Рішення

від 18.07.2006 по справі 3/312/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/312/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2006 р.Справа №  3/312/06

м. Миколаїв

   За позовом: ВАТ «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки,61-а

До відповідача: ВАТ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій», м. Миколаїв, пр-т Леніна, 26-б

Про  стягнення заборгованості

Суддя Таранущенко О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Стасюк О.Д., за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором «Про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом»від 28.11.2003р. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм господарського законодавства України.

          Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

28.11.2003 року між ВАТ «САТП № 14329»і ВАТ «МОПАС»було укладено договір «Про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом». Згідно п.2.1 - п.2.11 договору ВАТ «МОПАС» зобов'язано здійснювати попередній і поточний продаж автобусних квитків на рейси автобусів ВАТ «САТП № 14329», здійснювати диспетчеризацію і перонне адміністрування рейсових автобусів ВАТ «САТП №14329».

Згідно п.6.І - п.6.10 за послуги, що надаються, ВАТ «МОПАС»має право утримувати 7,5% від тарифної вартості проданих квитків, а також деякі інші суми (за диспетчеризацію, прийом і відправку автобусів ВАТ «САТП № 14329»), а решту суми зобов'язаний перераховувати ВАТ «САТП № 14329»протягом одного місяця.

Згідно п.2.11 та п.6.3 вищеназваного договору, відповідач зобов'язаний інкасувати виторг, отриманий від реалізації квитків на рейси позивача один раз у 10 днів, а остаточний розрахунок за минулий місяць здійснювати не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач не перераховує вказані грошові кошти на рахунок позивача, в зв'язку з чим на день розгляду сума заборгованості ВАТ «МОПАС»перед ВАТ «САТП №14329»згідно акту виконаних робіт від 24.02.2006р. складає 67300,55 грн.

ВАТ «САТП № 14329»неодноразово на адресу відповідача надсилав претензії та листи ВАТ «МОПАС»щодо погашення заборгованості, але останній відповіді не надав, заборгованості не погасив.

У той же час, у зв'язку зі зміною Голови Правління ВАТ «МОПАС»у 2005 році, своїм листом №1666 від 27.10.2005 року ВАТ «МОПАС» узяло на себе зобов'язання погасити заборгованість ВАТ «МОПАС» перед ВАТ «САТП № 14329»в строк з жовтня 2005 до липня 2006 року.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом вживання до правопорушника господарських санкцій.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» (54029, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр.Ленина, 26-б, р/р 260044995 МОД АППБ «Аваль»МФО 326182 ЄДРПОУ 03117820) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329», 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 61-а Р/р 26005301320767 у філії Кримського відділення «Промінвестбанку»МФО 324430 ЄДРПОУ 05465790) –67300,55грн., 673,0грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г.Таранущенко