Рішення

від 23.03.2017 по справі 923/74/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року Справа № 923/74/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяпромстрой", м. Херсон

про стягнення 13 336,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Шаловська І.О., уповн. представник, довіреність № 21 від 03.06.2016р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: справу порушено за позовом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції цього підприємства (позивач) до ТОВ "Тавріяпромстрой" (відповідач) з вимогами про стягнення 13 336,57 грн., з яких 7494,93 грн. основного боргу (з оплати послуг), 5297,69 грн. інфляційних втрат, 543,95 грн. річних (3%), у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 54/03 від 05.06.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2017р. підтримав позов.

Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Ухвали суду по справі надіслано рекомендованими листами за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) за станом на час розгляду справи місцезнаходженням відповідача, згідно витягу щодо відповідача з ЄДР (а.с.60-64). Згідно поштового повідомлення (а.с.51) відповідач 01.02.2017р. отримав рекомендованого листа з ухвалою про порушення справи та призначення її розгляду на 21.02.2017р. Рекомендованого листа з ухвалою про відкладення розгляду справи на 16.03.2017р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду без вручення відповідачу, з довідкою поштового відділення про повернення листа за заявою відповідача. Рекомендований лист з ухвалою про відкладення розгляду справи на 23.03.2017р. не повертався до суду без вручення відповідачу.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та інші витребувані від нього судом документи, а представник відповідача у судові засідання 21.02.2017р., 16.03.2017р. та 23.03.2017р. по розгляду справи не прибув. Про причини цього суду не повідомлено. До суду не надходили заяви та клопотання відповідача щодо судових засідань по справі.

Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце, дату та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 23.03.2017р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавріяпромстрой" (надалі - відповідач) та Південно-Українська гідрогеологічна експедиція Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, від імені вказаного підприємства (надалі - позивач) уклали 05.06.2014р. між собою договір № 54/03, на умовах якого позивач зобов'язався підготувати, за письмовим дорученням відповідача, пакет документів за переліком згідно п.2.1. даного договору (в частині геологічного забезпечення) для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі, дослідно-промислового, ракушки з піском на Генічеському родовищі в Генічеському районі Херсонської області, з вартістю підготовки вказаного пакету документів у відповідності до складеного кошторису (Додаток № 1) до даного договору, з передачею вказаного пакету документів, по його виготовленню, відповідачеві за актом приймання-передачі, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти від позивача вказані документи та сплатити позивачеві за їх виготовлення 14 989,85 грн. (з ПДВ): половину їхньої вартості - протягом 5-ти банківських днів після підписання договору, в якості попередньої оплати, залишок їхньої вартості - протягом 3-х банківських днів після підписання акту, що підтверджує виготовлення (приймання-передачу) документації (надалі - договір).

В подальшому сторонами договору був підписаний акт виконаних робіт за червень 2014 року, за яким вказано про виконання позивачем передбачених договором робіт загальною вартістю 14989,85 грн. (з ПДВ). Даний акт підписаний сторонами при відсутності будь-яких зауважень сторін щодо виконання або оплати робіт, підписи сторін скріплено відбитками печаток сторін.

У позовній заяві стверджується про здійснення відповідачем часткової, у сумі 7494,92 грн., оплати виготовлення вказаної документації, тому, за обліком позивача, несплачений відповідачем залишок вартості її виготовлення складає 7494,93 грн. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення відповідачем такої часткової оплати виготовлення документації. Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем розміру позовних вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. Виходячи з обставин справи заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 7494,93 грн. заборгованості з оплати виготовлення документації, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, в частині здійснення повної оплати виготовленої позивачем документації, позивач 19.04.2016р. надіслав відповідачеві претензію від 11.04.2016р. № 87/01, з вимогою перерахувати 7494,93 грн. заборгованості відповідача за вказаним договором до 01.06.2016р. на розрахунковий рахунок позивача. Факт надсилання цієї претензії відповідачеві підтверджується описом вкладення від 19.04.2016р. у цінний лист, факт отримання цієї претензії відповідачем підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання 20.04.2016р. відповідачем даного листа. Станом на час розгляду справи відповідач вказану претензію позивача не задовольнив та не надав будь-яких заперечень або іншої відповіді на цю претензію.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, згідно з яким позивач зобов'язався виготовити на замовлення відповідача та передати відповідачеві, за відповідну плату, певну документацію, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з частиною 2 цієї ж статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність у відповідача договірного зобов'язання перед позивачем з сплати на користь позивача 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації, на умовах договору, підтверджується такими доказами як, безпосередньо, договір (№ 54/03 від 05.06.2014р) й акт виконаних робіт загальною вартістю 14989,85 грн. (з ПДВ) до договору.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача будь-яких претензій до позивача з приводу виготовлення вказаної документації.

У розрахунках заборгованості до позовній заяві вказано та стверджується представником позивача в судових засіданнях про прострочення, саме, з 07.07.2014р. відповідачем виконання зобов'язання за договором з сплати позивачеві 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації. При цьому, згідно положень п.5.3. договору проведення остаточних розрахунків з позивачем за виготовлення документації відповідач повинен здійснити протягом 3-х банківських днів після підписання акту , що підтверджує виготовлення документації.

Суд констатує про те, що у тексті підписаного сторонами акту виконаних робіт за червень 2014 року до договору не вказано дату його підписання. Іншими ж поданими суду доказами позивач, в порядку ст.ст.32-34 ГПК України, не довів факту прострочення відповідачем виконання вказаного зобов'язання, саме, з 07.07.2014р.

Надані позивачем до суду податкові накладні від 18.06.2016р. та 26.06.2014р., а також, витяг з картки бухгалтерії позивача стосовно взаєморозрахунків з відповідачем складені позивачем в односторонньому порядку та, об'єктивно, не мають доказових властивостей щодо встановлення (підтвердження) факту підписання між позивачем та відповідачем вказаного акту у будь-яку конкретну календарну дату або ж щодо встановлення (підтвердження) факту прострочення відповідачем з 07.07.2014р. виконання зобов'язання за договором з сплати позивачеві 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації.

Внаслідок підписання сторонами договору акту виконаних робіт за червень 2014 року до договору без зазначення у даному акті дати його підписання, неможливо встановити дати початку та закінчення перебігу строку тривалістю 3-и банківські дні для проведення відповідачем остаточних розрахунків за договором, який має обраховуватися від дати підписання вказаного акту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених норм суд дійшов висновку про те, що строк для виконання відповідачем зобов'язання за договором з сплати позивачеві 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації має обраховуватися, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з роз'ясненням за п.1.7 постанови від 17.12.2013р. № 14 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слідує вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

Таким чином, оскільки відповідач отримав 20.04.2016р. претензію позивача з вимогою про сплату 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації, то семиденний строк для виконання відповідачем цієї вимоги позивача розпочав свій перебіг 20.04.2016р. та завершився 26.04.2016р. З 27.04.2016р. відповідач є таким, що прострочив виконання вказаного грошового зобов'язання перед позивачем.

Встановлення позивачем за текстом претензії строку для сплати 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації до 01.06.2016р. не має значення й, відповідно, не спростовує наведеного висновку суду про прострочення відповідачем з 27.04.2016р. виконання зобов'язання щодо сплати, оскільки ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України містить у собі безальтернативний припис закону щодо обов'язку боржника задовольнити вимогу кредитора у 7-ми денний строк з дня пред'явлення такої вимоги, а права кредитора на встановлення, на власний розсуд, строку задоволення вимоги боржником цією нормою закону не передбачено. При цьому, передбачений за ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України 7-ми денний строк з дня пред'явлення боржником вимоги кредитора для задоволення такої вимоги, а саме, строк з 20.04.2016р. по 26.04.2016р., у даному випадку є складовою вказаного у претензії строку - до 01.06.2016р.

Крім того, суд зазначає, що узгодження між сторонами договору нового строку для сплати відповідачем 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації на користь позивача, внаслідок надсилання позивачем відповідачеві претензії не відбулося, оскільки, згідно п.12.1. договору сторони передбачили єдиний спосіб внесення змін до договору, а саме, за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору. У даному ж випадку не укладалася додаткова угода до договору щодо узгодження між сторонами договору нового строку для сплати відповідачем вказаних 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації. У разі ж, якщо розглядати вказану претензію позивача, в якості пропозиції позивача відповідачеві про зміну умов договору, в порядку ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, в частині встановлення відповідачеві нового строку оплати 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації, то слідує врахувати, що відповідь на вказану пропозицію не надійшла. Тобто, відповідач не підтвердив надання своєї згоди на таку пропозицію позивача, й, відповідно, новий строк (до 01.06.2016р.) для сплати вказаних 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації встановлений, за згодою сторін, не був. Після (внаслідок) чого питання щодо внесення у договір змін в частині встановлення відповідачеві нового строку оплати 7494,93 грн. залишку вартості виготовлення документації повинно було вирішуватися, згідно ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, а саме, в судовому порядку, за зверненням зацікавленої сторони.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача 7494,93 грн. заборгованості з оплати послуг за договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5297,69 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з інфляційним збільшенням 7494,93 грн. заборгованості в період з липня 2014 року по вересень 2016 року, а також, вимоги про стягнення нарахованих з 07.07.2014р. по 05.12.2016р. 543,95 грн. річних (3%), у зв'язку з несплатою відповідачем вказаних 7494,93 грн.

Згідно приписів ГПК України визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. В контексті цього суд зазначає й про виключне право позивача, на власний розсуд, визначати періоди нарахування заявлених до стягнення інфляційних втрат та річних.

За раніше наведеного та обґрунтованого за текстом даного рішення висновку суду про прострочення відповідачем з 27.04.2016р. виконання зобов'язання щодо сплати на користь позивача 7494,93 грн. вартості послуг, належними розрахунками інфляційних втрат та річних (3 %), в межах вказаних позивачем періодів нарахування інфляційних втрат та річних, є наступні розрахунки.

Сума річних (3 %), у зв'язку з наявністю 7494,93 грн. заборгованості в період з 27.04.2016р. по 05.12.2016р. (за 223 дні), складають 137,00 грн.

137,00 грн. = ((7494,93 грн. х 223 х 3)/100) / 366

Середній індекс інфляції за період з 27.04.2016р. по вересень 2016 року, включно, має розраховуватися шляхом множення щомісячних, з травня 2016 року та по вересень 2016 року, індексів інфляції. Проведення розрахунку даного середнього індексу інфляції у вказаний спосіб відповідає роз'ясненням за п.3.1., п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та згідно листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Середній індекс інфляції в період з 28.04.2016р. по вересень 2016 року, включно, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,012915 до тисячних, складає 1,013. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення щомісячних, починаючи з травня 2016 року та по вересень 2016 року, індексів інфляції за вказаний період часу.

1,013 = (1,001 х 0,998 х 0,999 х 0,997 х 1,018)

Сума інфляційного збільшення 7494,93 грн. заборгованості період з 28.04.2016р. по вересень 2016 року, включно, становить 97,43 грн.

97,43 грн. = 7494,93 грн. х 1,013 - 7494,93 грн.

Відповідач не надав заперечень щодо наявності у нього 7494,93 грн. заборгованості перед позивачем, яка виникла з договору, та щодо нарахування позивачем відповідачеві заявлених до стягнення 5297,69 грн. інфляційних втрат та 543,95 грн. річних (3 %), або ж їхніх контррозрахунків. Відповідач не надав суду й доказів сплати, повністю або частково, на користь позивача заявлених до стягнення вказаних 7494,93 грн. заборгованості, 5297,69 грн. інфляційних втрат, 543,95 грн. річних.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 7494,93 грн. заборгованості за договором (з оплати виготовлення документації) підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 5297,69 грн. інфляційних втрат та 543,95 грн. річних (3 %) підлягають частковому задоволенню, в розмірах, відповідно, 97,43 грн. та 137,00 грн. У стягненні 5200,26 грн. інфляційних втрат та 406,95 грн. річних має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 57,96 %.

57,96 % = ((7729,36 грн. (розмір задоволених позовних вимог)/(13 336,57 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %

У зв'язку із цим 57,96 % або 927,36 грн. судового збору має бути покладено на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяпромстрой" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Олександрівська (Червонопрапорна), буд.104; ідентифікаційний код юридичної особи 34739337) на користь Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (місцезнаходження: 73035, м. Херсон, вул. Східна, буд.24; ідентифікаційний код 21294767) 7 494 (сім тисяч чотириста дев'яноста чотири) грн. 93 коп. основного боргу за договором, 97 (дев'яноста сім) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 137 (сто тридцять сім) грн. 00 коп. річних та 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 36 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2017р.

Суддя К.В. Соловйов