Справа № 203/5483/16-ц
Провадження № 2/0203/285/2017
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Давіденко Ю.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кіровський до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - об?єднання співвласників багатоквартирного будинку КРТ , про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ТОВ Кіровський звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вказавши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору - ОСББ КРТ , посилаючись на те, що товариство є єдиним власником квартир та нежитлових приміщень у буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6, у зв'язку з чим на нього покладено тягар утримання усіх приміщень за вказаною адресою, у тому числі допоміжних. З огляду на відсутність у правовстановлюючих документах (договорах купівлі-продажу) застережень про передачу у власність позивача допоміжних приміщень, фактично відповідачами не визнається право власності позивача на ці приміщення, так само як і ставиться під сумнів право власності позивача на буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6 у цілому. Посилаючись на приписи ст.392 ЦК України, рішення конституційного суду України у справі № 1-2/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_7 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону, (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02 березня 2004 року, позивач просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок літ. А-1 загальною площею 180,0 кв.м, житловою площею 127,0 кв.м та житловий будинок літ. Б-1 загальною площею 109,5 кв. житловою площею 74,8 кв.м, що розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект О. Поля (Кірова), 6 в цілому, у тому числі й на розташовані у них допоміжні приміщення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позову з наведених у позовній заяві підстав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заперечень проти позову не подавали, в судове засідання представника не направили, причин неявки суду не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.
Третя особа - ОСББ КРТ , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направила, скерувавши на адресу суду клопотання, у якому просило розглядати справу без участі його представника, прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Кіровський та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посвідченого 10.12.2007 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №10993, Позивач набув у власність квартиру №1 у житловому будинку літ. А-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6, яка складається із: 1-коридор, 2-кухня-коридор, 3, 4 - житлові кімнати житловою площею 28,7 кв.м, загальною площею 43,7 кв.м.
На підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Кіровський та ОСОБА_6, посвідченого 26.06.2007 року ОСОБА_9, державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-6044, Позивач набув у власність нежиле приміщення, що розташоване у м. Дніпропетровську про пр. Кірова. буд. 6, а саме в житловому будинку літ. А-1 на І поверсі нежитлове приміщення №2, №3 (напівзруйноване) загальною площею 135,4 кв.м, ганок літ.аІІ .
Також встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між Позивачем та ОСОБА_4, посвідченого 26.06.2007 року ОСОБА_9, державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-6048, Позивач набув у власність квартиру №6, що розташована у м. Дніпропетровську, проспект Кірова, буд. 6, а саме: у житловому будинку літ. Б-1 (напівзруйнована) квартира №6 загальною площею 36,3 кв.м.
На підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між Позивачем та ОСОБА_6 і посвідченого 26.06.2007 року ОСОБА_9, державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-6043, Позивач набув у власність квартиру №7, що розташована у м. Дніпропетровську, проспект Кірова, буд. 6, а саме: у житловому будинку літ. Б-1 квартира №7, яка складається із: 1-коридор, 2-кухня, 3, 5- житлові кімнати, 4-туалет, житловою площею 31,0 кв.м, загальною площею 42,7 кв.м.
На підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та посвідченого 01.03.2007 року ОСОБА_9, державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1689, Позивач набув у власність квартиру №8, що розташована у м. Дніпропетровську, проспект Кірова, буд. 6, а саме: у житловому будинку літ. Б-1 квартира №8, яка складається із: 2, 3 - коридори. 4-туалет, 5, 6 - житлові кімнати житловою площею 23,7 кв.м, загальною площею 37,6 кв.м.
Право власності позивача на усе вищезазначене нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно: №14696650 від 28.05.2007 року, №17398530 від 17.01.2008 року, №15554090 від 11.08.2007 року, №15556649 від 13.08.2007 року, №15557960 від 13.08.2007 року.
У цілому, з урахуванням технічних характеристик придбаного Позивачем нерухомого майна, він став єдиним власником квартир та нежитлових приміщень у буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6.
За даними технічного паспорту, виготовленого станом на 21.07.2007 року, об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6 має наступні технічні характеристики: літ.А-1 - магазин в житловому будинку, літ. А 1 -1 - прибудова, літ.а-1 - прибудова, літ.а 1 -1 - прибудова, літ.а2 - ганок, літ.Б-1 - житловий будинок, літ. б-1 - прибудова, літ.б 1 - прибудова, літ. б 2 -1 - тамбур, літ.б 3 -1 - прибудова. літ.В-2 - сарай.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у національному законодавстві.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 319 ЦК України лише власник наділений правом на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас в силу ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням того, що Позивачеві належать усі квартири та нежитлові приміщення у буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6, відповідно до статті 322 ЦК України на нього покладено тягар утримання усіх приміщень за вказаною адресою, у тому числі допоміжних.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
У рішенні конституційного суду України у справі № 1-2/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_7 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02 березня 2004 року зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 року №14-рп-2011 визначено, що із змісту пункту 2 статті 10 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" вбачається, що в ньому не встановлено обмежень щодо набуття права власності на допоміжні приміщення будинку залежно від підстав набуття права власності на житло. Наведене відповідає Конституції України та узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004.
З аналізу наведених вище норм, належить дійти висновку, що позивач як єдиний власник усіх квартир та нежитлових приміщень у буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6, є власником і допоміжних приміщень у вказаних будівлях.
Однак, за наслідком дослідження у судовому засіданні правовстановлюючих документів Позивача на квартири та нежитлові приміщення у буд. літ.А-1 та буд. літ Б-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 6, судом встановлено, що їх частина є напівзруйнованою, з огляду на що вказана обставина має враховуватися при ухваленні рішення.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, оцінивши зібрані докази кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв'язку на предмет належності, допустимості, достатності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
З урахуванням клопотання представника позивача судові витрати належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Кіровський - задовольнити частково.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю Кіровський (код ЄДРПОУ 30012099, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45) право власності на нерухоме майно (напівзруйноване), а саме: житловий будинок літ. А-1 загальною площею 180,0 кв.м, житловою площею 127,0 кв.м та житловий будинок літ. Б-1 загальною площею 109,5 кв. житловою площею 74,8 кв.м, що розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект О. Поля (Кірова), 6 в цілому, у тому числі й на розташовані у них допоміжні приміщення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Головуючий О.В. Колесніченко
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2017 |
Оприлюднено | 31.03.2017 |
Номер документу | 65551930 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Колесніченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні