

За участю представників:

від скаржника (боржника): не з'явився;

від стягувача: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД, м. Дрогобич звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич у справі №2/215.

В огрунтування вимог скарги боржник (скаржник) зазначив, що 09.06.2016 р. державним виконавцем було винесено постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД виконавчого збору в розмірі 6 463 грн. 03 коп. та виконавчого збору в розмірі 68 977 грн. 97 коп. Однак, при винесенні вказаних постанов державним виконавцем на враховано, що борг Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД було сплачено добровільно поручителем - фізичною особою ОСОБА_1 Також, вказані постанови не були надіслані боржнику. Таким чином, постанови від 09.06.2016 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД виконавчого збору підлягають визнанню недійсними.

Стягувач та Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області явку представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2011 р. у справі №2/215 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 599 084 грн. 01 коп. заборгованості по кредиту, 66 357 грн. 30 коп. заборгованості по сплаті процентів, 8 966 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3 308 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 5 000 грн. 00 коп. штрафу, 6 827 грн. 17 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.02.2011 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2011 р. у справі №2/215 видано наказ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2012 р. у справі №5015/2436/12 (2/215) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2011 р. у справі № 2/215 задоволено частково - рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2011 р. у справі №2/215 змінено в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 57 657,07 грн. заборгованості по сплаті процентів, 6 740,19 грн. державного мита та 232,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.08.2012 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2012 р. у справі №5015/2436/12 (2/215) видано наказ.

09.06.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №51394431) щодо виконання постанови від 25.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 6 463 грн. 03 коп. (ВП №43736623) та постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №51394390) щодо виконання постанови від 25.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 68 977 грн. 97 коп. (ВП №43736792).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згнідно ст. 32 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. заходами примусового виконання рішення є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю (ч. 3 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р.).

Згідно вищевказаних положень Закону України Про виконавче провадження факт сплати боргу третою особою (поручителем) замість боржника у виконачому провадженні та подальші відносини між боржником у виконавчому провадженні та третьою особою (поручителем) при покладенні на боржника обов'язку сплатити виконавчий збір не є визначальним, оскільки значення має факт сплати боргу у строк, визначений для самостійного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, скаржником не доведено, що ним особисто чи третою особою (поручителем) замість боржника у визначений Законом України Про виконавче провадження та постановою державного виконавця строк було виконано рішення суду самостійно. Також скаржником не спостовано, що державним державним виконавцем вчинялися дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Слід також зазначити, що сам факт можливого неповідомлення (не надіслання постанови) боржника про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору не впливає на правомірність стягнення з боржника виконавчого збору. Зазначені обставини можуть бути підставою для вікладення здійснення виконавчих дій, тощо.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, скаржником не доводене незаконності дій державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, згідно яких виконуються постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД виконавчого збору, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 28, 32, 82 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р., ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Краб ЛТД на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.