Рішення

від 21.03.2017 по справі 920/125/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2017 Справа № 920/125/17 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/125/17

за позовом - першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів - 1) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

2) Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, м. Конотоп Сумської області,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства Конотопагротехсервіс , с. Привокзальне Конотопського району Сумської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області, с. Шевченкове Конотопського району Сумської області,

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 40906,12 грн.

за участю представників:

прокурора - Вортоломея М.Ф.,

позивачів - 1) Литовченко Г.Ф. за довіреністю № 0-18-0.6-8/2-17 від 03.01.2017,

2) Зимовець Н.В.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд: припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки площею 63,2495 га (кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3), укладений 06.06.2011 року між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та Публічним акціонерним товариством Конотопагротехсервіс , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Конотопському районі Сумської області 15.06.2011 року за № 592200004000452; зобов'язати в Публічне акціонерне товариство Конотопагротехсервіс повернути земельну ділянку площею 63,2495 га (кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3) загальною вартістю 707180,00 грн. до земель запасу державної власності; стягнути з Публічного акціонерного товариства Конотопагротехсервіс на користь Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області заборгованість з орендної плати за землю в сумі 40906,12 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи на користь Прокуратури Сумської області.

09.03.2017 року до суду від першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури надійшло клопотання № 78-1872вих17 від 06.03.2017 року, в якому останній повідомляє, що 30.10.2014 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та Публічним акціонерним товариством Конотопагротехсервіс укладено договір про заміну сторони у договорі оренди земель державної власності (державна реєстрація від 15.06.2011 № 592200004000452), згідно якого здійснено заміну сторони орендодавця з Конотопської районної державної адміністрації Сумської області на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

На підтвердження факту заміни сторони орендодавця у договорі оренди земель державної власності від 06.06.2011 року прокурор надав для долучення до матеріалів даної справи копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-4895/16-14-СГ від 30.10.2014 року та копію договору від 30.10.2014 року про заміну сторони у договорі оренди земель державної власності.

Представник позивача-1 в судовому засіданні 21.03.2017 року усно пояснила, що підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач-2 надав письмові пояснення № 04-23/883 від 07.03.2017 року, в яких зазначає, що згідно договору від 30.10.2014 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та Публічним акціонерним товариством Конотопагротехсервіс , про заміну сторони у договорі оренди земель державної власності від 06.06.2011 року (державна реєстрація від 15.06.2011 № 592200004000452), здійснено заміну сторони орендодавця з Конотопської районної державної адміністрації Сумської області на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області. А тому, у зв'язку з наведеним позивач-2 не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, що є предметом договору від 06.06.2011 року та з 30.10.2014 року не є стороною згаданого договору, просить суд провести розгляд справи без участі представника позивача-2.

Третя особа у листі від 15.03.2017 року № 100 просить суд розглядати справу без участі її представника, а листом від 17.03.2017 року третя особа повідомила суду про те, що відповідач з травня місяця 2016 року не сплачує орендну плату.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив. 20.03.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що не здійснює виробничої діяльності та не використовує орендовані за оспорюваним договором земельні ділянки та вважає за доцільне припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки площею 63,2495 га, укладений 06.06.2011 року між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та Публічним акціонерним товариством Конотопагротехсервіс , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Конотопському районі Сумської області 15.06.2011 року за № 592200004000452, а заборгованість з орендної плати та судові витрати стягнути з фактичних користувачів згаданої земельної ділянки СФГ Зимовець та ПСП АФ Соснівська які, як зазначає відповідач, здійснили самозахват оспорюваної земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 2 статті 2 та частини 2 статті 29 Господарського процесуального Кодексу України в редакції Закону України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 36-1 Закону України Про прокуратуру , представництво інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурором від її імені процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Конституційний суд України в рішенні від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

У будь - якому випадку додержання законів, прийнятих єдиним законодавчим органом України, беззаперечно становить державний інтерес, а порушення, допущені у сфері земельних відносин посягають на встановлений законодавством порядок щодо охорони та використання земель як основного національного багатства.

Як передбачено частиною першою статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безгосподарське використання землі, безпосередньо належить до інтересів держави.

У даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у необхідності розірвання договору оренди землі державної власності та повернення земельної ділянки у землі запасу державної власності, адже орендар ухиляється від виконання істотних умов договору щодо внесення орендної плати, що свідчить про порушення інтересів держави та наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва прокурором у цій справі інтересів держави.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На момент виникнення спірних правовідносин і до 01.01.2013 року відповідно до статей 13, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією України, належало вирішення питання використання земель державної власності.

Відповідно до статті 17 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Конотопська районна державна адміністрація була наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями, розташованими за межами населених пунктів

Згідно зі змінами, внесеними до статті 122 Земельного кодексу України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року, який набрав чинності 01.01.2013 року, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб передані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення Про Державне агентство земельних ресурсів України , затвердженого Указом Президента України № 445 від 08.04.2011 року, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року № 294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру передано функції і повноваження Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 6 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до підпункту 13 пункту 4 якого Головне управління здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Сумської області.

Як юридичну особу Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зареєстровано 25.04.2015 року, про що у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис. Одночасно розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держземагентства в Сумській області.

Таким чином, з 25.04.2015 року повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру Сумській області, яке є у спірних правовідносинах правонаступником Конотопської районної державної адміністрації Сумської області.

У разі виникнення публічного правонаступництва всі матеріально-правові зобов'язання суб'єкта - попередника передаються до суб'єкта - правонаступника, який відповідно надалі має ці зобов'язання виконувати (продовжувати виконувати) перед фізичними (юридичними особами).

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Ця норма є прямою і не передбачає додаткових дій (укладення додаткових угод) для набуття органом влади повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року у справі № 920/680/14.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області та Конотопська районна державна адміністрація Сумської області є належними позивачами у вказаній справі.

Проте, органи уповноважені державою на захист інтересів держави протягом тривалого часу не здійснюють надані їм повноваження, до цього часу до суду з таким позовом не звернулися, захист інтересів держави у сфері земельних відносин не здійснюють, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (пункт 54 рішення).

Розпорядженням голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області № 495 від 20.10.2008 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ВАТ Конотопське підприємство Агротехсервіс в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності на територіях Соснівської та Шевченківської сільських рад передано в оренду ВАТ Конотопське підприємство Агротехсервіс земельну ділянку на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області площею 63,2495 га, в тому числі ріллі 63,2495 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариства Конотопагротехсервіс (далі - орендар) укладено договір оренди земель державної власності від 06.06.2011 року (далі - договір), зареєстрований у Відділі Держкомзему у Конотопському районі Сумської області 15.06.2011 року за № 592200004000452.

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 63,2495 га, 63,2495 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ситуаційного плану та кадастрових планів, які є невід'ємними частинами договору, земельна ділянка загальною площею 63,2495 га складається з двох земельних ділянок, а саме: площею 40,1140 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 23,1355 га з кадастровим номером НОМЕР_3.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 707180,00 грн. (пункт 5 договору).

Згідно пункту 8 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної власності в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок у грошовій формі розмір якої складає 21215,40 грн. в рік з врахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі річної орендної плати не пізніше 30 числа, наступного за звітним місяця.

Відповідно до пункту 38 договору дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Прокурор в обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що орендодавцем на виконання умов договору передано орендарю (відповідачу) земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 15.06.2011 року, а відповідач (орендар) ухиляється від виконання зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати, що відповідно до умов договору, вимог статті 141 Земельного кодексу України, статей 32, 34 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Згідно листа Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головною управління Державної фіскальної служби в Сумській області № 387/9/18-05-12-01 від 19.01.2017 сума боргу відповідача зі сплати орендної плати за землю за період з квітня по грудень 2016 року становить 40906,12 грн.

Крім того, згідно листа Шевченківської сільської ради Конотопського району № 32 від 20.01.2017 земельна ділянка, що орендується відповідачем, у 2016 році не використовувалась.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 згаданого Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі , передбачено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 згаданого Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно статті 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до статей 287, 288 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем І власником) і орендарем.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, і також па підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення умов договору оренди земель державної власності від 06.06.2011 року, відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за користування землею державної власності за період з квітня по грудень 2016 року в сумі 40906,12 грн., що підтверджується довідкою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Сумській області № 387/9/18-05-12-01 від 19.01.2017, податковою декларацією з плати за землю № 9017498974 від 16.02.2016 , тому суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача на користь Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області заборгованості з орендної плати в сумі 40906,12 грн. правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем істотно порушено умови договору оренди земель державної власності від 06.06.2011, у зв'язку з чим зазначений договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а земельна ділянка підлягає поверненню у землі запасу державної власності.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 13807,29 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 63,2495 га (кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3), укладений 06.06.2011 року між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Соборна, буд. 23, Ідентифікаційний код 04058143) та Публічним акціонерним товариством Конотопагротехсервіс (41661, Сумська область, Конотопський район, с. Привокзальне, вул. Соснівська, буд. 2, ідентифікаційний код 13997443), зареєстрований у Відділі Держкомзему у Конотопському районі Сумської області 15.06.2011 року за № 592200004000452.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Конотопагротехсервіс (41661, Сумська область, Конотопський район, с. Привокзальне, вул. Соснівська, буд. 2, ідентифікаційний код 13997443) повернути земельну ділянку площею 63,2495 га (кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3) загальною вартістю 707180,00 грн. до земель запасу державної власності.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Конотопагротехсервіс (41661, Сумська область, Конотопський район, с. Привокзальне, вул. Соснівська, буд. 2, ідентифікаційний код 13997443) на користь Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області (41667, Сумська область, Конотопський район, с. Шевченкове, вул. Миру, буд 1; р/р 33214812700169 в ГУ ДКСУ в Сумській області, отримувач Конотопське УК/с. Шевченкове/ 18010600, МФО 837013, код 37784555) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 40906,12 грн.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Конотопагротехсервіс (41661, Сумська область, Конотопський район, с. Привокзальне, вул. Соснівська, буд. 2, ідентифікаційний код 13997443) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79; отримувач - Прокуратура Сумської області, код 03527891, р/р 35214005002983, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 13807,29 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2017.

Суддя П.І. Левченко