ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 березня 2017 р. Справа № 902/51/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
до Благодійної організації "Благодійний фонд "Чумацький шлях" (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2) 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2
про стягнення 14002,50 грн., розірвання договору та повернення приміщення.
За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №014-02-03/326 від 15.02.2017 року;
відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В :
Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Благодійної організації "Благодійний фонд "Чумацький шлях" про стягнення 14002,50 грн. заборгованості, розірвання договору оренди № 15-12 від 17.12.2014р. та звільнення нежилого приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15, м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з частини гардеробу на першому поверсі приміщення № 17, загальною площею 53,05 кв.м.
Ухвалою суду від 13.01.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/51/17 та призначено її до розгляду на 16.02.2017р.
Ухвалою суду від 16.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.03.2017р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання 06.03.2017 р. року не з'явився та не виконав вимоги ухвал суду від 13.01.2017 року та від 16.02.2017 року в частині надання витребуваних судом доказів.
В судовому засіданні 06.03.2017 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову. Позивач змінив п. 4 прохальної частини позовної заяви від 30.12.2016р. № 01-02-03/1716, виклавши її в такій редакції: "Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях" нежиле приміщення загальною площею 53,05 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з частини гардеробу на першому поверсі приміщення № 17, загальною площею 53,05 кв. м.".
Подана позивачем заява про зміну предмету позову ухвалою від 06.03.2017 року прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Окрім того, вищевказаною ухвалою відкладено розгляд справи на 23.03.2017 року з метою надання додаткових доказів по справі та продовжено строк розгляду справи на 15 днів згідно положень п. 3 ст. 69 ГПК України.
Відповідач в судове засідання 23.03.2017 року повторно не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Про час, місце та день розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами суду від 13.01.2017р., 16.02.2017р., 06.03.2017р., які надсилались останньому рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві, яка є ідентичною адресі місцезнаходження відповідача зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На всіх примірниках ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач в судовому засіданні 23.03.2017 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням поданої 06.03.2017 року заяви про зміну позовних вимог. Також в судовому засіданні 23.03.3017 року представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою останній просив стягнути з відповідача на користь позивача 19264,93 грн., в т.ч. 14752,01 грн. боргу з орендної плати, 1562,08 грн. боргу за експлуатаційні витрати, 1725,36 грн. пені, 217,84 грн. 3% річних та 1007,64 грн. інфляційних втрат.
Однак в ході засідання 23.03.2017 року представник позивача подав заяву про залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду. Судом задоволено вказане клопотання позивача, оскільки його подання є правом позивача, та залишено без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Таким чином, спір розглядається в межах первинно заявлених позовних вимог про стягнення 14002,50 грн. та з врахуванням поданої 06.03.2017 року представником позивача заяви про зміну предмету позову, якою позивач змінив п. 4 прохальної частини позовної заяви від 30.12.2016р. № 01-02-03/1716 і просив повернути орендоване майно.
Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 17.12.2014 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі Управління) та Благодійна організація "Благодійний фонд "Чумацький шлях" (надалі Орендар) уклали договір № 15-12 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області.
За умовами договору (п.1.1 Договору) Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення: на першому поверсі частина гардеробу приміщення № 17 загальною площею 53,05 кв.м.; в підвалі: приміщення № 5, 32, 33 та частина приміщення № 29 загальною площею 170,2 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниці.
Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі вказаного об'єкта. (п. 2.1. Договору).
У разі припинення Договору об'єкт оренди повертається Управлінню в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в порядку встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. (п. 2.3. Договору).
Сторони домовились, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить: за приміщення на першому поверсі площею 53,05 кв.м. - (13,39 х К інф за листопад 2014 р. х К інф за грудень 2014 р.) грн. за 1 кв.м. площі; за приміщення в підвалі: за площу 27,4 кв.м. - (6,22 х К інф за листопад 2014 р. х К інф за грудень 2014 р.) грн. за 1 кв.м. орендованої площі; за площу 142,8 кв.м. - (11,61 х К інф за листопад 2014 р. х К інф за грудень 2014 р.) грн. за 1 кв.м. орендованої площі відповідно до результатів вивчення попиту на оренду приміщень (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою ( п. 3.3. Договору).
Плату за комунальні послуги (опалення, електроенергія, вивезення сміття) Орендар сплачує організаціям постачальникам цих послуг. Плату за водопостачання та водовідведення Орендар сплачує державній організації "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "Вінтера" за укладеною між ними угодою.
Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на часткове утримання будинку) місячний розмір яких складає 2,01 грн. за 1 м. кв. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні мінімальної заробітної плати. Експлуатаційні витрати можуть бути збільшені в односторонньому порядку з 1 січня кожного року ( п. 3.4. Договору).
Пунктом 3.6. Договору сторони домовились, що Управління до 25 числа кожного місяці підготовлює рахунки по орендній платі та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.
Згідно з умовами Договору визначену орендну плату та експлуатаційні витрати Орендар зобов'язаний сплатити на рахунок Управління не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.9. договору). В разі несвоєчасної сплати орендної плати та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. (п. 3.10).
Судом встановлено, що 17.12.2014 р. на виконання умов договору оренди № 15-12 від 17.12.2014 р. Управління за актом приймання-передачі передало, а Орендар прийняв нежилі приміщення: на першому поверсі частина гардеробу приміщення № 17 загальною площею 53,05 кв.м.; в підвалі: приміщення № 5, 32, 33 та частина приміщення № 29 загальною площею 170,2 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниці.
Відповідач повернув частину орендованих по вищевказаному договору приміщень. Як стверджується актом приймання-передачі приміщень від 01.07.2016 р. Орендар передав, а Управління прийняло відповідно до договору оренди № 15-12 від 17.12.2014 р. приміщення в підвалі: № 5, 32, 33 та частину приміщення № 29 загальною площею 170,2 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниці.
На виконання умов договору позивач (Управління) виставив відповідачу (Орендарю) рахунки за період з червня 2016р. по листопад 2016р. включно: рахунок №СФ-0000841 від 17.06.2016 р. на суму 5898,10 грн., № СФ-0001045 від 19.07.2016 р. на суму 2682,97 грн.; № СФ-0001283 від 18.08.2016 р. на суму 1830,97 грн.; № СФ-0001347 від 19.09.2016 р. на суму 2115,31 грн.; № СФ-0001544 від 19.10.2016 р. на суму 1977,06 грн.; № СФ-0001642 від 18.11.2016 р. на суму 1884,78 грн.
В порушення умов договору, відповідач не сплачував позивачеві орендну плату за користування орендованим приміщенням і експлуатаційні витрати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Отже, позивачем за період з червня 2016 року по листопад 2016 року заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором № 15-12 від 17.12.2014 р. в сумі 12096,37 грн., з яких 10918,41 грн. боргу за орендну плату за період з червня 2016 р. по листопад 2016 р. та 1177,96 грн. боргу за експлуатаційні витрати за період з червня 2016 р. по листопад 2016 р., що також підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та матеріалами справи, зокрема обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2017р. З акту вбачається заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 14898.93 грн. станом на 01.02.2017р.
Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо здійснення оплати орендної плати, експлуатаційних витрат, а також розірвання договору у випадку передбаченому чинним законодавством України та повернення орендованого майна.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Правовідносини сторін договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм" (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 15-12 від 17.12.2014 р. в сумі 12096,37 грн., з яких - 10918,41 грн. - борг за орендну плату за період з червня 2016 р. по листопад 2016 р. та 1177,96 грн. - борг за експлуатаційні витрати за період з червня 2016 р. по листопад 2016 р., правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1203,82 грн. пені за період з 06.07.2016 року по 29.12.2016 року, а також про стягнення 122,33 грн. 3% річних та 579,98 грн. інфляційних втрат за період з 06.07.2016 р. по 29.12.2016 р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з пунктом 3.10 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Неустойка є оперативним способом боротьби з неналежним виконанням зобов'язання, яким можна скористатися відразу, як тільки буде здійснено правопорушення, не чекаючи настання негативних наслідків, які ним викликані.
Судом проведено перевірку правильності нарахування пені, внаслідок чого встановлено, що позивач просить стягнути пеню за період з 06.07.2016р. по 29.12.2016р. в сумі 1203,82 грн. Пеня нарахована відповідно до вимог частини 6 статтті 232 ГК окремо за кожним простроченим платежем.
Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що наданий позивачем розрахунок пені є вірним, розмір пені за вказаний період складає 1203,82 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом в повному обсязі на суму 1203,82 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, проведеного позивачем за період з 06.07.2016 року по 29.12.2016 року, судом встановлено що сума 3% річних та втрат від інфляції складає 122,65 грн. та 681,44 грн. відповідно, що більше, ніж заявляв позивач. Тому позовні вимоги про стягнення 122,33 грн. 3% річних та 579,98 грн. інфляційних втрат за період з 06.07.2016 р. по 29.12.2016 р. задовольняються в повному обсязі, в межах заявлених вимог.
Розглянувши вимоги позивача про розірвання договору оренди № 15-12 від 17.12.2014 р. та повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайнятого Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях" нежилого приміщення загальною площею 53,05 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з частини гардеробу на першому поверсі приміщення № 17, загальною площею 53,05 кв. м., суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір діє з 17 грудня 2014 р. по 17 листопада 2017 р. за правилами п. 3 ст. 631 ЦК України.
Договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4 Договору).
Як визначено ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Крім того, як визначено в п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.
Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
За вказаних обставин, враховуючи, що сторонами не надано суду доказів внесення відповідачем орендної плати за період з червня по листопад 2016 року, тобто протягом 5 місяців, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимоги позивача про розірвання договору оренди.
Розглянувши вимогу позивача про повернення приміщення суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічні положення містяться в Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Доказів повернення позивачу приміщення, оформленого відповідним актом, відповідач суду не надав.
В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необхідність розірвати договір оренди № 15-12 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладений від 17.12.2014 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях", позовні вимоги в частині повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайнятого Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях" нежилого приміщення загальною площею 53,05 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з частини гардеробу на першому поверсі приміщення № 17, загальною площею 53,05 кв. м. підлягають задоволенню.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
23.03.2017 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд "Чумацький шлях" (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, код ЄДРПОУ 39324731) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) 10918,41 грн. основного боргу по орендній платі, 1177,96 грн. боргу по експлуатаційним витратам, 1203,82 грн. пені, 122,33 грн. 3% річних, 579,98 грн. інфляційних втрат, 4134,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Розірвати договір оренди № 15-12 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, який укладений 17.12.2014 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях" (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, код ЄДРПОУ 39324731).
4. Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) зайняте Благодійною організацією "Благодійний фонд "Чумацький шлях" (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, код ЄДРПОУ 39324731) нежиле приміщення загальною площею 53,05 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Театральна, 15 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з частини гардеробу на першому поверсі приміщення № 17, загальною площею 53,05 кв. м.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
Повне рішення складено 28 березня 2017 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук.2 прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2017 |
Оприлюднено | 30.03.2017 |
Номер документу | 65535401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Колбасов Ф.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні