Рішення

від 14.03.2017 по справі 910/817/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/817/17

За позовомКомунального підприємства Київський метрополітен доТовариства з обмеженою відповідальністю Лотос простягнення 199756 грн. 34 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Костильов В.А. - представник за довіреністю № 172 від 26.12.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Київський метрополітен з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос про стягнення 199756 грн. 34 коп., з яких 174356 грн. 27 коп. основного боргу, 23117 грн. 33 коп. пені та 2282 грн. 74 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 не у повному обсязі сплатив позивачу орендну плату за користування об'єктом оренди у період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168358 грн. 58 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 21992 грн. 53 коп. та 3% річних у розмірі 2188 грн. 31 коп. за прострочення сплати орендних платежів за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року.

Крім того, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 не відшкодував позивачу витрати на утримання об'єкта оренди у період з квітня по грудень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2933 грн. 94 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 582 грн. 56 коп. та 3% річних у розмірі 43 грн. 65 коп. за період з 21.01.2016 по 25.09.2016.

Також, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 не відшкодував позивачу витрати на утримання об'єкта оренди у період з січня по березень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3063 грн. 75 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 542 грн. 24 коп. та 3% річних у розмірі 50 грн. 78 коп. за період з 11.02.2016 по 25.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2017 порушено провадження у справі № 910/817/17, розгляд справи призначено на 03.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.03.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 14.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040758104.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та відповідач не подавав клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 14.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2007 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лотос (орендар) укладено Договір № 124-Упр (ДВ)-07, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 02.02.2066 № 23/3114 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект , тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря) за адресою: станція метро Святошин (східний вестибюль № 2) для торгівлі товарами народного споживання.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект , тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 13,5 кв.м., згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового користування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Київський метрополітен .

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що 21.08.2007 позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 (частину переходу станції метро Святошин (західний вестибюль № 2), визначену тимчасово огороджуючими конструкціями (кіоском), загальною площею 13,5 кв.м.), що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).

Згідно з п. 9.1 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 02.02.2006 № 23/311 діє з 21.08.2007 до 19.08.2008.

Відповідно до п. 9.5 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що 20.08.2008 між сторонами укладено Додаткову угоду № 211 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 30.09.2008.

Судом встановлено, що 01.10.2008 між сторонами укладено Додаткову угоду № 273 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 31.12.2008.

Судом встановлено, що 31.12.2008 між сторонами укладено Додаткову угоду № 407 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 31.03.2009.

Судом встановлено, що 01.12.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду № 272 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 28.02.2010.

Судом встановлено, що 01.06.2010 між сторонами укладено Додаткову угоду № 808 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 30.09.2010.

Судом встановлено, що 05.11.2010 між сторонами укладено Додаткову угоду № 967 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, в якій сторони погодились продовжити строк дії договору оренди до 31.12.2010.

Судом встановлено, що у грудні 2015 року Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос про розірвання Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, виселення відповідача з орендованого майна: частини переходу станції метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м., та демонтаж тимчасової конструкції (справа № 910/33137/15).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15, яке набрало законної сили 05.04.2016, позов Комунального підприємства Київський метрополітен задоволено повністю; розірвано Договір оренди № 124-Упр(ДВ)-07, укладений між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос" 21.08.2007; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" з орендованого майна, а саме: частини вестибюлю (переходу), загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лотос" за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м.

Судом встановлено, що 12.04.2016 на виконання вказаного рішення суду було видано відповідні накази.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15 залишено без змін.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15, яким зокрема, було розірвано Договір № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, набрало законної сили 05.04.2016, суд дійшов висновку, що з дати набрання вказаним рішенням законної сили укладений між позивачем та відповідачем Договір № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 є розірваним, а зобов'язання сторін за вказаним договором припиненими (відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.1 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання цього договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати становить 314,22 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на серпень 2007 року (з врахуванням індексу інфляції за липень 2007 року) становить 4242 грн. 01 коп.

У Додатку № 2 до договору (Розрахунок місячної плати) сторони погодили вартість об'єкта оренди за експертною оцінкою (96879,00 грн.), орендну ставку - 50% та розмір орендної плати за серпень 2007 року становить 4242 грн. 01 коп.

Відповідно до п. 3.2 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.5 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 оплата за договором проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди орендодавцеві.

Тобто, вказаними умова договору сторони погодили, що відповідач повинен сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди , про що сторони складають акт приймання-передачі про повернення майна.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд зазначає, що з урахуванням положень статті 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 № 12.

Позивачем у судовому засіданні 03.03.2017 долучено до матеріалів справи копію акту державного виконавця, складеного у зв'язку з примусовим виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15, з якого вбачається, що 24.11.2016 було демонтовано тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лотос" за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м.

Тобто, відповідача було фактично виселено з частини переходу станції метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м. (об'єкт оренди за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007) 24.11.2016.

За таких обставин, враховуючи дату фактичного виселення відповідача з об'єкту оренди за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 (а саме - 24.11.2016) та умови вказаного договору про нарахування орендної плати до дати фактичного повернення об'єкту оренди позивачу, суд дійшов висновку, що позивач має право нараховувати орендну плату по дату фактичного повернення об'єкту оренди від відповідача (24.11.2016).

Судом встановлено, що за період з жовтня 2015 по серпень 2016 року (включно) позивачем було нараховано орендні платежі за користування об'єктом оренди у загальному розмірі 172220 грн. 22 коп. (з урахуванням індексу інфляції та ПДВ відповідно до умов договору), а саме: за жовтень 2015 року - 15588 грн. 84 коп., за листопад 2015 року - 15386 грн. 19 коп., за грудень 2015 року - 15693 грн. 91 коп., за січень 2016 року - 15803 грн. 77 коп., за лютий 2016 року - 15946 грн. 00 коп., за березень 2016 року - 15331 грн. 96 коп., за квітень 2016 року - 15693 грн. 91 коп., за травень 2016 року - 15693 грн. 91 коп., за червень 2016 року - 15693 грн. 91 коп., за липень 2016 року - 15693 грн. 91 коп. та за серпень 2016 року - 15693 грн. 91 коп. (відповідно до розрахунку, долученого позивачем позовної заяви).

Судом встановлено, що розмір місячної орендної плати складається із базової ставки орендної плати, зазначеної у Розрахунку орендної плати (Додаток № 2 до Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007) з урахуванням добутку індексів інфляції за попередні місяці (п. 3.2 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007) та з урахуванням ПДВ (п. 3.4 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007).

Перевіривши зазначені позивачем у розрахунку орендних платежів розміри нарахованих позивачем орендних платежів за період з 01.10.2015 по 31.08.2016, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості (на загальну суму 172220 грн. 22 коп.).

Крім того, з долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 01.10.2015 заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становила 15238 грн. 36 коп. (дебіторська заборгованість).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.6 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату у строк до 10 числа поточного місяця (включно).

Судом встановлено, що відповідач 01.10.2015 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 7200 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за оренду приміщення за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007), 19.10.2015 - грошові кошти у розмірі 9000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за оренду приміщення за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007), 16.11.2015 - грошові кошти у розмірі 2900 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за оренду приміщення за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007), що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень та відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Таким чином, загальний розмір сплачених відповідачем грошових коштів у спірному періоді становить 19100 грн. 00 коп.

Отже, враховуючи загальний розмір орендної плати за період з 01.10.2015 по 31.08.2016 у сумі 172220 грн. 22 коп. та наявність заборгованості зі сплати орендної плати станом на 01.10.2015 у розмірі 15238 грн. 36 коп., беручи до уваги здійснені відповідачем часткові оплати на загальну суму 19100 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 становить 168358 грн. 58 коп.

Відповідачем не було спростовано суду належними та допустимими доказами розмір заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 168358 грн. 58 коп. за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 168358 грн. 58 коп.

Судом встановлено, що 16.07.2010 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лотос (орендар) укладено Договір № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача та утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувача зазначені витрати.

Згідно з п. 6.1 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 цей договір укладено строком на календарний рік і діє по 31.12.2010 включно.

Відповідно до п. 6.4 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про відшкодування витрат балансоутримувача.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на ненадання сторонами доказів висловлення заперечень щодо продовження дії Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період.

Так, судом встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 у розмірі 2933 грн. 94 коп., яка виникла у період з квітня 2015 року по грудень 2015 року (враховуючи письмові пояснення, подані позивачем через канцелярію суду 13.03.2017).

Відповідно до п. 2.1 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 облік та розрахунки здійснюються у безготівковій формі поквартально .

Згідно з п. 2.2 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Згідно з п. 2.3 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна , який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в Додатку № 1 до цього договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладення цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 989,80 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 орендар зобов'язується до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування об'єктів оренди за 2015 року, який підписаного начальником відділу оренди Комунального підприємства Київський метрополітен (копія долучена позивачем до позовної заяви) за користуванням Товариством з обмеженою відповідальністю Лотос об'єктом оренди за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 - частиною переходу станції метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м. встановлена сума фактичних витрат на утримання вказаного об'єкту оренди у період з 2 по 4 квартал 2015 року, а саме: 977 грн. 88 коп. - за 2 квартал 2015 року, 977 грн. 88 коп. - за 2 квартал 2015 року; 977 грн. 88 коп. - за 3 квартал 2015 року.

У письмових поясненнях, поданих до суду 13.03.2017, позивач зазначив, що до витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010, належать витрати з вивезення сміття (тариф становить 3,24 грн. за 1 кв.м.) та витрати на організацію та ведення договірної роботи 282,22 грн. за один об'єкт оренди, що загалом становить суму 977 грн. 88 коп. (3,24 * 13,5 (площа об'єкта оренди) * 3 (кількість місяців у кварталі) + 282,22 грн. * 3 (кількість місяців у кварталі).

При цьому, 13.03.2017 через відділ діловодства суду позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 300/15 від 30.03.2015, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка , предметом якого надання послуг з видалення побутових відходів, та копії актів виконаних робіт, складених сторонами договору за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за 1 квартал 2015 року відповідач повинен був відшкодувати (сплатити) позивачу грошові кошти у розмірі 977 грн. 88 коп., за 2 квартал 2015 року - грошові кошти у розмірі 977 грн. 88 коп., за третій квартал 2015 року - грошові кошти у розмірі 977 грн. 88 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у п. 2.2 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 сторонами встановлено строк здійснення відповідачем оплати - не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а у п. 3.2.1 вказаного договору зазначено, що відповідачем здійснює платіж не пізніше 20 числа.

Таким чином, враховуючи строки здійснення відповідачем відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування об'єкта оренди, встановлені сторонами у Договорі № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010), суд дійшов висновку, що відповідач у будь-якому випадку повинен був у строк до 20.07.2015 включно відшкодувати позивачу витрати на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 2 квартал 2015 року у розмірі 977 грн. 88 коп., до 20.10.2015 включно відшкодувати позивачу витрати на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 3 квартал 2015 року у розмірі 977 грн. 88 коп.; до 20.01.2016 включно відшкодувати позивачу витрати на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 2 квартал 2015 року у розмірі 977 грн. 88 коп.

Судом встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу розмір витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 за 1 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп., за 2 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп. та за 3 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 2933 грн. 94 коп. (банківських виписок, платіжних доручень, тощо), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2933 грн. 94 коп.

Судом встановлено, що 15.03.2016 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лотос (орендар) укладено Договір № 85-НДУ-16 про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання об'єкта оренди, а орендар відшкодовує балансоутримувачу понесені витрати на утримання об'єкта оренди, визначені в Додатку № 1 до договору, та сплачує послуги з утримання та обслуговування об'єкта оренди.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 об'єкт оренди, що підлягає обслуговуванню та утриманню на умовах цього договору, знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро Святошин , частина переходу (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м., перебуває у користуванні орендаря на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 зобов'язання орендаря щодо оплати послуг з утримання та обслуговування об'єкта оренди за цим договором виникають з 01.01.2016 (відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 2.1 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди встановлюється в національній валюті України гривні, та визначена в узагальненому розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди (Додаток № 1 до договору), затвердженого балансоутримувачем.

Згідно з п. 3.1 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 перелік послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди визначені сторонами у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 за несвоєчасну сплату платежів, що передбачені у п. 2.3 договору, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення платежу понад тридцять днів орендар додатково сплачує балансоутримувачу штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Згідно з п. 8.1 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє з 01.01.2016 по 31.03.2016 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Додатком № 1 до Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 сторони погодили найменування (технічне обслуговування пристроїв пожежної безпеки, технічне обслуговування обладнання, утримання прилеглої території, вивезення твердих побутових відходів, аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів на станціях метрополітену, витрати на ведення договірної роботи) та загальну вартість послуг вказаних послуг, що становить 1021 грн. 25 коп . на місяць.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про відшкодування витрат балансоутримувача.

Судом встановлено (з урахуванням погодженого сторонами у Договорі № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 та у Додатку № 1 до вказаного договору розміру відшкодування вартості наданих позивачем послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди), що за січень 2016 року відповідач повинен був відшкодувати позивачу вартість наданих послуг у розмірі 1021 грн. 25 коп., за лютий 2016 року - вартість наданих послуг у розмірі 1021 грн. 25 коп., за березень 2016 року - вартість наданих послуг у розмірі 1021 грн. 25 коп., що разом становить 3063 грн. 75 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Договору № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 орендар щомісячно здійснює компенсацію за послуги з обслуговування та утримання об'єкту оренди, розраховану згідно з Додатком № 1 до договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок балансоутримувача до 10 числа поточного місяця на підставі акту приймання-передачі послуг за попередній місяць.

Таким чином, враховуючи встановлені у п. 2.3 договору строки здійснення відповідачем відшкодування вартості витрат на утримання об'єкта оренди (по суті -до 10 числа місяця, наступного за попереднім), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був у строк до 10.02.2016 відшкодувати позивачу вартість витрат на утримання об'єкта оренди у січні 2016 року у сумі 1021 грн. 25 коп.; до 10.03.2016 - вартість витрат на утримання об'єкта оренди у лютому 2016 року у сумі 1021 грн. 25 коп.; до 10.03.2016 - вартість витрат на утримання об'єкта оренди у лютому 2016 року у сумі 1021 грн. 25 коп.

Судом встановлено, що відповідачем не відшкодував позивачу вартість витрат на утримання об'єкта оренди за період з січня 2016 року по березень 2016 року на загальну суму 3063 грн. 75 коп., про що зазначив позивач у письмових поясненнях, поданих до суду 13.03.2017, та вказані обставини не були спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 3063 грн. 75 коп. (банківські виписки, платіжні доручення, тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідача виникла заборгованість за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 у розмірі 3063 грн. 75 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 у розмірі 168358 грн. 58 коп., за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 у розмірі 2933 грн. 94 коп., заборгованості за Договором № 85-НДУ-16 про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю від 15.03.2016 у розмірі 3063 грн. 75 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос суми основного боргу у загальному розмірі 174356 грн. 27 коп. (168358 грн. 58 коп. + 2933 грн. 94 коп. + 3063 грн. 75) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати орендних платежів за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 у загальному розмірі 21992 грн. 53 коп., а саме: 2545 грн. 20 коп. пені, за прострочення сплати орендної плати за листопад 2015 року; 3275 грн. 80 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за грудень 2015 року; 3171 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за січень 2016 року; 3041 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за лютий 2016 року; 2768 грн. 80 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за березень 2016 року; 2408 грн. 70 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за квітень 2016 року; 1891 грн. 30 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за травень 2016 року; 1399 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за червень 2016 року; 959 грн. 40 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за липень 2016 року; 531 грн. 70 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за серпень 2016 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Також договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених норм права, пеня може бути стягнута лише у тому випадку, коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін), або стягнення пені за невиконання основного зобов'язання передбачено законом.

Так, відповідно до п. 6.2 Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Однак, згідно з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Аналогічні положення містить ст. 631 ЦК України.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15, яке набрало законної сили 05.04.2016, позов Комунального підприємства Київський метрополітен задоволено повністю; розірвано Договір оренди № 124-Упр(ДВ)-07, укладений між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос" 21.08.2007; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" з орендованого майна, а саме: частини вестибюлю (переходу), загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лотос" за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м.

Судом встановлено, що 12.04.2016 на виконання вказаного рішення суду було видано відповідні накази.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15 залишено без змін.

Таким чином, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15, яким зокрема, було розірвано Договір № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, набрало законної сили 05.04.2016 , суд дійшов висновку, що з дати набрання вказаним рішенням законної сили укладений між позивачем та відповідачем Договір № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 є розірваним, а зобов'язання сторін за вказаним договором припиненими (відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з розрахунку пені, долученого до позовної заяви, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, нараховану за прострочення сплати орендних платежів, нарахованих після 05.04.2016, тобто за період фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007.

Однак, суд зазначає, що забезпечення неустойкою (у вигляді пені) виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендних платежів припинилося у зв'язку із припиненням дії договору, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені за прострочення ним сплати орендної плати за період фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії договору (тобто, щодо прострочення сплати орендних платежів, нарахованих за період після розірвання Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007).

Іншої угоди, якою б було забезпечено неустойкою виконання відповідачем грошового зобов'язання після припинення дії договору сторонами спору суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що законодавство України не містить норм, які б передбачали стягнення пені (її розмір, порядок нарахування) за прострочення виконання грошового зобов'язання (сплата орендної плати) у даних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку в необґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення сплати орендних платежів, нарахованих за період після розірвання Договору № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, а саме за період з 05.04.2016 по 31.08.2016.

Як встановлено судом, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за прострочення сплати орендних платежів за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 2545 грн. 20 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за листопад 2015 року; 3275 грн. 80 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за грудень 2015 року; 3171 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за січень 2016 року; 3041 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за лютий 2016 року; 2768 грн. 80 коп. пені за прострочення сплати орендної плати за березень 2016 року, що разом становить 14802 грн. 30 коп.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати за листопад 2015 року - березень 2016 року, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

При цьому, відповідно до п. 13 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, у разі, коли початок або закінчення договору оренди не досягає повного календарного місяця, то на основі місячної орендної плати розраховується добова за формулою: Опл.доб1. = Опл.міс1. / Кд., де Опл.міс1. - місячна орендна плата; Кд. - кількість днів у відповідному місяці.

Як встановлено судом, Договір № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 було розірвано 05.04.2016, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати з 01.04.2016 по 04.04.2016.

Як встановлено судом, за квітень 2016 року відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату у розмірі 15693 грн. 91 коп.

Таким чином, враховуючи положення п. 13 вищевказаної Методики, суд дійшов висновку, що розмір орендної плати за період з 01.04.2016 по 04.04.2016 становить 2092 грн. 52 коп. (15693 грн. 91 коп. / 30 днів у квітні 2016 року * 4 дні (з 01.04.2016 по 04.04.2016).

Таким чином, оскільки користування відповідачем об'єктом оренди за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 у період з 01.04.2016 по 04.04.2016 було в межах дії вказаного договору, наявні підстави для нарахування пені, передбаченої умовами п. 6.2 договору оренди, за прострочення сплати відповідачем орендної плати за період з 01.04.2016 по 04.04.2016 (у сумі 2092 грн. 52 коп.).

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати у сумі 2092 грн. 52 коп. за користування відповідачем об'єктом оренди у період 01.04.2016 по 04.04.2016 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн) - з 01.04.2016 по 04.04.2016Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 2092.52 11.04.2016 - 21.04.2016 11 22% 27.67 2092.52 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 76.04 2092.52 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 57.63 2092.52 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 66.03 2092.52 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5% 86.85 2092.52 16.09.2016 - 19.09.2016 4 15% 6.86 Всього: 321,08 Таким чином, обґрунтованим розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача, є 15123 грн. 38 коп. (за прострочення сплати орендних платежів за період з 01.10.2015 по 04.04.2016), у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 у розмірі 21992 грн. 53 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 15123 грн. 38 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення відшкодування витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 у загальному розмірі 582 грн. 56 коп. за загальний період нарахування з 21.01.2016 по 19.07.2016.

Згідно з п. 5.2 Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 з несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (здійснений із застосування подвійної облікової ставки НБУ), суд дійшов висновку в його необгурнтованості, оскільки умовами Договору № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 не встановлено іншого періоду нарахування пені, ніж той, що передбачено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано), тоді як позивач здійснює нарахування пені на всю суму заборгованості (2933 грн. 94 коп.) за період з 21.01.2016 по 19.07.2016, а не протягом шести місяців від дати виникнення прострочення з виконання кожного зобов'язання (відшкодування витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди).

Тобто, обґрунтованим періодом для нарахування пені за прострочення відшкодування відповідачем витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 2 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп. є період з 21.07.2015 по 21.01.2016; за прострочення відшкодування відповідачем витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 3 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп. є період з 21.10.2015 по 21.04.2016; за прострочення відшкодування відповідачем витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за 4 квартал 2015 року у сумі 977 грн. 88 коп. є період з 21.01.2016 по 21.07.2016.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення відшкодування відповідачем витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за Договором № В-78-10 на відшкодування витрат балансоутримувача від 16.07.2010 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування, визначеного у розрахунку, долученому до позовної заяви).

Сума боргу (грн) - за 2 квартал 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 977.88 21.01.2016 - 21.01.2016 1 22% 1.18

Сума боргу (грн) - за 3 квартал 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 977.88 21.01.2016 - 28.01.2016 8 22% 9.40 977.88 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22% 41.15 977.88 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22% 57.60 Всього: 108,15

Сума боргу (грн) - за 4 квартал 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 977.88 21.01.2016 - 28.01.2016 8 22% 9.40 977.88 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22% 41.15 977.88 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22% 57.60 977.88 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 35.53 977.88 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 26.93 977.88 24.06.2016 - 19.07.2016 26 16.5% 22,92 Всього: 193,53 Таким чином, обґрунтованим розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача, є 302 грн. 86 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос пені за прострочення відшкодування витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за Договором № В-78-10 від 16.07.2010 у розмірі 582 грн. 56 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 302 грн. 86 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 542 грн. 24 коп. за прострочення відшкодування вартості витрат на утримання об'єкта оренди за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016, нараховану щодо кожного простроченого платежу окремо (відповідно до розрахунку пені, долученого до позовної заяви) з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом шести місяців від дати, коли зобов'язання повинно було бути виконане).

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки при розрахунку пені.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення відшкодування відповідачем вартості витрат на утримання об'єкта оренди за період з січня 2016 року по березень 2016 року за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016.

Сума боргу (грн) - за січень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1021.25 11.02.2016 - 03.03.2016 22 22% 27.01 1021.25 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22% 60.16 1021.25 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 37.11 1021.25 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 28.13 1021.25 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 32.23 1021.25 29.07.2016 - 09.08.2016 12 15.5% 10.38 Всього: 195,02 Сума боргу (грн) - за лютий 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1021.25 11.03.2016 - 21.04.2016 42 22% 51.56 1021.25 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 37.11 1021.25 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 28.13 1021.25 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 32.23 1021.25 29.07.2016 - 07.09.2016 41 15.5% 35.46 Всього: 184,49

Сума боргу (грн) - за березень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1021.25 11.04.2016 - 21.04.2016 11 22% 13.51 1021.25 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 37.11 1021.25 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 28.13 1021.25 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 32.23 1021.25 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5% 42.38 1021.25 16.09.2016 - 25.09.2016 10 15% 8.37 Всього: 161,73 Таким чином, обґрунтованим розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016, є 541 грн. 24 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос пені за прострочення відшкодування вартості витрат на утримання об'єкта оренди за січень - березень 2016 року за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 у розмірі 542 грн. 24 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 541 грн. 24 коп.

Отже, позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос пені у загальному розмірі 23117 грн. 33 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 15967 грн. 48 коп .

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2188 грн. 31 коп. за прострочення сплати орендної плати за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007 за загальний період нарахування з 11.11.2015 по 19.09.2016; 3% річних у розмірі 50 грн. 78 коп. за прострочення відшкодування вартості витрат на утримання об'єкта оренди за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016 за загальний період нарахування з 11.02.2016 по 25.09.2016; 3% річних у розмірі 43 грн. 65 коп. за прострочення відшкодування витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди за Договором № В-78-10 від 16.07.2010 за загальний період нарахування з 21.01.2016 по 25.09.2016.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних за прострочення сплати орендної плати за Договором № 124-Упр (ДВ)-07 від 21.08.2007, за прострочення відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди за Договором № В-78-10 від 16.07.2010 та за Договором № 85-НДУ-16 від 15.03.2016, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос 3% річних у загальному розмірі 2282 грн. 74 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20-В; ідентифікаційний код: 25200823) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код: 03328913) суму основного боргу у розмірі 174356 (сто сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 27 коп., пеню у розмірі 15967 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.03.2017

Суддя І.М. Отрош