ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" березня 2017 р.Справа № 922/522/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Арта-Трейд", м. Харків до ТОВ "Акта плюс", смт. Солоницівка про про стягнення коштів у сумі 111194,32 грн. за участю представників:
від позивача: Суслов В.Ю. за дов. б/н від 23.12.16 року;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Харківської області розглядаєтсья справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА-ТРЕЙД", м. Харків, (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТА ПЛЮС"(відповідач), смт.Солоніцівка про стягнення 111194,32 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором постачання товару № 161-0106 від 01.06.2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2017р. розгляд справи відкладено на 15.03.2017р. о 09:30.
Ухвалою суду від 07.03.2017р. виправлено описку в ухвалі суду від 01.03.2017р., зазначено вірну дату на яку відкладено розгляд справи - 21.03.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні 21.03.2017р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві. Крім цього, також підтримує подане разом з позовною заявою клопотання про вжиття заходів забезпечення позову за змістом якого просить суд накласти арешт на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТА ПЛЮС", місце знаходження: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт.Солоніцівка, вул.Заводська №49/9, ЄДРПОУ - 37514175, р/р 26000010320238, Банк ПАТ "Укрсиббанк", МФО 300023, ІПН 375141720114.
Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.На адресу суд повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.02.2017 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зазначає наступне.
Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського пору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що станом на 09.02.2017 року ТОВ "АКТА ПЛЮС" не перебуває в стані припинення та проти нього не порушено справу про банкрутство.
Враховуючи викладене, суд, керуючись статтями 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ "АКТА ПЛЮС" слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТА-ТРЕЙД" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТА ПЛЮС" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки товару № 161-0106 (надалі - Договір).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання виконати поставку товарів, кількість, номенклатура та ціна товару вказується у рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п.2.2. Договору Покупець зобов'язаний оплатити 100% вартості товару протягом 10 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
ВІдповідно до п.2.4. Договору загальна вартість договору визначається, як сума вартості товарів поставлених і сплачених Покупцем згідно рахунків.
Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до повного розрахунку. (Пункт 6.1. Договору)
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 795 628,59 грн., що підтверджується:
-Рахунком на оплату №164-2306 від 23.06.2016 та видатковою накладною №162-2406 від 24.06.2016 на суму 2460,00 грн.;
-Рахунком на оплату №162-2306 від 30.06.16 та видатковою накладною №161-3006 від 30.06.2016 на суму 45 537,56 грн.;
-Рахунком на оплату №161-0507 від 05.07.2016 та видатковою накладною №161-0507 від 05.07.2016 на суму 49 290,12 грн.;
-Рахунком на оплату №164-0407 від 04.07.2016 та видатковою накладною №161-1407 від 14.07.2016 на суму 20 123,66 грн.;
-Рахунком на оплату №162-2907 від 29.07.2016 та видатковою накладною №165-0108 від 01.08.2016 на суму 8729,42 грн.;
-Рахунком на оплату №161-2807 від 28.07.2016 та видатковою накладною №163-0108 від 01.08.2016 на суму 9785,04 грн.;
-Рахунком на оплату №161-2707 від 27.07.2016 та видатковою накладною №164-0108 від 01.08.2016 на суму 34 293,86 грн.;
-Рахунком на оплату №162-1207 від 12.07.2016 та видатковою накладною №164-1008 від 10.08.2016 на суму 16404,54 грн.;
-Рахунком на оплату №162-1008 від 10.08.2016 та видатковою накладною №161-1008 від 10.08.2016 на суму 11029,43 грн.;
-Рахунком на оплату №162-1808 від 18.08.2016 та видатковою накладною №161-1908 від 19.08.2016 на суму 22 621,44 грн.;
-Рахунком на оплату №161-1208 від 12.08.2016 та видатковою накладною №163-1908 від 19.08.2016 на суму 72960,00 грн.;
-Рахунком на оплату №161-3008 від 30.08.2016 та видатковою накладною №162-3108 від 31.08.2016 на суму 22262,29 грн.;
-Рахунком на оплату №162-2908 від 29.08.2016 та видатковою накладною №162-0109 від 01.09.2016 на суму 21351,12 грн.;
-Рахунком на оплату №163-1508 від 15.08.2016 та видатковою накладною №163-0509 від 05.09.2016 на суму 4398,52 грн.;
-Рахунком на оплату №161-0709 від 07.09.2016 та видатковою накладною №161-0709 від 07.09.2016 на суму 25850,92 грн.;
-Рахунком на оплату №163-2908 від 29.08.2016 та видатковою накладною №164-0709 від 07.09.2016 на суму 26187,62 грн.;
-Рахунком на оплату №161-2908 від 29.08.2016 та видатковою накладною №167-0709 від 07.09.2016 на суму 36250,56 грн.;
-Рахунком на оплату №1162-0909 від 09.09.2016 та видатковою накладною №162-1209 від 12.09.2016 на суму 43008,96 грн.;
-Рахунком на оплату №163-0909 від 09.09.2016 та видатковою накладною №163-1209 від 12.09.2016 на суму 18500,04 грн.;
-Рахунком на оплату №164-0909 від 09.09.2016 та видатковою накладною №163-1609 від 16.09.2016 на суму 27128,41 грн.;
-Рахунком на оплату №161-2109 від 21.09.2016 та видатковою накладною №162-2109 від 21.09.2016 на суму 27296,44 грн.;
-Рахунком на оплату №162-2109 від 21.09.2016 та видатковою накладною №161-0410 від 04.10.2016 на суму 27061,37 грн.;
-Рахунком на оплату №162-2209 від 22.09.2016 та видатковою накладною №164-0610 від 06.10.2016 на суму 22549,91 грн.;
-Рахунком на оплату №161-0610 від 06.10.2016 та видатковою накладною №163-0610 від 06.10.2016 на суму 27992,00 грн.;
-Рахунком на оплату №163-0610 від 06.10.2016 та видатковою накладною №162-0610 від 06.10.2016 на суму 2000,00 грн.;
-Рахунком на оплату №165-0710 від 07.10.2016 та видатковою накладною №161-0710 від 07.10.2016 на суму 25 249,49 грн.;
-Рахунком на оплату №163-1110 від 11.10.2016 та видатковою накладною №162-1110 від 11.10.2016 на суму 23 480,02 грн;
-Рахунком на оплату №164-1310 від 13.10.2016 та видатковою накладною №161-1710 від 17.10.2016 на суму 26442,24 грн.;
-Рахунком на оплату №165-1310 від 13.10.2016 та видатковою накладною №162-1710 від 17.10.2016 на суму 20 150,12 грн.;
-Рахунком на оплату №163-2410 від 24.10.2016 та видатковою накладною №162-2410 від 24.10.2016 на суму 27 835,81 грн.;
-Рахунком на оплату №164-2510 від 24.10.2016 та видатковою накладною №163-2410 від 24.10.2016 на суму 24892,34 грн.;
-Рахунком на оплату №161-2510 від 25.10.2016 та видатковою накладною №161-2510 від 25.10.2016 на суму 22505,34 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 684 434,27 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 23.06.2016 (а.с.86),від 30.06.2016 (а.с.89), від 06.07.2016 (а.с.92), від 02.09.2016 (а.с.93), від 05.07.2016 (а.с.96), від 28.07.2016 (а.с.99), від 29.07.2016 (а.с.102), від 27.07.2016 (а.с.105), від 09.08.2016 (а.с.108), від 10.08.2016 (а.с.111), від 19.08.2016 (а.с.114), від 15.08.2016 (а.с.117), від 06.09.2016 (а.с. 121), від 05.09.2016 (а.с.126)., від 18.08.2016 (а.с.129), від 07.09.2016 (а.с.132), від 02.09.2016 (а.с.135), від 09.09.2016 (а.с.138), від 22.09.2016 (а.с.147), від 04.10.2016 (а.с.150), від 26.10.2016 (а.с.153), від 10.10.2016 (а.с.162), від 17.11.2016 (а.с.165), від 18.11.2016 (а.с.166),
Отже, заборгованість відповідача по сплаті поставленого товару становить 111194,32 грн.
За таких обставин, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 161-0106 від 01.06.2016 у розмірі 111194,32 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1668,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 203, 215, 234, 512, 513, 516, 520, 521, 553, 626-628, 638 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АКТА ПЛЮС (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоніцівка. вул. Заводська № 49/9, код в ЄДРПОУ 37514175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТА-ТРЕЙД (61022, м.Харків, пр. Науки № 5-6. кімн.1., код в ЄДРПОУ 38772304) - 111194 грн. 32 коп. заборгованості та 1668 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
В задоволенні клопотання ТОВ АРТА-ТРЕЙД про забезпечення позову відмовити.
Повне рішення складено 27.03.2017 р.
Суддя С.Ч. Жельне
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 29.03.2017 |
Номер документу | 65509829 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні