Рішення

від 20.03.2017 по справі 905/247/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.2017 Справа № 905/247/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ОТІС", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія", м. Бахмут

про стягнення основного боргу в розмірі 120232,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мацюк В.В. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "ОТІС", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія", м. Бахмут про стягнення основного боргу в розмірі 120232,19грн.

Ухвалою суду від 20.01.2017 позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 905/247/17.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №806 від 30.04.2004 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Від відповідача на електронну адресу суду 21.02.2017 надійшла заява, в якій відповідач проти позову заперечує, зазначивши, що за вказаний період повністю розрахувався, позивачем не надані щомісячні акти звірки, позивачем не надані докази продовження строку дії договору №806 від 30.04.2004 до 2015 року.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал на його адресу.

Розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив:

30.04.2004 між Закритим акціонерним товариством ОТІС (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство ОТІС , виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторія (замовник, відповідач) укладено договір №806 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем (договір).

Відповідно до п 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем в об'ємах відповідно Переліку об'єкту і вартості технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем (Додаток №1 зазначеного договору), а також ремонт цих ліфтів і диспетчерських систем.

Замовник оплачує виконавцю технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на умовах зазначеного договору (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1. договору при виконанні договору сторони керуються: Правилами обладнання та безпечної експлуатації ліфтів , Правилами обладнання електроустаткування , Правилами технічної експлуатації електроустаткування споживачів , Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустаткування споживачів , Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів , Прейскурантом цін на ремонт ліфтів та підйомників , Збірником цін вартості технічного обслуговування та капітального ремонту обладнання систем ОДС/ДСС, ЩДС та іншими інструктивно-нормативними документами, які регламентують питання експлуатації та технічного обслуговування ліфтів.

Відповідно до п.2.5 договору у випадку простою ліфтів не за виною виконавця сума оплати за технічне обслуговування у звітному місяці зменшується, починаючи з дня початку простою, за умови підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на кінець звітного місяця. Акт звірки взаємних розрахунків повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 числа місяця, що йде за звітним. Виконавець має право робити коректування вартості за звітний місяць у наступному місяці. За відсутності підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків або іншого двостороннього документу, який відображає зміну об'ємів технічного обслуговування у звітному місяці, вартість технічного обслуговування у звітному місяці відповідає договірній місячній ціні технічного обслуговування. У цьому випадку зменшується вартість технічного обслуговування непрацюючих не з вини виконавця ліфтів проводиться, починаючи з місяця, що йде за місяцем початку простою ліфтів.

Відповідно до п.3.1. договору місячна ціна технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем, яка діє на момент укладання договору, визначається згідно Додатку №1 до цього договору.

Замовник щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виконання технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем, перераховує виконавцю оплату технічного обслуговування у розмірі договірної місячної ціни технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем (п.3.3.договору).

Договірна місячна ціна технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем складає 27021,78 грн. з 01.03.2013 (відповідно до додаткової угоди від 14.03.2013).

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2013 ціна технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем складає 26336,24 грн. з 01.01.2014.

Відповідно до додаткової угоди від 01.12.2014 ціна технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем складає 25602,22 грн. з 01.12.2014.

Згідно з п.5.1. договору, строк дії договору встановлюється з 1 травня 2004 по 31 грудня 2004. Договір вважається пролонгованим на наступний рік та кожний наступний календарний рік на тих самих умовах якщо жодна зі сторін не висловить відмову від його пролонгації, за один місяць до закінчення строку дії договору (п.5.2. договору).

Договір підписаний сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками підприємств.

Оскільки відповідні заяви сторін про припинення дії договору до 08.07.2015 в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що даний договір є пролонгованим на 2015 рік. Отже, заперечення відповідача про відсутність доказів продовження строку дії договору на 2015 рік спростовується матеріалами справи.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 08.07.2015 №316 про розірвання договору №806 від 30.04.2004 з 01.07.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

Позивач на виконання умов договору в період з 01.01.2014 по 01.07.2015 надав послуги, однак відповідач зобов'язання з оплати наданих послуг договором №806 від 30.04.2004 належним чином не виконав, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія" заборгованості в розмірі 120232,19 грн.

До матеріалів справи наданий лист позивача, в якому зазначено, що крім договору від 30.04.2004 №806 між сторонами не укладались договори на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у ТОВ Факторія перед ПрАТ ОТІС наявна заборгованість у сумі 123119,87 грн. Зазначений акт підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 01.07.2015 у ТОВ Факторія перед ПрАТ ОТІС наявна заборгованість у сумі 146997,85грн. Зазначений акт підписано та скріплено печатками сторін.

Листом від 22.07.2015 №333 ТОВ Факторія звернулось до ПрАТ ОТІС , в якому відповідач просив позивача узгодити графік погашення заборгованості за технічне обслуговування ліфтів у розмірі 146997,85грн, яка наявна станом на 01.07.2015. В зазначеному листі відповідач зазначив, що сума щомісячного погашення заборгованості становитиме 4900,00грн (період липень 2015 - грудень 2017). Однак, доказів належної сплати заборгованості за встановленим графіком відповідачем не надано. Відповідно до довідки АТ УкрСиббанк №06-44-13703 від 13.12.2016 відповідачем здійснено два платежі на суму 5000,00грн. (31.08.2015 на суму 3000,00грн та 14.09.2015 на суму 2000,00грн).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заборгованості у розмірі 120232,19 грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 120232,19 грн., а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства ОТІС , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Факторія м. Бахмут про стягнення основного боргу в сумі 120232,19 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Факторія (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул. Ювілейна, 115, код ЄДРПОУ 25327707) на користь Приватного акціонерного товариства ОТІС (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579) основний борг в сумі 120232,19 грн., судовий збір у розмірі 1803,48 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 20.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 24.03.2017.

Повний текст рішення підписано 24.03.2017.

Суддя Г.Є. Курило