Рішення

від 20.03.2017 по справі 908/3530/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/9/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 Справа № 908/3530/16

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 20495280).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тера» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 129А; код ЄДРПОУ 20475165)

про стягнення суми.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 22/70 від 01.02.2017р.).

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.03.2017 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тера» про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 6391,33 грн., пені - 629,48 грн., штрафу - 639,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не виконує належним чином зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна б/н від 04.01.2006 р., заборгованість зі сплати орендної плати до державного бюджету за липень - листопад 2016 року складає 6391,33 грн. За прострочення сплати орендної плати орендарю нарахована пеня за період з 16.12.2015 р. по 16.12.2016 р. в сумі 629,48 грн., а також штраф за липень - листопад 2016 року в розмірі 639,13 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського суду України.

Ухвалою від 03.01.2017р. за поданими позовними матеріалами порушено провадження № 24/9/17, розгляд господарської справи № 908/3530/16 був призначений на 13.02.2107р.

В судовому засіданні 02.03.2017р. позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути суму заборгованості за листопад-грудень 2016 року в розмірі 2117, 89 грн., пеню за період з 16.12.2015 р. по 25.12.2016 р. в сумі 673,49 грн., штраф в сумі 639,13 грн., неустойку за неповернення майна в період з 26.12.2016 р. по 03.02.2017 р. в сумі 4378,93 грн.

Уточнення судом прийнято.

Відповідач надіслав на адресу суду письмове клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату та повідомив, що частина боргу (5 223,70 грн.) погашена 13.01.2017р.

Враховуючи необхідність додатково дослідити надані сторонами документальні докази, судом задоволено письмове клопотання сторони про продовження терміну вирішення спору.

З урахуванням вимог ст. 69 ГПК України суд продовжив термін вирішення спору на 15 днів - до 20.03.2017р., розгляд справи відклав на 20.03.2017р. о 9-30.

В судовому засіданні 20.03.2017 р. були присутні представники обох сторін, за їх клопотанням фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти позову в частині стягнення неустойки за неповернення майна. У відзиві на позов відповідач зазначив, що орендоване майно було фактично повернуто балансоутримувачу та орендодавцю 25.12.2016 р. без прострочення, однак акт ними був підписаний лише 03.02.2017 р., тому підстав для нарахування неустойки немає.

В судовому засіданні 20.03.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2006 р. між Запорізькою філією Державного підприємства Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція та Товариством з обмеженою відповідальністю Тера укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального Інституту НДІпроектреконструкція .

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудоване в ІV поверх нежитлове приміщення адміністративного будинку (літера А-4, частина приміщення №140, №132), загальною площею по внутрішньому обміру 31,3 кв.м. (надалі майно ) відповідно до плану четвертого поверху з технічного паспорту нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. перемоги, 129-А (додаток №3). Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізької філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального Інституту НДІпроектреконструкція (надалі - балансоутримувач).

Відповідно до п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі орендованого майна (додаток №2).

04.01.2006 р. орендоване приміщення передано орендарю за актом приймання-передачі.

Договір первісно був укладений на період з 04.01.2006 р. по 31.12.2006 р. (п. 10.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 29.12.2006 р. термін дії договору оренди продовжений до 26.12.2007 р.

Додатковою угодою №3/1 від 26.12.2007 р. термін дії договору про зміни №3 продовжений до 25.11.2010 р.

Додатковою угодою від 26.11.2010 р. термін дії договору продовжений до 23.11.2013р.

11.04.2011 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та товариством з обмеженою відповідальністю фірма Тера укладено договір про зміни №1 до договору оренди, відповідно до якого внесено зміни в преамбулу договору, зазначивши орендодавцем регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, а орендарем - товариство з обмеженою відповідальністю фірму Тера .

В абз. 1 п. 1.1 договору назву балансоутримувача змінено на дослідний інститут НДІпроектреконструкція .

Орендну плату визначено в п. 3.1 договору в розмірі 658,48 грн. без ПДВ, збільшену на індексі інфляції за квітень 2011 року.

За умовами зміненого п. 3.6 договору орендна плата перераховується додержавного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи державного казначейства. 30% розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.

Згідно з п. 3.7 договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Договором про зміни №2 від 22.12.2011 р. встановлено орендну плату в розмірі 796,98 грн. без ПДВ з 20.09.2011 р.

Договором про зміни №3 від 23.12.2013 р. продовжено термін дії договору оренди до 23.11.2014 р. включно. Розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - листопад 2013 року визначено без ПДВ в розмірі 935,96 грн. з 24.11.2013 р.

Договором про зміни №4 від 22.12.2014 р. строк оплати змінено з 10 числа на 15 число місяця. Термін дії договору оренди продовжено до 22.11.2017 р. включно.

25.12 2016 р. сторонами був підписаний договір про розірвання договору оренди від 22.12.2016 р. №865/1076/2/д, відповідно до якого орендар зобов'язався сплатити орендну плату, пеню та штраф по договору, а також повернути орендоване майно у строк 10 календарних днів після набрання чинності договором про розірвання.

Орендар повернув нежитлове приміщення орендодавцю по акту 03.02.2017 р.

Посилаючись на те, що орендна плата сплачена орендарем до державного бюджету не повністю, а майно повернуто невчасно, позивач просить відповідно до уточнених позовних вимог стягнути з відповідача суму заборгованості за листопад-грудень 2016 року в розмірі 2117,89 грн., пеню за період з 16.12.2015 р. по 25.12.2016 р. в сумі 673,49 грн., штраф в сумі 639,13 грн., неустойку за неповернення майна в період з 26.12.2016 р. по 03.02.2017 р. в сумі 4378,93 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного:

Правовідносини сторін врегульовані договором оренди державного майна.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини сторін є Закон України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 3.7 договору в новій редакції сплата відповідач не сплачував орендні платежі в повному обсязі до державного бюджету щомісяця до 15 числа місяця відповідно до встановлених пропорцій розподілу (70%), внаслідок чого утворилась заборгованість перед бюджетом в розмірі 2117,89 грн.

За приписами ст. ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості до бюджету в розмірі 2117,89 грн. Наявність цієї заборгованості не заперечує.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на користь державного бюджету в сумі 2117,89 грн.

За прострочення сплати орендної плати позивачем пред'явлена до стягнення з відповідача пеня за період з 16.12.2015 р. по 25.12.2016 р. в сумі 673,49 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.8 договору в новій редакції передбачено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації, стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, нарахування пені за договором не обмежується шестимісячним терміном та може здійснюватися за весь період прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд визнав його необґрунтованим, оскільки позивач невірно визначив початок виникнення прострочення за травень та жовтень 2016 року, не врахувавши положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так, 15 травня 2016 року був вихідним днем, отже строк виконання слід перенести на робочий день 16 травня, а прострочення виникло з 17 травня. Так само 15 жовтня 2016 року був вихідним днем, тому строк оплати слід перенести на 17 жовтня, а прострочення виникло з 18 жовтня.

Також позивач включив в період прострочення дні оплат, що є невірним. Відповідно до п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Враховуючи зазначене, суд здійснив перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду з 16.06.2016 р. по 15.12.2016 р. Розмір розрахованої судом пені складає 661,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. У стягненні пені в сумі 11,69 суд відмовляє.

Також відповідно до п. 3.9 договору в новій редакції у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач розрахував штраф в розмірі 10% від суми заборгованості 6391,33 грн., яка існувала в період з липня по листопад 2016 року, в розмірі 639,13 грн.

Суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 639,13 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне повернення майна за період з 26.12.2016 р. по 03.02.2017 р. в розмірі 4378,93 грн.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 10.12 договору оренди встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається орендарем балансоутримувачу.

Згідно з п. 10.14 договору оренди, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна в термін, визначений в п. 10.12 договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

В договорі від 25.12.2016 р. про розірвання договору оренди сторони погодили інший строк повернення майна - 10 календарних днів після набрання чинності договором про розірвання. Тобто орендар повинен був повернути майно до 04.01.2017 р. Орендар повернув нежитлове приміщення по акту 03.02.2017 р. Таким чином, прострочення виникло з 05.01.2017 р., а не з 26.12.2016 р., як визначив позивач.

З приводу зауважень відповідача про фактичну передачу майна ним 25.12.2016 р. суд зазначає, що приймання-передача майна здійснюється за участю усіх сторін договору, в акті міститься відмітка про підписання його балансоутримувачем тільки 03.02.2017 р. Доказів на підтвердження того, що фактичне повернення майна з оренди відбулось раніше, відповідачем не надано. Тому суд вважає, що майно повернуто з оренди 03.02.2017 р.

За розрахунком суду, від суми подвійної орендної плати за останній місяць оренди - 3366,62 грн. (1683,31 грн. х 2) неустойка складає:

за період з 05.01.2017 р. по 31.01.2017 р. - 27 днів/31 день у місяці х 3366,62 грн. = 2932,22 грн.;

за період з 01.02.2017 р. по 03.02.2017 р. - 3 дні/28 днів у місяці х 3366,62 грн. = 360,71 грн.

Всього неустойка, яка підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду складає 3292,93 грн. У стягненні неустойки в сумі 1086,00 грн. суд відмовляє.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тера» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 129А; код ЄДРПОУ 20475165) на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 2117,89 грн. (дві тисячі сто сімнадцять грн. 89 коп.), пеню в сумі 661,80 грн. (шістсот шістдесят одна грн. 80 коп.), штраф у сумі 639,13 грн. (шістсот тридцять дев'ять грн. 13 коп.), неустойку в розмірі 3292,93 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дві грн. 93 коп.) шляхом перерахування грошових сум за наступними реквізитами: одержувач - державний бюджет м. Запоріжжя (Вознесенівський район), 22080300, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31110094700007.

Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 20495280).

Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тера» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 129А; код ЄДРПОУ 20475165) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 20495280) витрати зі сплати судового збору в сумі 1184,31 грн . (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 31 коп.).

Видати наказ.

4 В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано 24 березня 2017 року.

Суддя Т.А.Азізбекян