Рішення

від 21.03.2017 по справі 908/444/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/12/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 Справа № 908/444/17

за позовом : Керівника Бердянської місцевої прокуратури (71110, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Перемоги, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Приморської районної ради Запорізької області (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Банкова, 110)

до відповідача-1 : Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області (72143, с. Орлівка Приморського району Запорізької області, вул. Шкільна, 53)

до відповідача-2 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділ освіти Приморської районної державної адміністрації (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Банкова, 119)

про визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017 р. та звільнення земельної ділянки,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

Прокурор: Балабуха В.С. - посвідчення № 030381 від 17.11.2014 р.

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердянської місцевої прокуратури, м. Бердянськ Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморської районної ради Запорізької області звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області, м. Приморськ Запорізької області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Орлівка Приморського району Запорізької області про визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017 р., укладеного між відповідачами. Також, прокурор просить застосувати наслідки недійсності договору шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 203, 215, 216, 235 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 92, 93, 95 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності та умови договору про надання послуг від 12.01.2017 р. Підставою звернення до суду з даним позовом прокурор вказує, що за результатами здійсненої перевірки законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в постійне користування навчальним закладам району, встановлено факт незаконного використання фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 14,0000 га за кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої на території Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області. Зазначає, що 11.01.2012 між Орлівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Приморської районної ради Замовником та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 Виконавцем було укладено договір про надання послуг строком до 2017 року, який 12.01.2017 року фактично переукладено з терміном дії до 2022 року. За доводам прокурора, вищезазначений Договір укладено всупереч вимогам чинного законодавства і він підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне. Згідно із п. 1.1 вказаного договору предметом цього договору є проведення комплексу агротехнічних заходів з наданням певних послуг (згідно переліку). Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, а не навпаки. Проте, за визначенням п. 4.1 Договору, залишок суми від реалізованого товару має бути перераховано на рахунок КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІП ступенів Приморської районної ради. Як вказує прокурор, саме на використанні земельної ділянки державної форми власності (споживанні її корисних властивостей) ґрунтується спірний договір. Відзначає, що саме КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів , як землекористувач на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки, наданої йому в користування, проте, зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ПІ ступенів під час дії договору надає (фактично передає) земельну ділянку ФОП ОСОБА_1 та надає йому право обробки земельної ділянки. Прокурор стверджує, що відповідно до укладеного договору сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки, оскільки за умовами спірного договору ФОП ОСОБА_1 займається виробництвом сільськогосподарської продукції на земельній ділянці КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради, здійснює збір врожаю, виконує всі інші сільськогосподарські роботи своїми силами та технікою, що підтверджує фактичну передачу права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності. Вказуючи на неправомірне передання землекористувачем спірної ділянки в оренду іншій особі та оплатний характер укладеного між сторонами договору, прокурор вважає, що договір про надання послуг від 12.01.2017 р. є удаваним. За доводами прокурора, в даному випадку використання земельної ділянки державної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: шляхом укладення удаваного правочину з метою приховання орендних відносин; умови договору не відповідають вимогам земельного законодавства, що регулює орендні відносини; розпорядження вказаними земельними ділянками здійснено не уповноваженим суб'єктом; фактичне передання вказаної земельної ділянки у користування суб'єкту господарювання без згоди територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Оскільки Приморською районною радою, як власником Комунального закладу Орлівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів , і на якого покладається обов'язок здійснення контролю за фінансовою та господарською діяльністю навчального закладу, заходи щодо усунення порушення інтересів держави не вживались, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Приморської районної ради.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2017 р. порушено провадження у справі № 908/444/17, розгляд якої призначено на 21.03.2017 р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, м. Запоріжжя та Відділ освіти Приморської районної державної адміністрації, м. Приморськ Запорізької області. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

За письмовим клопотанням представника прокуратури фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Присутній у судовому засіданні представник прокуратури в повному підтримав доводи, викладені у позові, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. По дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином. 20.03.2017 р. від позивача надішли письмові пояснення, в яких позивач позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить здійснювати без участі його представника.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися.

В наданих суду письмових заявах від 16.03.2017 р. відповідач-1 та відповідач-2 зазначають, що проти позовної заяви прокурора щодо визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017 р. не заперечують. Також просять розглядати справу без участі їх представників.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився. В письмовому клопотанні від 17.03.2017 р. за вих. № 0351 Відділ освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (третя особа-2) просить справу розглянути без участі його представника. Згідно наданих суду письмових пояснень, третя особа-2 вимоги прокурора щодо визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017 р. вважає обґрунтованими. Щодо звільнення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, вказує, що згідно умов договору земельна ділянка за актом приймання-передачі не приймалась та не передавалась. Крім того, звертає увагу, що договір про надання послуг щодо обробки земельної ділянки призначеної для навчально-дослідницької діяльності, який укладено між Комунальним закладом Орлівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів Приморської районної ради Запорізької області та ФОП ОСОБА_1 з відділом освіти райдержадміністрації не погоджувався.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала суду від 03.03.2017. було направлено судом за визначеною у позовній заяві та в правовстановлюючих документах адресою, в строки та порядку, встановлених статтею 87 ГПК України.На адресу господарського суду Запорізької області повернулися поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 03.03.2017 р. повноважному представнику відповідача-1 та відповідачу-2 особисто 11.03.2017 р. Направлена на адресу позивача та третіх осіб кореспонденція з ухвалою від 03.03.2017 р. на адресу господарського суду не поверталася.

Отже, про час та місце слухання даної справи сторони та інші учасники судового процесу вважаються повідомленими належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, зважаючи на клопотання сторін та третьої особи-2 про розгляд справи без участі їх представників, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком вирішення спору та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 21.03.2017 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши присутнього у судовому засіданні прокурора, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 18.09.2008 року згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 930 Орлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 14,0000 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2, для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №116502.

11.01.2012 р. між Орлівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Приморської районної ради (Замовником, відповідачем-1 у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Виконавцем, відповідачем-2 у справі) укладено договір про надання послуг строком до 2017 року.

12.01.2017 р. між тим ж сторонами було укладено договір про надання послуг з ідентичними умовами (надалі - Договір) з терміном дії до 2022 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є проведення комплексу агротехнічних заходів з наданням наступних послуг:

- обробка земельної ділянки загальною площею 14,0000 га, розташованої на території Орлівської сільської ради;

- засівання зазначеної земельної ділянки семенним матеріалом, необхідним для навчальних цілей, в строк з березня до квітня щорічно, в терміни дії договору;

- зібрання вирощеного врожаю.

За визначення пунктів 2.1 та 2.2 Договору, метою договору є ведення дослідних та навчальних цілей учнями КЗ Орлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів , пропаганда передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи та надати послуги зазначені в п. 1.1 Договору. При цьому Виконавець виконує роботу на свій ризик, за погодженням із адміністрацією навчального закладу організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно із п. 3.2. договору про надання послуг Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, а саме своєчасним під час дії договору наданням земельної ділянки для виконання сільськогосподарських робіт.

Пунктом п.4.1 Договору передбачено, що за виконану роботу Виконавцеві надається право реалізувати згідно ринкових цін зібраний врожай з дослідної дільниці, з урахуванням витрат, які були понесені Виконавцем на проведення агротехнічних заходів, а залишок суми від реалізованого ним врожаю має бути перераховано на спеціальний рахунок КЗ Орлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів .

Оплата проводиться не пізніше 10 (десяти) днів з дня реалізації Виконавцем зібраного врожаю, та прийняття Замовником роботи за актом прийняття виконаних робіт, та довідки Виконавця про суму реалізованого врожаю (п. 4.2 Договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор вказує на те, що спірний договір укладено з порушенням земельного законодавства, є удаваним, як такий що укладено з метою приховати передачу земельної ділянки в оренду, суперечить інтересам держави, що є підставою для визнання договору недійсним та застосування відповідних наслідків.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017р., укладеного між Комунальним закладом "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також застосування наслідків недійсності договору шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України Про прокуратуру передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Комунального закладу Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради управління навчальним закладом здійснюють його власник - Приморська районна рада Запорізької області і відділ освіти Приморської РДА Запорізької області. Згідно з п. 4.2 вказаного Статуту компетенцією власника є, зокрема, контроль за фінансовою та господарською діяльністю навчального закладу. З огляду на відсутність жодних заходів з боку Приморської районної ради, на яку, як на власника, покладено контроль за фінансовою та господарською діяльністю навчального закладу, Бердянською місцевою прокуратурою, цілком обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Приморської районної ради.

Як стверджується в позові, договір про надання послуг від 12.01.2017 р. є удаваним правочином, який укладений між Комунальним закладом "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для приховання іншого правочину, який вони вчинили, а саме - договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Удаваний правочин як неправомірний може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Виходячи з наведеного, предметом доказування у даному спорі є доведення, що саме при укладенні вказаного договору на надання послуг від 12.01.2017 р. сторони мали на увазі укласти інший договір - договір оренди земельної ділянки.

За умовами п. 1.1 Договору предметом даного договору є проведення комплексу агротехнічних заходів з наданням наступних послуг, а саме: обробка земельної ділянки загальною площею 14,0000 га, розташованої на території Орлівської сільської ради; засівання зазначеної земельної ділянки семенним матеріалом, необхідним для навчальних цілей, в строк з березня до квітня щорічно, в терміни дії договору; та зібрання вирощеного врожаю.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, а не навпаки. Проте, відповідно до п. 4.1 Договору вказано на те, що залишок суми від реалізованого товару має бути перераховано на рахунок КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради.

Отже, предметом спірного договору від 12.01.2017 р. є використання земельної ділянки. Саме на використанні земельної ділянки (споживанні її корисних властивостей) ґрунтується спірний договір, який без використання земельних ділянок не має сенсу, не становить комерційного та економічного інтересу для сторін.

Наведеним підтверджується, що згідно умов договору про надання послуг від 12.01.2017 р. фактично Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 використовується земельна ділянка.

Зважаючи на встановлені вище обставин, суд дійшов висновку, що при укладенні договору про надання послуг від 12.01.2017 р. (який спочатку було укладено 11.01.2012 р.) реальне волевиявлення Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було спрямоване на настання наступних наслідків: виникнення у ФОП ОСОБА_1 строкового оплатного права володіння та користування земельною ділянкою загальною площею 14,0000га, розташованої на території Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області. Тобто фактично сторонами укладено договір оренди.

Таким чином, спірний договір є удаваним правочином.

Правові наслідки удаваного правочину встановлені ст. 235 ЦК України , згідно з якою удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як зазначено у пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. № 11, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Враховуючи те, що спірний правочин за своїм змістом є договором оренди землі, сторони при його укладенні мали дотримуватись вимог законодавства, якими врегульовано укладення даного виду договорів.

Відповідно до інформації Держгеокадастру від 15.02.2017 р. за №8-28-03-155/2-17 вказана земельна ділянка є державною власністю, а тому її використання може здійснюватися у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме Комунальний заклад Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування. Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Разом з тим, зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що Комунальний заклад Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради під час дії договору надає (фактично передає) земельну ділянку ФОП ОСОБА_1 та надає йому право обробки земельної ділянки, посіву і збору врожаю, оскільки відповідному зобов'язанню кореспондує право ФОП ОСОБА_1 працювати на виділеній площі самостійно, як це передбачено п. 1.1 Договору.

Таким чином, право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно положень ст. 92 ЗК України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем - Комунальним закладом Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради, а Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, шляхом обробки землі та збору врожаю.

Наведене свідчить про невідповідність умов укладеного між відповідачами договору від 12.01.2017 р. приписам ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України.

Умовами договору від 12.01.2017 р., згідно яких ФОП ОСОБА_1 займається виробництвом сільськогосподарської продукції на земельній ділянці КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів , здійснює збір врожаю, виконує всі інші сільськогосподарські роботи своїми силами та технікою, підтверджується фактична передача права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності. Проте, Комунальний заклад Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду не наділена, остання належить йому на праві постійного користування, тому наявні лише повноваження на володіння і користування нею.

Частиною 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі визначено порядок укладення договору оренди землі, а саме: укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування -орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно наданої Відділом Держгеокадастру у Приморському районі Запорізькій області інформації від 23.02.2017 за № 8-8-033-12/112-17 договір про надання послуг від 12.01.2017р., укладений між КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради та ФОП ОСОБА_1, Відділом не погоджувався.

Відповідно до листа Приморської районної ради від 08.02.2017 р. за №31/01-45 та листа Відділу освіти Приморської районної ради від 07.02.2017 р. за № 0156 договір про надання послуг від 12.01.2017 р., укладений між КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та ФОП ОСОБА_1, ними не погоджувався.

З наведеного слідує, що за умовами спірного Договору Комунальним закладом Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів фактично передано у користування земельну ділянку в порушення норм ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, без згоди територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Також, виходячи з положень спірного договору про надання послуг від 12.01.2017 р., укладеного між КЗ Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та ФОП ОСОБА_1, встановлено, що основною його ознакою є платне володіння та користування на певний строк земельною ділянкою. Пункт 4.2 Договору передбачає оплату не пізніше 10 днів з дня реалізації Виконавцем зібраного врожаю, прийняття Замовником роботи за актом прийняття виконаних робіт та довідки Виконавця про суму реалізованого врожаю.

Договір оренди землі згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції на момент укладення оспорюваного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України і частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Згідно з інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області від 27.01.2017 р., нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проводилась.

Отже, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, є підстави вважати, що договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, оскільки орендна плата за оспорюваним договором розрахована в порушення відповідного порядку, що може призвести до ненадходження коштів до бюджету (в разі фактичного виконання договору).

Обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Разом з тим, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до відповідних бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави і факт не проведення у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки свідчить невідповідність умов договору зазначеним нормам права.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку із недодержанням сторонами в момент вчинення правочину встановленого законом порядку, з порушенням приписів статті 13 Закону України Про оцінку земель , статей 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, у зв'язку із чим договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду України від 11.05.2016 р. у справі № 6-824цс16.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний право чин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору про надання послуг від 12.01.2017 р., укладеного між Комунальним закладом Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Приморської районної ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Отже, враховуючи те, що договір про надання послуг від 12.01.2017 р. укладений між відповідачами для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, тому є удаваним та таким, що суперечить положенням ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України, ч.2 ст. 203 ЦК України, ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , позовна вимога прокурора про визнання його недійсним, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги прокурора про застосування на наслідків недійсності договору шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку, суд визнає її правомірною з огляду на наступне.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи із предмета спору, суду необхідно було встановити обставини щодо фактичного користування спірною земельною ділянкою та наявності на це відповідних правових підстав у такого користувача.

В даному випадку судом було встановлено невідповідність укладеного між відповідачами договору нормам чинного законодавства, насамперед, з огляду та те, фактично за умовами договору про надання послуг від 12.01.2017 р. ФОП ОСОБА_1 було передано у користування земельну ділянку площею 14,0000 га без дотримання вимог, встановлених до такого виду правочину.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, зважаючи на висновки суду про визнання недійсним договору від 12.01.2017 р., відповідно до умов якого між відповідачами виникли відносини реального користування земельною ділянкою, наявні фактичні і правові підстави для задоволення другої позовної вимоги щодо застосування на наслідків недійсності договору шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку.

Оскільки, в свою чергу, до суду не надано будь-яких доказів отримання з боку ФОП ОСОБА_1 грошових коштів на користь Комунального закладу Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів , а навпаки за змістом договору від 12.01.2017р. передбачено можливість оплати не пізніше 10 днів з дня реалізації зібраного врожаю, враховуючи, що у 2017р. строк зібрання врожаю не настав, тому у суду відсутні підстави для вчинення реституції на користь КЗ "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів".

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В даному випадку відповідачами обґрунтованих заперечень не наведено, доказів, які б спростовували вказані прокурором обставини, суду не надано. Більш того, ані відповідач-1, ані відповідач-2 проти заявлених позовних вимог не заперечили.

Відносно зауваження третьої особи-2 (Відділу освіти Приморської районної державної адміністрації) про неналежність позивача, суд зазначає, що в даному випадку предметом заявлених прокурором вимог є визнання недійсним договору про надання послуг, стороною якого є комунальний заклад, підпорядкований Приморській районній раді Запорізької області. Отже, прокурором цілком обґрунтовано в якості особи, уповноваженої державою здійснювати відповідні функції у спірний правовідносинах, зазначено Приморську районну раду Запорізької області.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморської районної ради запорізької області до Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються порівну на відповідача-1 та відповідача-2, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморської районної ради Запорізької області, м. Приморськ Запорізької області задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про надання послуг від 12.01.2017 р., укладений між Комунальним закладом "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області (72143, с. Орлівка Приморського району Запорізької області, вул. Шкільна, 53, код ЄДРПОУ 26291242) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Застосувати наслідки недійсності договору шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звільнити займану ним земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 14,0000 га, державної форми власності, яка розташована на території Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області на користь Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області (72143, с. Орлівка Приморського району Запорізької області, вул. Шкільна, 53, код ЄДРПОУ 26291242).

Стягнути з Комунального закладу "Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Приморської районної ради Запорізької області (72143, с. Орлівка Приморського району Запорізької області, вул. Шкільна, 53, код ЄДРПОУ 26291242) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 02909973, отримувач: прокуратура Запорізької області, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 02909973, отримувач: прокуратура Запорізької області, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та з урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України 27.03.2017 р.

Суддя М.В.Мірошниченко