Рішення

від 27.03.2017 по справі 904/1728/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2017 Справа № 904/1728/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Відділу культури, туризму, національностей та релігій Широківської районної державної адміністрації, смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 67 262,90 грн. на постачання природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 20.12.2016р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу культури, туризму, національностей та релігій Широківської районної державної адміністрації про стягнення 64 472,90 грн. - основного боргу, 1 879,43 грн. - пені, 201,37 грн. - 3% річних та 709,20 грн. - інфляційних втрат за договором на постачання природного газу № 11141026ВНZВВ116 від 21.11.2016р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу № 11141026ВНZВВ116 від 21.11.2016р., в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі. Несплату заборгованості пояснив відсутністю бюджетних асигнувань.

Крім того, відповідач направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 27.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач, постачальник) та Відділом культури, туризму, національностей та релігій Широківської районної державної адміністрації (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 11141026ВНZВВ116 (далі - договір). В подальшому сторонами укладено додаткову угоду від 13.12.2016р. до договору на постачання природного газу №11141026ВНZВВ116 від 21.12.2016р. (далі - додаткова угода).

Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016р. природний газ згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010 код 06.20.1. - Газ природний, скраплений або в газоподібному стані: ДК 021:2015 код-09123000-7 Природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

У відповідності до п. 3.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 ціна газу становить 7 518,53 грн. за 1 000 куб.м, крім того ПДВ 1 503,71грн., всього з ПДВ - 9 022,24 грн.

Ціна, зазначена в пункті 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (п. 4.2.1. Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. Договору).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів ІІІ, ІV договору (п.п. 5.1., 5.1.1. Договору).

Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором (п.п. 5.4., 5.4.2. Договору).

Цей договорі набуває чинність з дати його підписання та діє до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторони досягли згоди, відповідно до частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору в частині постачання природного газу застосовуються до відносин між ними, які виникли до дати його укладення, а саме з 01.11.2016р. (п. 11.1. Договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, в грудні 2016 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 13,083 тис.куб.м на суму 118 037,92 грн., про що свідчать підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі № ДОЗ00043189 від 26.12.2016р. на суму 118 037,92 грн. з ПДВ (а.с.29).

Як зазначає позивач, відповідач частково здійснював оплату за поставлений газ у сумі 53 565,02 грн., в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 64 472,90 грн., що і стало підставою виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» . За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звіряння (а.с. 30).

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 64 472,90 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 879,43 грн., 3 % річних - 201,37 грн. та інфляційні втрати - 709,20 грн. за період з 11.01.2017р. по 17.02.2017р.

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Сума пені, що підлягає до стягнення за період з 11.01.2017р. по 17.02.2017р. становить 1 879,43 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 11.01.2017р. по 17.02.2017р. становлять 201,37 грн. та підлягають до стягнення.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, на суму 64 472,90 грн. не нараховуються, оскільки сума боргу існувала не повні місяці.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 709,20 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 472,90 грн. - основного боргу, 1 879,43 грн. - пені, 201,37 грн. - 3% річних.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 709,20 грн. слід відмовити.

З врахуванням викладеного, судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу культури, туризму, національностей та релігій Широківської районної державної адміністрації (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Соборна, 131, код ЄДРПОУ 02227647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 39572642) 64 472,90 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дві грн. 90 коп.) - основного боргу, 1 879,43 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять грн. 43 коп.) - пені, 201,37 грн. (двісті одна грн. 37 коп.) - 3% річних, 1 583,13 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три грн. 13 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 709,20 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 28.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_2