Рішення

від 21.03.2017 по справі 910/24471/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017Справа №910/24471/16

За позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс"

третя особа 1 , без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа 2, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 -

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві

третя особа 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -

Головне управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутності права

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Винник О.О. (посвідчення № 036704 від 15.12.15)

від відповідача1: Ткаченко О.О. (довіреність)

від відповідача2: Бродська К.О. (довіреність)

від третьої особи 1: Ткаченко О.О. (довіреність)

від третьої особи 2: Дашко В.Ю. (довіреність)

від третьої особи 3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідача 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" (відповідач 2) в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 16.11.2016 за № 4088;

- визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012).

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення внаслідок прийняття рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 приписів ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження по справі № 910/24471/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено справу до розгляду на 02.02.2017.

26.01.2017 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшла довідка про відсутність аналогічного спору та докази направлення третій особі позовної заяви.

В судовому засіданні 02.02.2017 представники відповідача 1 та третьої особи 1 надали суду відзиви на позов, в яких позовні вимоги заперечили, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Також обґрунтовуючи свої заперечення на позов, відповідач 1 і третя особа 1 посилаються на те, що рішення органу місцевого самоврядування вичерпує свою дію після його виконання, а тому позов предметом якого є таке рішення не може бути задоволений.

Представник відповідача 2 надав суду клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 відкладено розгляд справи № 910/24471/16 на 21.02.2017.

15.02.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшли пояснення та документи щодо користування спірною земельною ділянкою Підприємством "Маркон" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

16.02.2017 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення по справі, в яких прокурор заперечив щодо клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду та надав пояснення щодо користування Підприємством "Маркон" у формі товариства з обмеженою відповідальністю земельною ділянкою.

17.02.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та відзив на позов.

У своєму відзиві відповідач 2 позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що у відповідності до Земельного кодексу України надання земельної ділянки для обслуговування майданчика для стоянки транспорту і відпочинку як об'єкта дорожнього господарства здійснюється без проведення земельних торгів. Також відповідачем 2 зазначено, що ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. В заперечення заявлених прокурором вимог, відповідачем 2 зазначено, що прокурором не було надано жодного доказу в підтвердження порушення рішенням Київської міської ради №99/1103 віл 29.09.2016 інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/24471/16 на 15 днів, залучено до участі у справі №910/24471/16 як третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та відкладено розгляд справи № 910/24471/16 на 14.03.2017.

10.03.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли документи щодо набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 43.

10.03.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшло клопотання про заміну сторони, в якому третя особа 2 просить суд змінити Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на Головне управління Держгеокадастру у м. Київській області.

14.03.2017 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі, в яких прокурором зазначено, що право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості та з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки, відповідач 2 міг набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст. ст. 134, 135 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні 14.03.2017 суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи 2 про заміну сторону та вирішив залучити Головне управління Держгеокадастру у Київській області до участі у справі як третю особу 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 залучено до участі у справі № 910/24471/16 як третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Київській області та з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини розгляд справи відкладено на 21.03.2017.

В судовому засіданні 21.03.2017 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду з підстав наведених нижче.

Прокурор в судовому засіданні 21.03.2017 надав суду пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 та третьої особи 1 заперечив проти позовних вимог, надав пояснення стосовно своїх заперечень.

Представник відповідача 2 надав пояснення по суті своїх заперечень на позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи 2 витребуваних судом пояснень не надав.

В судовому засіданні 21.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва", відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 2,3039 га (кадастровий номер 8000000000:62:017:0012, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000202662015) для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.09.2015 № 43488642) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ від 17.05.2016 № 01341-000211137-014, справа А-22462).

16.11.2016 на виконання вищевказаного рішення між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43 у Деснянському районі м. Києва, площею 2,3039 га, кадастровий номер якої: 8000000000:62:017:0012 із цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4088.

Звертаючись із даним позовом до суду прокурор посилається на те, що внаслідок набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43 у Деснянському районі м. Києва, товариство могло оформити право користування тільки на земельну ділянку, що знаходиться під даним майном. Право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості ТОВ "Мустанг Автоплюс", останнє могло набути тільки на конкурентних засадах (земельних торгах) в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Мотивуючи необхідність подання даного позову, прокурор посилається на те, що оскаржуваним рішенням про передачу спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Мустанг Автоплюс" порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 910-р від 30.11.2016, КМУ погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Оскільки, органи, які здійснюють державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: Державна інспекція сільського господарства України та Державна інспекція сільського господарства в м. Києві, перебувають в стані припинення, а відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, то даний позов заявлено прокурором як позивачем.

Відповідачем 2 заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 910-р від 30.11.2016, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016, належним позивачем у даній справі є Головне управління Держгеокадастру у Київській області. Відповідач 2 зазначає, що прокурором не було обґрунтовано у чому саме полягає нездійснення або неналежне здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області своїх повноважень щодо державного контролю за використанням і охороною земель та окрім того, не було повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Київській області про представництво у суді останнього.

Розглянувши клопотання відповідача 2 суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із приписів ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, прокурор є самостійним учасником судового процесу.

В розумінні приписів наведених норм, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" роз'яснено, що інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК України), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив, що органи, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: Державна інспекція сільського господарства України та Державна інспекція сільського господарства в м. Києві, перебувають в стані припинення, а відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, то даний позов заявлено прокурором як позивачем. У матеріалах справи відсутні також документи, які б підтверджували наявність повноважень на звернення до суду з зазначеним позовом і у територіальних органів Держгеокадастру.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що згідно з нормами чинного законодавства прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Посилання відповідача 2 на порушення прокурором приписів ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визнаються судом безпідставними, оскільки в даному випадку прокурор звернувся з позовом до суду не в інтересах вказаного органу, а самостійно як позивач.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 09.12.2015 по справі №922/4238/15.

Судом також враховано, що органом, який представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності є Київська міська рада, що у даному випадку виступає у якості відповідача 1.

Крім того, в поданій до суду позовній заяві прокурор зазначає, що неправомірна передача земельної ділянки ТОВ "Мустанг Автоплюс" порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України), із врахуванням того, що, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З урахуванням наведеного, оскільки поняття "інтереси держави" є оціночним, та прокурором визначено в позовній заяві в чому, на його думку, полягає порушення державних інтересів. Наведені прокурором обставини, якими мотивовано необхідність звернення до суду з даним позовом за висновками суду є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

У відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із приписів статті 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи наведені приписи законодавства, реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. Так, частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частина 2 статті 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Рішенням Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва", відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи те, що земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2015 № НВ-8000202662015), право комунальної власності територіальної громади міста Києва на яку зареєстровано в установленому порядку (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2014 № 8235598), та розглянувши звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" від 17.05.2016, вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 2,3039 га (кадастровий номер 8000000000:62:017:0012, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000202662015) для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.09.2015 № 43488642) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ від 17.05.2016 № 01341-000211137-014, справа А-22462).

Згідно із вказаним рішенням, земельна ділянка 2,3039 га (кадастровий номер 8000000000:62:017:0012), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43 надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки та у зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пояснювальною записки (до кадастрової справи №А-22462) до проекту рішення Київської міської ради №99/1103 від 29.09.2016 на земельній ділянці по вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва знаходиться нерухоме майно - комплекс з нежитловими будівлями (літери А, Ж, Н) загальною площею 257, 8 кв.м., який знаходиться на праві власності у ТОВ "Мустанг Автоплюс" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2015. Відсоток забудови 11%. На решті території розташована відкрита автостоянка.

Згідно із наявним в матеріалах справи протоколом №1-1 від 05.08.2015 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" було сформовано статутний капітал товариства шляхом внесення до нього майнового комплексу з нежитловими будівлями (літери "А", "Ж", "Н"), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43 у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 113,4 кв.м.

Згідно із свідоцтвом на право власності (індексний номер 43488642) та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 43489150), за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 113,4 кв.м.

17.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" звернулось до Київської міської ради із заявою про видачу рішення про передачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київської міської ради № 69/229 від 24.10.2002 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Підприємству "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та передано останньому в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,56 га на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 по справі №32/286 було визнано право Приватного підприємства "СК-КОМ" на оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єкту надання послуг автовласникам, в т.ч. розташованих на території А/С "Моноліт" на вул. Електротехнічній, 43-а у Деснянському районі м. Києва згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок та висновками, які містяться в ньому.

У зв'язку із чим, як зазначено Київською міською радою, Підприємство "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю здійснювало користування земельною ділянкою площею 2,3039 га на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі №910/1858/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 по справі № 910/1858/14 у зв'язку із закінченням 07.07.2008 строку дії договору № 62-6-00489 від 07.07.2003, зобов'язано "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 2,3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 20242300,00 грн., кадастровий номер 8000000000:62:017:0012, розташовану по вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі міста Києва, привівши її у придатний для використання стан.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.12.2014 земельна ділянка площею 2,3039 га, що розташована на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва повернута Київській міській раді.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 29.09:2016 № 99/1103 та проектної документації земельна ділянка відводиться ТОВ "Мустанг Автоплюс" за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Отже, на час прийняття рішення Київської міської ради №99/1103 від 29.09.2016 право користування земельною ділянкою площею 2,3039 га на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва за будь-якими фізичними чи юридичними особами в установленому законом порядку зареєстровано не було.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2015 № НВ-8000202662015 земельна ділянка площею 2,3039 га на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва зареєстрована в Державному земельному кадастрі за Київською міською радою; право комунальної власності; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (12.08.).

Як передбачено ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно із ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також у відповідності до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із наведеними нормами законодавства, у разі набуття права власності на нерухоме майно, особа набуває право на земельну ділянку, на якій розташоване вказане майно, і у користування такій особі може бути надана лише та ділянка, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 21.01.2015 по справі №910/2333/14.

Отже, внаслідок набуття ТОВ "Мустанг Автоплюс" права власності на нежитлові будівлі (літери "А", "Ж", "Н"), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43, загальною площею 113,4 кв.м., Товариство могло набути у користування земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне майно.

При цьому, як вже зазначено судом вище, земельна ділянка площею 2,3039 га на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва надана відповідачу 2 для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Згідно із ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу ).

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У відповідності до ст. 67 Земельного кодексу України, до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Частиною 2 статті 71 Земельного кодексу України визначено, що до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.

Аналогічні положення наведені у ст. 31 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР.

Згідно із Законом України "Про автомобільні дороги" № 2862-IV від 08.09.2005, об'єктами дорожнього сервісу є спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Автостоянки, з огляду на наведені вище приписи законодавства, відносяться до об'єктів дорожнього сервісу, у зв'язку із чим, надання у користування земельної ділянки для обслуговування автостоянки здійснюється у порядку ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, тобто на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок.

При цьому, доводи відповідача 2 про те, що норми статті 71 Земельного кодексу розмежовуючись поняття "майданчиків для стоянки транспорту" від "об'єктів дорожнього сервісу" вважаються судом необґрунтованими, оскільки з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 67, 71 Земельного кодексу України, Закону України "Про автомобільні дороги", Закону України "Про транспорт" випливає, що майданчики для стоянки транспорту відносяться до об'єктів дорожнього сервісу.

Оскільки, земельна ділянка надавалась для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки, що у відповідності до наведених норм законодавства відноситься до об'єктів дорожнього сервісу, то згідно із приписами ч. ч. 1, 2 ст. 134, ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України, надання права користування на таку земельну ділянку, на якій не знаходиться належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомості, повинно здійснюватись на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже, земельна ділянка за адресою вул. Електротехнічній, 43 у Деснянському районі м. Києва, не відноситься до земельних ділянок, які згідно приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, а тому не могла передаватись в оренду інакше як із земельного аукціону.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи подані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора про порушення Київською міською радою приписів Земельного кодексу України при прийнятті рішення від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва".

У відповідності до положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 152 Земельного кодексу України, визначає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Оскільки, рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва" суперечить приписам ст. 120, ст. 134, ст. 135 Земельного кодексу України, та порушує цивільні права або інтереси територіальної громади міста Києва, за висновками суду зазначене рішення слід визнати незаконним та скасувати в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє вимогу прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва".

Приписами статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки від 16.11.2016, укладений між відповідачами на підставі рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва", яке визнано судом незаконним та скасовано, то вимога прокурора про визнання вказаного договору недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012), то суд зазначає наступне.

Приписами статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України передбачено способами захисту цивільних прав та інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З урахуванням приписів ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування та відповідного договору оренди, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності.

Оскільки рішення Київської міської ради Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва" визнано незаконним та скасовано у судовому порядку, а відповідний договір оренди земельної ділянки визнаний недійсним, то у даному випадку в Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" відсутнє право на користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012).

За таких обставин, заявлена прокурором вимога про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012) не призводить до поновлення і реального захисту його права.

Крім того, вказана вимога прокурора є фактично вимогою про встановлення факту, що не може бути предметом спору і самостійно розглядатись як вимога. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

З урахуванням наведеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012) слід відмовити.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи встановлені судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 16.11.2016 за № 4088 та відмовляє у задоволенні вимоги про вимоги про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" права користування земельною ділянкою площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012).

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє частково позов Заступника прокурора міста Києва.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.09.2016 №99/1103 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки на вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,3039 га по вул. Електротехнічній 43 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:62:017:0012), укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 43, ідентифікаційний код 39901542) зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 16.11.2016 за № 4088.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 2067,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Автоплюс" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 43, ідентифікаційний код 39901542) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2017.

Суддя С.О. Турчин