Справа № 487/9474/15-к
Провадження № 1-кп/487/154/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.12.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого - ОСОБА_4 , обвинуваченої - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25.12.2014 року за № 42014110340000108, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Козій Гомельської області Республіки Білорусь, білоруски, громадянки України, маючої середню спеціальну освіту, не одруженої, працюючої начальником відділу спецпостачання ДП «МБЗ», раніше не судимої, зареєстрованої і проживаючої АДРЕСА_1 ,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -
В С Т А Н О В ИВ
Відповідно до обвинувального акту від 28 грудня 2016 року ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона, 27 березня 2015 року та 02 квітня 2015 року, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище начальника відділу матеріально-технічного постачання Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», перебуваючи в добрих відносинах із ОСОБА_7 , який у період з 10 квітня 2014 року по 16 травня 2015 року виконував обов`язки директора Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», був наділений організаційно - розпорядчими і адміністративно - господарськими функціями, тим самим являвся службовою особою, та у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" та особою, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, без будь-яких товарно-транспортних документів, одержала неправомірну вигоду у вигляді бувших у використанні 3 прицілів 1ПЗ-2, 2 прицілів 1ПЗ-7, та 2 приладів ТКН-3, переданих громадянином ОСОБА_8 , які в подальшому обліковані як такі, що поставленні ТОВ «МОС-КОМ» (код ЄДРПОУ 32843157), у результаті чого списано заборгованість вказаного комерційного підприємства перед Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» у сумі 346 368,00 грн., за умови її впливу зі свого боку із використанням свого службового становища та свого авторитету на рішення ОСОБА_7 про укладення договорів поставки комплектуючих виробів до бронетанкової техніки між Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» та ТОВ «АН СІТІ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35780229). При цьому, сертифікатів якості та іншої документація, яка б засвідчувала якість вказаних комплектуючих виробів до бронетанкової техніки, надано не було.
02 квітня 2015 року ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, з тих же мотивів та метою, використовуючи своє службове становище начальника відділення зі спеціальних постачань Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», дала вказівку начальнику сховища Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» ОСОБА_9 прийняти на склад Державного підприємства вищевказані комплектуючі вироби до бронетанкової техніки, без супровідних документів, напередодні відправлені ОСОБА_8 , що остання і виконала.
У подальшому, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, а також маючи на меті віддячити ОСОБА_8 за поставку комплектуючих виробів, які обліковані як такі, що поставленні ТОВ «МОС-КОМ» (код ЄДРПОУ 32843157), у результаті чого безпідставно списано заборгованість вказаного комерційного підприємства перед Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» у сумі 346 368,00 грн., перебуваючи на території Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», за адресою: м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, будинок 120, повідомила виконувача обов`язків директора Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» ОСОБА_7 про те, що заборгованість ТОВ «МОС-КОМ» (код ЄДРПОУ 32843157) на суму 346 368,00 грн. погашена шляхом поставки запасних частин, а також те, що ТОВ «АН СІТІ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35780229) має можливість постачати на Державне підприємство приціли 1ПЗ-7, 1ПЗ-2 та прилади ТКН-3, які є необхідними для виробничих потреб підприємства, та одержала від нього згоду на укладення із зазначеним комерційним підприємством договору поставки.
Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України (уредакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) як зловживання впливом, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
28 грудня 2016 року по даному кримінальному провадженню між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , у порядку передбаченому ст.ст.468,469,470,472,473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до вказаної угоди, сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин,правової кваліфікації дій обвинуваченої та узгодили міру покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу на користь Держави Україна в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день укладання угоди становить25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
В угоді, передбачено наслідки її укладання, затвердження, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Надавши суду вказану угоду про визнання винуватості, прокурор, обвинувачена та інші учасники процесу, просили про її затвердження.
Вирішуючи, питання щодо затвердження вищевказаної угоди суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Скоєний ОСОБА_5 злочин, відповідно до ст..12 КК України, віднесено до категоріїсередньої тяжкості.
В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що цілком розуміє характер пред`явленого обвинувачення, повністю та беззастережно визнає свою вину.
Також ОСОБА_5 зазначила, що повністю розуміє надані їй права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згодна з видом покарання, який до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, приходить до висновку, щодо достатності правових підстав для затвердження угоди про визнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначення їй покаранняу виді штрафу на користь Держави Україна в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день укладання угоди становить25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2015 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 103530 гривень.
Визначена сума застави була внесена відповідно до квитанції від 27.04.2015 року за №.0.0.378980059.1.
Питання щодо запобіжного заходу, діючого у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 застави, суд вирішує відповідно до положень ст.182 КПК України.
Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371,374,475 КПК України, суд
У Х В А Л И В
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 грудня 2016 року по даному кримінальному провадженню між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 у порядку передбаченому ст.ст.468,469,470,472,473 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу на користь Держави Україна в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день укладання угоди становить25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, залишити - заставу.
Після набрання вироком законної сили та припинення дії запобіжного заходу, заставу в розмірі 103530 гривень, що були перераховані ОСОБА_10 за квитанцією №0.0.378980059.1 від 27.04.2015 року - повернути заставодавцю.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 05.08.2015 року - стільниковий телефон Samsung SM-G355H/DS (SEK) IMEI НОМЕР_1 та IMEI НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_5 .
Речові докази два журнали ввозу/вивозу на територію ДП «Миколаївський бронетанковий завод» матеріальних цінностей та входу/виходу осіб, відповідно до постанов слідчого від 05.08.2015 року та журнал обліку договорів ДП «Миколаївський бронетанковий завод», відповідно до постанови слідчого від 23.09.2015 року повернути Державному підприємству «Миколаївський бронетанковий завод».
Речові докази 2 приціли 1ПЗ-3 (№№ КПТ042792, без номеру), 3 приціли 1ПЗ-7 (№№ 12Д214, без номеру, без номеру), 18 приладів ТКН-3 (№№ 7006Ю2437,7007Ю2864, 6908Ю2623, САЛ6626, 7201Ю0042, ЯАЛ5461, ЖАЛ1768, 7410Ю4582, 6911Ю3816, 6809Ю3543, 6612Ю3090, 7111Ю4746, 7201Ю0336, 7212Ю5891, 6507Ю1712, 7203Ю1275, 7205Ю2602, 7410Ю4230), відповідно до постанови слідчого від 06.10.2015 року обернути на користь держави.
Скасувати арешт на ? частину квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , на праві спільної часткової власності, накладений ухвалою суду від 05.05.2015 року.
Скасувати всі інші обмеження, що були встановлені відносно ОСОБА_5 .
Виррок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2016 |
Оприлюднено | 14.03.2023 |
Номер документу | 65540215 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Андрощук В. В.
Кримінальне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Андрощук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні