Постанова

від 22.03.2017 по справі 914/2578/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Справа № 914/2578/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Давид Л.Л.

Малех І.Б.

при секретарі судового засідання Михайлишин С.В.

за участю представників:

від позивача: Підставська К.Є.;

від відповідача(апелянта): не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Агромарс ЛТД" б/н від 22.12.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2016 р., суддя Коссак С.М.

у справі № 914/2578/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський", м. Чернігів

до відповідача: Приватного підприємства "Агромарс ЛТД", м. Львів

про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/07 від 12.07.2016р. в сумі 1 185 384,62 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 року позов задоволено частково. З Приватного підприємства "Агромарс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" стягнуто 1 102 281,00 грн. основного боргу, 57 035,38 грн. пені, 11 998,35 грн. 3 % річних та 17 569,72 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Агромарс ЛТД" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 року у справі № 914/2578/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що позивачем, всупереч умовам укладеного договору, не передано відповідачу документів, що засвідчують якість товару. Відтак, на переконання скаржника, строк оплати за отриманий товар не настав.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2016р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агромарс ЛТД" на рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2016 року у справі № 914/2578/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.01.2017 року. Апелянту відстрочено сплату судового збору.

18 січня 2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" на розгляд суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє спростовує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою суду від 18.01.2017 року, у зв'язку з неявкою представника скаржника, розгляд справи відкладено на 08.02.2017 року.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Плотніцького Б.Д. та з урахуванням положень абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд вищевказаної справи "08" лютого 2017 року не відбувся.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року розгляд справи призначено на 07.03.2017 року.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Плотніцького Б.Д. та з урахуванням положень абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд вищевказаної справи "07" березня 2017 року не відбувся.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 року розгляд справи призначено на 22.03.2017 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та висловила свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також враховуючи строки розгляду спору, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника скаржника, який своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (копія списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень, поданих в поштове відділення 10.03.2017р. наявна в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 12.07.2016р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 12/07, відповідно до п. 1.1. якого Продавець (позивач) зобов'язується систематично передавати у власність Покупця (відповідач) м'ясо яловичини походження України (надалі - Товар), а Покупець - приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Відповідно п. 2.3. Договору розрахунки за придбаний товар здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця з моменту підписання накладної і отримання Товару Покупцем з відтермінуванням 10 календарних днів.

Позивачем на виконання умов вказаного Договору в період з 17.07.2016р. по 21.07.2016р. було поставлено відповідачу обумовлений Договором Товар на загальну суму 1 292 281,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 4998, №4999, № 5000 та № 5133 та товарно-транспортними накладними. Вказані документи підписані обома сторонами та скріплені відбитками їх печаток (а.с.18-28 ).

За отриманий від Позивача товар Відповідач розрахувався частково, перерахувавши на рахунок Постачальника 190 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.30-36 ).

Скеровану Позивачем 09.08.2016р. на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості за Договором останній залишив без відповіді та задоволення.

Відтак, несплата Відповідачем суми заборгованих коштів слугувала підставою для звернення до суду з позовом у даній справі. Окрім суми основного боргу, Позивач просив суд стягнути на його користь 57 403,56 грн. пені та 13 035,47 грн. 3% річних.

Приймаючи оскаржуване рішення зі спору у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Разом з тим, провівши перерахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, оскільки встановив неточності в періодах нарахувань, проведених Позивачем по видатковій накладній № 5133 від 21.07.2016 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини сторін виникли з Договору поставки, а тому вони регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України , ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться і у ст. 265 Господарського кодексу України .

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України ).

Частиною першою ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу , а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно зі ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Товару за даним Договором встановлюється на момент поставки на кожну партію Товару, в т.ч. ПДВ, і вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору приймання кожної партії Товару здійснюється представниками Покупця і Продавця на складі Покупця по кількості та якості.

Факт приймання Покупцем кожної партії товару по кількості оформляється видатковою накладною. Фактом приймання Покупцем товару по якості вважається час передачі документів, що засвідчують якість Товару (п.4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору при поставці товару неналежної якості, Продавець зобов'язується замінити товар на товар належної якості або повернути кошти.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що Відповідач звертався до Позивача з проханням замінити товар, поставлений згідно видаткових накладних № 4998, №4999, № 5000 та № 5133, у зв'язку з його неналежною якістю, чи будь-які інші докази, які б свідчили про те, що Позивачем, згідно вищевказаних видаткових накладних, поставлено Відповідачу товар неналежної якості.

Відтак, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є голослівними, оскільки не підтверджені документально, а тому не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення у даній справі.

Погоджується судова колегія й з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з рахунку Відповідача 57 035,38 грн. пені та 11 998,35 грн. трьох відсотків річних, з огляду на наступне.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки за придбаний товар здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця з моменту підписання накладної і отримання товару Покупцем з відтермінуванням 10 календарних днів. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок Продавця.

Відповідно до п. 6.2. Договору Покупець за несвоєчасну оплату сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України в день від неоплаченої суми.

Позивач, з врахуванням часткової оплати товару, нарахував відповідачу по кожній накладній окремо пеню за період з 28.07.2016р. по 27.09.2016р., що в сукупності становить 57 403, 56 грн. та 13 035, 47 грн. 3% річних.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позивних вимог в цих частинах, оскільки встановив неточності в проведених Позивачем нарахуваннях (зокрема, по накладній № 5133 від 21.07.2016р. в частині визначення періоду прострочення).

Перевіривши розрахунок суми пені згідно видаткових накладних №№ 4998, 4999, 5000 від 17.07.2016р. та № 5133 від 21.07.2016р., а також нарахування 3% річних, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність стягнення з рахунку Відповідача 57 035,38 грн. пені та 3% річних в сумі 11 998,35 грн.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.

Судові витрати у справі за перегляд рішення в апеляційному порядку в сумі 19 326, 69 грн. покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 р. у справі № 914/2578/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Стягнути з Приватного підприємства "Агромарс ЛТД" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд. 14 кв. 1; ідентифікаційний код 40224806) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 19 326 грн. 69 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Б.Д.Плотніцький

Суддя Л.Л. Давид

Суддя І.Б. Малех