Рішення

від 14.12.2010 по справі 2-4500/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

14.12.2010

Справа № 2- 4500/2010 p.

РІШЕННЯ

І М Е II Е М У КРАЇ IIII

14 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючою - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Пучко І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія Плюс (надалі ПП Таврія Плюс ) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу. -

ВСТАНОВИ В:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Таврія Плюс про стягнення заборгованості за невикористану відпустку, заборгованості по виплаті листків непрацездатності, виплаті за порушення строків видачі трудової книжки, відшкодування витрат на лікування, правову допомогу та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 17.05.2007 року по 01.07.2010 року він працював в Миколаївському філіалі 1111 Таврія Плюс на посаді керуючого господарством.

01.07.2010 року він написав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням в якій просив про виплату компенсації за невикористану відпустку за період з 2007-201 Ор.р., а також сплатити за два листки непрацездатності.

Посилаючись на те, що в день звільнення відповідачем не була здійснена виплата зазначених вище сум та не була видана трудова книжка, просив стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2429,25грн., заборгованість по виплаті листків непрацездатності - 421,07 грн., 550,63 гри. - порушення строків видачі трудової книжки, 40,20грн. витрати па лікування, та витрати пов'язані з надання юридичної допомоги у розмірі 300 грн., та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та його представник неодноразово уточнювали та доповнювали позовні вимоги, остаточно уточнивши, просили поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого господарством Філія Миколаївська ПП Таврія Плюс , стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07. 2010 року по 10.12. 2010 року в розмірі 4 722,12грн., 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 1600 грн..

Вимоги про виплату заборгованості порушення строків видачі трудової книжки, компенсації за невикористані відпустки та оплату листків непрацездатності за заявою позивача ухвалою суду залишенні без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, при цьому пояснивши, що позивач особисто написав заяву про звільнення за власним бажанням та усі розрахункові кошти виплачені в день його звільнення, про що вій особисто підписався у видаткових касових ордерах від 30.06.2010 року.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно наказу №2к від 17.05.2007 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу Філія Миколаївська ПП Таврія Плюс завідуючим господарством.

На підставі особистої заяви позивача від 01.07.2010 року наказом №15к по Філія Миколаївська ПП Таврія Плюс від 30.06.2010 року його було звільнено з займаної посаді з 30.06.2010 року за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.

У цей же день позивачеві були виплачені розрахункові кошти, що належать йому при звільненні, що стверджується видатковими касовими ордерами від 30.06.2010 року. Свідки ОСОБА_6. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердили, що саме 30.06.2010 року ОСОБА_1 останній раз був на робочому місці і саме в той день написав заяву про звільнення за власним бажанням про що був ознайомлений з наказом.

У відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним, або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках * коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням па відповідну статтю (пункту) закону.

Отже судом встановлено, що дата звільнення ОСОБА_1 в наказі, виданого Філією Миколаївська ПП Таврія Плюс не відповідає даті вказаної в його заяві про звільнення за власним бажанням, що є підставою для зміни дати звільнення.

У даному випадку формулювання причин звільнення позивача не тягне за собою поновлення його на займаній посаді, оскільки грунтується на заяві ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням.

Таким чином, суд вважає, вимоги позивача про поновлення на роботі необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу то вони підлягають задоволенню лише за період з 30.06.2010 року по 01.07.2010 року та згідно довідки про заробітну плату надану відповідачем складають 31.16грн..

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або ^ уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідачем звільнення проведене не у день в який було зазначено в заяві ОСОБА_1, а на день пізніше, в порушення його законних прав чим завдало моральних страждань та душевних переживань.

З урахуванням вказаного, суд вважає 200 грн. справедливою та розумною компенсацією цієї шкоди.

Крім того, на підставі ст. 88 Ц11К України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 8,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 трн..

На підставі ст. 84 ЦПК України та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 Про граничний розмір компенсації пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 902 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5. 8, 10, 14, 60, 62, 84, 88, 212, 214 -215, 218, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Таврія Плюс про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Дату звільнення ОСОБА_1 - 30.06.2010 року змінити та вважати його звільненим з Філії Миколаївська Приватного підприємства Таврія Плюс з 01.07.2010 року за власним бажанням згідно до ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Приватного підприємства Таврія Плюс на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2010 року по 01.07.2010 року у розмірі 31 (тридцять одну) гривню 16 коп. В поновленні ОСОБА_1 на посаді завідуючого господарством в Філії Миколаївська 11риватного підприємства Таврія Плюс - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Таврія Плюс на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 ( двісті) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства Таврія Плюс на користь ОСОБА_8 В ячеслава Юрійовича в рахунок відшкодування судових витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги 902 (девятьсот дві) гривні.

Стягнути з Приватного підприємства Таврія Плюс на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 8,50 гри. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37 гри., а всього 45 (сорок п'ять) гривень 50 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: