Постанова

від 03.11.2011 по справі 2а/2370/7540/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/7540/2011

03.11.11

08 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Мотор-трейд» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника -

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі по тексту –ДПІ у м. Черкаси) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про стягнення з приватного підприємства «Мотор-трейд» податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в сумі 1820,61грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі по тексту –Закон №2181), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 1820,61грн., який самостійно платником податків не сплачений, що зумовило звернення до суду за стягненням податкового боргу в судовому порядку.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у м. Черкаси.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Мотор-трейд»зареєстроване як юридична особа 05.12.2000р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, за ідентифікаційним кодом –31207811 (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено перевірки щодо порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів, про що складено акти №4646/15-2/31207811 від 09.08.2010р., №6775/15-2/31207811 від 23.11.2010р., №8199/15-2/31207811 від 31.12.2010р., Зазначеними актами перевірки встановлено, що відповідач не подавав податкові декларації з податку на додану вартість за період: травень - грудень 2010 року, чим порушено п.п.4.1.4 (а) п.4 ст.4 Закону №2181.

На підставі вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0011091502/0 від 09.08.2010р. на суму 340грн., №0017641502/0 від 26.11.2010р. на суму 680грн., №0022011502/0 від 31.12.2010р. на суму 510грн.

Крім того, контролюючим органом було проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акти №5033/15-1/31207811 від 26.08.2011р., №7293/15-1/31207811 від 06.12.2010р., №1760/158-1/31207811 від 07.04.2011р. Зазначеними актами перевірки встановлено, що відповідач не подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств за І-ше півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік, чим порушено п.п.4.1.4 (а) п.4 ст.4 Закону №2181 та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 та п.12.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0018261501/0 від 02.09.2010р. на суму 170грн., №0027171501/0 від 08.12.2010р. на суму 170грн., №0009711501 від 11.04.2011р. на суму 170грн.

У відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/1703 від 06.09.2010р. на суму 142грн., що була розміщена на дошці податкових оголошень, про що свідчить акт від 20.12.2010р. №430 (а.с.24).

Спеціальним законом, який на час виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому –Закон №168/97).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 Закону №168/97 визначено: особу-суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізичну особу (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон №168/97 платником податку на додану вартість, зокрема, визначено будь-яку особу, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 зазначеного вище Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181, який був чинний на час виникнення правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно п. п. 6.2.4. Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На підставі п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Крім того, 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі за текстом –ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (п.57.2 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 58.1 ст.58 ПК України, встановлено що разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.58.3 ст.58 ПК України).

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПК України).

Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до розрахунку складає 1820,61грн. (340грн. штрафні санкції + 510грн. штрафні санкції + 680грн. штрафні санкції + 170грн. штрафні санкції + 170грн. штрафні санкції + 170грн. штрафні санкції + 0,37грн. пеня –219,76 переплата = 1820,61грн.).

Відповідно до п. п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що відсутні відомості про сплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позовні вимогиє законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 86, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Мотор-трейд»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Мотор-трейд» (18020, м. Черкаси, бул. Чехова, 211, кв. 111, ідентифікаційний код - 31207811) до Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код –34503595) податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 61 копійку.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 08.11.2011р.