Постанова

від 20.03.2017 по справі 909/849/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа № 909/849/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бонк Т.Б., Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - Малетин А.Я.

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції, вих.№01/17 від 25.01.2017 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2016 року (суддя Рочняк О.В.)

про припинення провадження

у справі №909/849/16

за позовом Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції, м. Надвірна

до відповідача Обласного управління профілактичної дезінфекції, м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним рішення Обласного управління профілактичної дезінфекції, оформленого наказам №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції в частині ліквідації Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року припинено провадження у справі №909/849/16 за позовом Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції до відповідача Обласного управління профілактичної дезінфекції про визнання недійсним рішення Обласного управління профілактичної дезінфекції, оформленого наказам №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції в частині ліквідації Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції.

Ухвала суду мотивована тим, що правовідносини, що склалися між сторонами, носять характер публічно-правових, а отже на них поширюється юрисдикція адміністративних судів, відтак, у відповідності до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України припинив провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Місцевий господарський суд в ухвалі зазначив, що видавши наказ №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції відповідач діяв не на підставі власного волевиявлення, а на підставі наказу МОЗ України від 21.09.2012 року №176-О, відтак, дійшов висновку, що в даному випадку відсутній особистий майновий чи немайновий інтерес Обласного управління профілактичної дезінфекції при видачі наказу №7-к від 12.04.2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Надвірнянський госпрозрахунковий центр профілактичної дезінфекції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року у справі №909/849/16 та направити справу для продовження розгляду в іншому складі суду. Зокрема, зазначає, що даний спір є господарсько-правовим та належить до компетенції господарського суду, посилаючись на п.4 ч.1 ст.12 ГПК України. Поряд з тим, вказує, що відповідно до статуту Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції останній є закладом в системі Державної санітарно-епідеміологічної служби, відтак, органом управління, який може ліквідувати Центр є лише Державна санітарно-епідеміологічна служба. При цьому, наголошує, що дана справа протягом декількох місяців розглядалась Господарським судом Івано-Франківської області, що на його думку свідчить про те, що даний спір підлягає розгляду згідно господарського судочинства.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року у справі №909/849/16 та передати справу на розгляд місцевого господарського суду, наголошуючи, що даний спір є господарсько-правовим та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 147). Слід зазначити, що відзиву на апеляційну скаргу відповідач до суду не надіслав.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи на належне повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника), розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 16 січня 1997 року завідуючим Івано-Франківським обласним відділом профілактичної дезінфекції та головним державним санітарним лікарем Івано-Франківської області затверджено Положення про Надвірнянський відділ профілактичної дезінфекції, згідно з п.1.1 якого відділ профілактичної дезінфекції являється структурним підрозділом санітарно-епідеміологічної станції.

На виконання наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року, наказу по санепідемслужбі області №54 від 24.04.2003 року Про реорганізацію обласного відділення профдезінфекції та відділень рай/міськ СЕС Санітарно - епідеміологічною службою Івано-Франківської області видано наказ №74-к від 18.06.2003 року, згідно з яким, серед іншого, реорганізовано шляхом створення на базі госпрозрахункових районних та міських відділень профдезінфекції, госпрозрахункові центри профілактичної дезінфекції (п.1). У п.п.2, 3 вказаного наказу зазначено, що центри профілактичної дезінфекції є правонаступниками відділень профілактичної дезінфекції рай/міськ СЕС та є юридичними особами. У п.6 Наказу передбачено затвердити статути центрів профілактичної дезінфекції до 20.07.2003 року.

25.07.2003 року затверджено статут Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції, відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого, Надвірнянський госпрозрахунковий центр профілактичної дезінфекції є закладом державної СЕС системи Міністерства охорони здоров'я України, створений на базі відділення профілактичної дезінфекції Надвірнянської районної СЕС і є його правонаступником.

Згідно з розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації №1094 від 01.12.2003 року, виданого на виконання наказів МОЗ України №33 від 23.02.2000 року та №78 від 18.04.2000 року, створено шляхом реорганізації на базі обласного госпрозрахункового відділу профілактичної дезінфекції обласної СЕС, обласне управління профілактичної дезінфекції (ОУПД) - юридичну особу в системі обласної СЕС, зобов'язано голів районних державних адміністрацій, міських голів сприяти створенню структурних підрозділів ОУПД на базі госпрозрахункових відділів профдезінфекції райміськсанепідемстанцій, зобов'язано обласну СЕС затвердити статут ОУПД.

17.12.2003 року затверджено статут Івано-Франківського обласного управління профілактичної дезінфекції, згідно з п.1.1 та п.1.2 якого, ОУПД є установою санітарно-епідеміологічного профілю системи МОЗ України та правонаступником обласного відділу профілактичної дезінфекції обласної СЕС.

У п.3.3 вказаного статуту передбачено, що ОУПД підпорядковані Івано-Франківський міський центр профілактичної дезінфекції, районні центри профілактичної дезінфекції та інші установи аналогічного профілю, що діють у межах делегованих їм повноважень на території області.

Згідно з наказом Головного управління Держсанепідемслужби в Івано-Франківській області №11 від 13.11.2012 року Про підпорядкування Івано-Франківського обласного управління профілактичної дезінфекції Івано-Франківське обласне управління та районні центри профілактичної дезінфекції слід рахувати на повному господарському розрахунку в системі Головного управління Держсанепідемслужби в Івано-Франківській області.

23 листопада 2012 року обласним управлінням профілактичної дезінфекції СЕС Івано-Франківської області видано наказ №24, згідно з яким госпрозрахункові районні та міські центри та відділи профдезінфекції слід рахувати в системі СЕС області, зобов'язано керівників центрів та відділів профдезінфекції провести необхідні зміни в організаційно-статутних документах та зареєструвати статут згідно чинного законодавства.

У відповідності до п.п.1.1, 1.3, 1.6, 11.4 статуту Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції, зареєстрованого 31.01.2013 року, останній є закладом в системі Державної санітарно-епідеміологічної служби, є госпрозрахунковим суб'єктом господарської діяльності, а при здійсненні своєї діяльності центр підзвітний і підконтрольний Івано-Франківському обласному управлінню профілактичної дезінфекції. Ліквідація центру проводиться ліквідаційною комісією, призначеною Івано-Франківським обласним управлінням профілактичної дезінфекції у порядку, визначеному чинним законодавством.

Наказом МОЗ України №176-О від 21.09.2012 року Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України наказано ліквідувати державні заклади, установи, організації, що належать до сфери управління МОЗ України, згідно з додатком (в Івано-Франківській області - Івано-Франківську обласну СЕС та районні в т.ч. Надвірнянську районну СЕС) та вчинити інші дії, необхідні при ліквідації.

Наказом обласного управління профілактичної дезінфекції №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції наказано ліквідувати без правонаступництва госпрозрахункові центри профілактичної дезінфекції, в тому числі, Надвірнянський госпрозрахунковий центр профілактичної дезінфекції (п.9 додатку №1 до наказу); призначено ліквідатором Івано-Франківського обласного управління профілактичної дезінфекції Романюка Ю.М.; призначено керівників центрів профілактичної дезінфекції головами ліквідаційних комісій відповідних центрів профдезінфекції (Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції - Семанюка М.Д (додаток №2 до наказу) та вчинити інші дії, необхідні при ліквідації.

03 жовтня 2016 року Надвірнянський госпрозрахунковий центр профілактичної дезінфекції звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Обласного управління профілактичної дезінфекції про визнання недійсним рішення Обласного управління профілактичної дезінфекції, оформленого наказам №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції в частині ліквідації Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року провадження у справі №909/849/16 припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з непідвідомчістю даної справи господарським судам України.

Згідно з ст.6 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст.12 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім : спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

У п.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24 жовтня 2011 року Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами у сфері господарювання; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, згідно з п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, у відповідності до п.1 ч.1 ст.17 КАСУ до юрисдикції адміністративних судів віднесені публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У п.7 ч.1 ст.3 КАСУ передбачено, що термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори юридичних осіб з органом державної влади, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення Обласного управління профілактичної дезінфекції, оформленого наказам №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції в частині ліквідації Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції, позивач посилається на те, що спірний наказ видано відповідачем без достатніх для цього повноважень, зазначаючи, що Надвірнянський госпрозрахунковий центр профілактичної дезінфекції не підпорядковується та непідконтрольний Обласному управлінню профілактичної дезінфекції, відтак у останнього не було достатніх прав для видання спірного наказу про ліквідацію.

При цьому, як вбачається з самого наказу №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції останній видано Обласним управлінням профілактичної дезінфекції на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України №176-0 від 21 вересня 2012 року Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України .

Відповідно до п.1.1 статуту Івано-Франківського обласного управління профілактичної дезінфекції, затвердженого головним державним санітарним лікарем Івано-Франківської області 01 грудня 2003 року, таке управління є установою санітарно-епідеміологічного профілю системи Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно з п.3.3 вказаного Статуту Івано-Франківському обласному управлінню профілактичної дезінфекції підпорядковані Івано-Франківський міський центр профілактичної дезінфекції, районні центри профілактичної дезінфекції та інші установи аналогічного профілю, що діють у межах делегованих їм повноважень на території області.

Поряд з тим, у відповідності до п.п.1.1, 1.3, 1.6 статуту Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції (нова редакція), зареєстрованого 31.01.2013 року, такий центр є закладом в системі Державної санітарно-епідеміологічної служби, є госпрозрахунковим суб'єктом господарської діяльності та при здійсненні своєї діяльності підзвітний і підконтрольний Івано-Франківському обласному управлінню профілактичної дезінфекції.

За даними ЄДРПОУ Державна санітарно-епідеміологічна служба України створена на підставі указу Президента України №1085/2010 від 09 грудня 2010 року та є органом державної влади.

Зважаючи на вказані вище положення статутів юридичних осіб, що є сторонами у справі, враховуючи предмет спору щодо визнання недійсним рішення відповідача про ліквідацію позивача, який не містить ознак пов'язаності з відносинами у сфері господарювання та випливає з публічно-правових відносин, наведене виключає можливість розгляду даного спору в порядку господарського судочинства.

Беручи до уваги зазначене, спір про визнання недійсним рішення Обласного управління профілактичної дезінфекції, оформленого наказам №7-к від 12.04.2016 року Про ліквідацію госпрозрахункових центрів профілактичної дезінфекції є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не підвідомчий господарським судам України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, з огляду на що місцевий господарський суд ухвалою від 05 грудня 2016 року правомірно припинив провадження в даній справі.

Посилання скаржника на п.4 ч.1 ст.12 ГПК України є помилковими, оскільки вказаним пунктом встановлено підвідомчість господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, з огляду на що, спір у даній справі не належить до вище перелічених спорів.

Також помилковим є посилання скаржника на тривалий розгляд справи місцевим господарським судом, оскільки вказане не впливає на визначення підвідомчості господарського суду, а повноваження на припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд може реалізувати протягом всього строку розгляду справи, передбаченого ГПК України.

Відтак, доводи скаржника про скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року у справі №909/849/16 є безпідставними.

Ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року у справі №909/849/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Надвірнянського госпрозрахункового центру профілактичної дезінфекції - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №909/849/16 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Повну постанову складено 24.03.2017 року

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бонк Т.Б. Кравчук Н.М.