Рішення

від 28.03.2017 по справі 927/279/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

28 березня 2017 року Справа № 927/279/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО",

вул. Горького, буд. 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Закрите акціонерне товариство "Архітектурна майстерня комплексного

проектування",

вул. Папанівців, буд. 18-А, м. Чернігів, 14013

вул. Інтернаціоналістів, 1А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 13016,3 грн

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №28/6776 від 12.12.2016, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством "ЧЕРНІГІОБЛЕНЕРГО" подано позов про стягнення з відповідача - Закритого акціонерного товариства "Архітектурна майстерня комплексного проектування" 12937,85 грн боргу за активну електроенергію; 7,59 грн 3% річних та 70,86 грн пені, за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008 з додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судове засідання 28.03.2017 не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 17.03.2017 суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2017 надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Також представником позивача було подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.03.2017 судом було здійснено огляд оригіналів документів: акту №002660 від 24.02.2017 про припинення (обмеження) електропостачання електроустановок споживача; обхідної відомості; акту №КО 010997 від 26.12.2016 контрольного огляду розрахункових засобів обліку.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку: ідентифікаційний код 14225027, місцезнаходження юридичної особи Закритого акціонерного товариства "Архітектурна майстерня комплексного проектування": вул. Папанівців, буд. 18-А, м. Чернігів, 14013 (а.с.11).

Ухвали суду від 17.03.2017 про порушення провадження у справі, направлені на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві (вул. Папанівців, буд. 18-А, м. Чернігів, 14013) та на адресу об'єкту, на який постачалася електрична енергія (вул. Інтернаціоналістів, 1А, м. Чернігів, 14000), повернулись до суду з відмітками повернення за незапитом .

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 28.03.2017 не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання вимог суду відповідач не повідомив.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача в судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Ухвалою суду від 17.03.2017 сторони були попереджені, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті. Крім того, даною ухвалою суду обов'язкова явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась.

У судовому засіданні 28.03.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику» .

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 зі змінами та доповненнями, постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

25.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія Чернігівобленерго , правонаступником якого є позивач відповідно до п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» , затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» від 18.04.2011, протокол №7 (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 20.04.2011, № запису 10641050030001479) та Закритим акціонерним товариством "Архітектурна майстерня комплексного проектування" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1487.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15 кВт (кВА), а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: встановлюється згідно додатку №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору.

Додатковою угодою №1 від 23.11.2012 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008, викладено розділ І договору в редакції, відповідно до якої: постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється на наконечниках кабелю живлення в щитовій гуртожитку ЧДПУ ім. Шевченка по вул. В.Інтернаціоналістів, 1-а. Приєднана потужність у точці підключення становить 15 кВт. Викладено п. 2.2. договору в наступній редакції: п. 2.2.1., 2.2.2.: виконувати умови цього договору. Постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 5 договору (додаток №5). Викладено додатки №1,2,7 в новій редакції.

Додатковою угодою від 12.01.2015 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008 викладено додаток №5 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу у новій редакції, а також додаток №6 Режим роботи електроустановок споживача у редакції, що додається, відповідно до якого назва об'єкту та місце його розташування: офіс, вул. Інтернаціоналістів, 1А.

Додатком № 4 до договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008 сторони визначили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються споживачем за показами розрахункових засобів обліку 17 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії , який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається постачальнику, після чого споживач отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку, заносити в Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії та надавати на погодження відповідальній посадовій особі споживача. Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду підписується споживачем та повертається постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання.

Пунктом 2.2.4. договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008 передбачено, що постачальник зобов'язаний надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків» .

Як свідчать матеріали справи, позивачем, відповідно до додатку № 4 договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008, були самостійно зняті показання розрахункових приладів обліку спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2016, січень-лютий 2017 та супровідними листами №12/45 від 05.01.2017, №12/1286 від 06.03.2017 направлені споживачу Акти про використану електричну енергію: від 21.12.2016 (за період з 18.11.2016 по 17.12.2016, обсяг спожитої електроенергії 1563 кВтгод на суму 3694,74 грн); від 17.01.2017 (за період з 18.12.2016 по 17.01.2017, обсяг спожитої електроенергії 1444 кВтгод на суму 3456,59 грн); від 24.02.2017 (за період з 18.01.2017 по 24.02.2017, обсяг спожитої електроенергії 2374 кВтгод на суму 5786,52 грн), а також рахунки за активну електроенергію: №1489_12-2016 від 21.12.2016 на суму 3694,74 грн; №1489_01-2017 від 17.01.2017 на суму 3456,59 грн; №1489_02-2017 від 24.02.2017 на суму 5786,52 грн, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.35-44).

Кількість спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2016 та січень-лютий 2017 підтверджується наданими до матеріалів справи копіями акту №002660 від 24.02.2017 про припинення (обмеження) електропостачання електроустановок споживача; обхідної відомості; акту №КО 010997 від 26.12.2016 контрольного огляду розрахункових засобів обліку, огляд оригіналів яких було здійснено в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У відповідності до п.2.3.3. договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків» , додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства.

Додатком № 3 до договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008, сторони погодили порядок розрахунків за використану електричну енергію, відповідно до якого споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з: 18 числа попереднього місяця по 17 число наступного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно в 1-й банківський день поточного календарного місяця у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок - не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії не виконав, виставлені позивачем рахунки за активну електроенергію не оплатив. Заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію становить 12937,85 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 70,86 грн пені за прострочку оплати за період з 10.02.2017 по 06.03.2017 спожитої в грудні 2016 активної електроенергії, відповідно до п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платник грошових коштів сплачує на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №1487 від 25.04.2008 передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 „Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої в грудні 2016 активної електроенергії, тому вимоги позивача щодо стягнення 70,86 грн пені за прострочку оплати за період з 10.02.2017 по 06.03.2017 спожитої в грудні 2016 активної електроенергії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 7,59 грн за період з 10.02.2017 по 06.03.2017 за прострочку оплати спожитої в грудні 2016 активної електроенергії.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за спожиту в грудні 2016 активну електричну енергію, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 7,59 грн, за період з 10.02.2017 по 06.03.2017, за прострочку оплати спожитої в грудні 2016 активної електроенергії.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту активну електроенергію своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 12937,85 грн боргу за активну електроенергію; 70,86 грн пені та 7,59 грн 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 614, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 175, 193, 218, 230, 231, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» , ст. 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Архітектурна майстерня комплексного проектування", вул. Папанівців, буд. 18-А, м. Чернігів, 14013; вул. Інтернаціоналістів, 1А, м. Чернігів, 14000 (п/р 26004935020621 банк Укрсоцбанк , МФО 353014; код ЄДРПОУ 14225027) на користь Публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", вул. Горького, буд. 40, м. Чернігів, 14000 (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ „Ощадбанк» , МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 12937,85 грн боргу за активну електроенергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Архітектурна майстерня комплексного проектування", вул. Папанівців, буд. 18-А, м. Чернігів, 14013; вул. Інтернаціоналістів, 1А, м. Чернігів, 14000 (п/р 26004935020621 банк Укрсоцбанк , МФО 353014; код ЄДРПОУ 14225027) на користь Публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", вул. Горького, буд. 40, м. Чернігів, 14000 (поточний рахунок №26009301102791 в філії Чернігівського обласного управління АТ Ощадбанк , МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 70,86 грн пені; 7,59 грн 3% річних та 1600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 28.03.2017.

СУДДЯ Л.М.Лавриненко