Рішення

від 20.03.2017 по справі 911/76/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа № 911/76/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Бориспільської міської ради

до Приватного підприємства «Реалінвест»

про розірвання договору оренди землі

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, предст. за дов. № 12-34-21 від 05.01.2016;

відповідач - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради (позивач) до Приватного підприємства «Реалінвест» (відповідач) про розірвання Договору оренди землі від 15.11.2005 та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2017 порушено провадження у справі № 911/76/17 та призначено до розгляду на 13.02.2017.

Ухвалами господарського суду Київської області від 13.02.2017 та 27.02.2017 розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

27.02.2017 позивач через канцелярію суду подав додаткові докази, зокрема, копію наказу та рішення у справі № 911/3676/16 про стягнення з відповідача орендної плати, на підставі договору оренди землі від 15.11.2005.

06.03.2017 на підставі поданого клопотання позивача, було продовжено термін розгляду справи на 15 днів.

Також Бориспільською міською радою було подано заяву в порядку ст. 22 ПК України, відповідно до якої прохальну частину позовної заяви просить вважати дійсною в наступній редакції: Розірвати договір оренди землі від 15.11.2005, укладений між Бориспільською міською радою та приватним підприємством Реалінвест під багатоповерхове будівництво з об'єктами соцкультпобту на території соцмістечка в районі готелю та житлового будинку №160 в м. Борисполі, Київської області, площею 0,9518 га (кадастровий номер 3210500000:07:003:0017) . Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач втретє не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 27.02.2017, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилались відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представників позивача та відповідача.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

06.03.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

15.11.2005 між Бориспільською міською радою Київської області (орендодавець) та приватним підприємством "Реалінвест" (орендар), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:07:003:0017, яка належить до земель несільськогосподарського призначення під багатоповерхове будівництво з об'єктами соцкультпобуту на території соцмістечка в районі готелю та житлового будинку №160 в м. Борисполі, Київської області (пункт 1 договору).

Згідно п. 2,4 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9518 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1060052,40 грн..

В подальшому, до Договору вносились зміни відповідними додатковими угодами від 29.12.2007, 03.09.2010, 19.01.2011 та 16.12.2011 року.

Згідно умов Договору ПП Реалінвест зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у строки і спосіб, зазначений у Договорі.

Так, п. 6 Договору визначено, що річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки.

Однак, як зазначив позивач, в порушення умов договору ПП Реалінвест з 30.09.2012 систематично не сплачував орендної плати за землю, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка за період з 30.09.2012 по 12.10.2016 склала 32 877,88 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2016 у справі № 911/3676/16 позовні вимоги задоволено повністю, про що 19.01.2017 видано відповідний наказ.

Несплата орендних платежів, на думку позивача, є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та значною мірою позбавляє Бориспільську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а саме своєчасне отримання орендної плати за використання земельних ділянок, яка є джерелом місцевого бюджету.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно статей 1,13 Закону України «Про оренду землі» , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» , основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі.

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем до 15 числа місяця наступного за звітним.

Однак, всупереч викладеним вимогам законодавства та умовам договору оренди земельної ділянки, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за період з 30.09.2012 по 12.10.2016 виконував неналежним чином.

Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» ).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 548/9/10-04-28-23 станом на 13.10.2016 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 32877,88 грн. щодо сплати орендних платежів, що також, як зазначалось вище, підтверджено рішенням суду у справі № 911/3676/16.

Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, зазначені приписи Закону України «Про оренду землі» передбачають можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на підставах, у тому числі визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно положень частини першої ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 15.11.2005 є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем обставин, зазначених у позові та встановлених судом, належними та допустимими доказами не спростовано. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 15.11.2005, укладений між Бориспільською міською радою та приватним підприємством Реалінвест під багатоповерхове будівництво з об'єктами соцкультпобту на території соцмістечка в районі готелю та житлового будинку №160 в м. Борисполі, Київської області, площею 0,9518 га (кадастровий номер 3210500000:07:003:0017).

3. Стягнути з приватного підприємства Реалінвест (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, код ЄДРПОУ 31243729) на користь Бориспільської міської ради (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 04054903) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 28.03.2017

Суддя О.В. Щоткін