Рішення

від 22.03.2017 по справі 511/460/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/460/17

Номер провадження: 2/511/375/17

22 березня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Теренчук Ж. В.,

при секретарі Ніколас С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про тлумачення змісту заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в якій просить витлумачити зміст заповіту від 29.10.2004 року, який був складений та посвідчений секретарем Степової сільської ради Лозовською Г.М., зазначивши про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_5, земельну ділянку площею 3,66 гектарів, що знаходиться на території Степової сільської ради кадастровий номер НОМЕР_1, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року, а не право на земельну частку пай, якого на момент складення заповіту вже не існувало в зв'язку з виділенням земельної частки (паю) в натурі та отриманням спадкодавцем документів на право власності.

Представник відповідача Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з"явився, надали суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнали повністю, не заперечували проти їх задоволення, просили справу розглянути у його відсутність.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Дана земельна ділянки належала при житті спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку. За життя, а саме 29.10.2004 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла належну їй земельну частку (пай) розміром 3,66 га, що розташована на території Степової сільської ради ОСОБА_5. Вказаний заповіт був посвідчений секретарем Степової сільської ради Лозовською Г.М. та у встановленому законом порядку зареєстрований в реєстрі за №55, та на день смерті ОСОБА_4 змінений та скасований не був. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса з відповідною заявою на підставі якої була заведена спадкова справа №147/06. Однак ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька, є він, його рідний син, так як у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, на підставі якої була заведена спадкова справа №21/2016. Однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на спадкове майно, так як ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_5 земельну частку (пай) , а в якості правовстановлюючого документу ОСОБА_1 для оформлення спадщини надано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року, який відповідно до чинного законодавства посвідчує право власності померлої на земельну ділянку, а тому рекомендовано звернутись до суду, так як через вказані вище обставини не можливо визначити справжню волю спадкодавця. Тому просив суд, витлумачити заповіт, складений 29.10.2004 року померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого секретарем Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області Лозовською Г.М. та зареєстрованого в реєстрі №55, як виявлення її волі заповідати ОСОБА_5 земельну ділянку площею 3,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, належну померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року, виданого на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації №503/А-2004 від 08.08.2004 року.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши спадкову справу, дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 11.10.2005 року Степовою сільською радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №28. (а.с.3)

Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року земельну ділянку площею 3,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1.(а.с.4)

Окрім того відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 26.08.1996 року зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №312 ОСОБА_4 належала земельна частка (пай) площею 3,79 га, яка перебувала в колективній власності КСП Шевченко та яка була розташована на території с. Бочманівка Котовського району Одеської області.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом

При житті ОСОБА_4 склала заповіт від 16.03.2001 року посвідчений секретарем Бочманівської сільської ради Котовського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №12, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_6 належну їй земельну частку (пай) площею 3,79 га, яка перебувала в колективній власності КСП Шевченко та яка була розташована на території с. Бочманівка Котовського району Одеської області (копія наявна в матеріалах спадкової справи).

Також при житті ОСОБА_4 склала заповіт від 29.10.2004 року посвідчений секретарем Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №55, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_5 земельну частку (пай) площею 3,66 га, що знаходиться на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області (копія наявна в матеріалах спадкової справи).

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У встановленому законом порядку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до нотаріальної контори з відповідними заявами на підставі яких були заведена садкова справа №147/06.

Згідно матеріалів спадкової справи 22.01.2007 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

ОСОБА_5 спадщину отримати не встиг, так як ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 31.03.2016 року Степовою сільською радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №210. (а.с.5)

При житті ОСОБА_5 не залишив заповіт, а тому має місце спадкування за законом.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №147/06 , витребуваної судом, та ст..1261 ЦК України єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження видане 05.07.1985 року г/о ЗАГС м. Тираспіль Р.Молдова, актовий запис №1670.(а.с.6)

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, в зв'язку з тим, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, згідно заповіту посвідченого 29.10.2004 року секретарем Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області Лозовською Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №55, заповіла ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4, земельну частку (пай), а в якості правовстановлюючого документа надано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий 27.10.2004 року, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку. (а.с.11).

Відповідно до ст..1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін правочину суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 4) Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з аналізу положень норм ст. ст. 213, 1256 ЦК, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв'язку з чим необхідно уточнити його зміст.

При цьому ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення в тексті самого правочину.

Так судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4, складаючи заповіт на користь сина ОСОБА_5, тобто станом на 29.10.2004 року мала право не на земельну частку (пай) площею 3,66 га, що знаходиться на території Степової сільської ради, а відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року на земельну ділянку площею 3,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області , кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, якій можуть йому належати в майбутньому.

Таким чином, спадкодавець могла заповідати на користь ОСОБА_5 лише право власності на земельну ділянку, а не право на частку (пай), яке було припинено виділенням земельної ділянки в натурі і видачею Державного акту (27.10.2004 року) до складення ОСОБА_4 заповіту (29.10.2004 року).

Тому суд вважає, що даний заповіт дійсно викликає питання у спадкоємців і має суперечливий характер, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне уточнити його зміст.

На момент складення заповіту ОСОБА_4 мала намір заповідати сину земельну ділянку, належну їй на праві власності, а не право на земельну частку (пай), так як цього права на момент складання заповіту у неї не було.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що заповіт посвідчений 29.10.2004 року секретарем Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області Лозовською Г.М., зареєстрований в реєстрі за №55, складений ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, слід тлумачити, як виявлення її волі заповідати сину ОСОБА_5, належну їй на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року, виданого на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації №503/А-2004 від 08.08.2004 року, земельну ділянку площею 3,66 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

Враховуючи те, що таке тлумачення заповіту не виходить за межі заповідального розпорядження зробленого ОСОБА_4, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір сплачено позивачем в повному обсязі при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.213, ст. 1256 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про тлумачення змісту заповіту, - задовольнити.

Витлумачити заповіт, складений 29.10.2004 року померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого секретарем Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області Лозовською Г.М. та зареєстрованого в реєстрі №55, як виявлення її волі заповідати ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4, земельну ділянку площею 3,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, належну померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.10.2004 року, виданого на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації №503/А-2004 від 08.08.2004 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ж. В. Теренчук