Рішення

від 14.03.2017 по справі 205/6360/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

14.03.2017 Єдиний унікальний номер 205/6360/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 25.08.2016 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її батьку - ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14.11.2002 р. виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та земельна ділянка (пай) площею 2,1697 га, кадастровий номер 5323085600:00:003:0355, розташованої на території Ряськівської сільської ради Машівського району, Полтавської області.

22.01.2015 року помер ОСОБА_3.

Із інформаційної довідки від 14.07.2016 року виданої приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Комаренко .А.М. та витягу спадкового реєстру від 14.07.2016 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3, який помер 22.01.2015 року заведено спадкову справу №130/2015 Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою.

Свідоцтво про право на спадщину за законом Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою не видавалося, оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

На підставі вищевикладеного просить визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 23.01.2015 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки (пай) площею 2,1697 га, кадастровий номер 5323085600:00:003:0355 розташованої на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 23 січня 2015 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 письмово просив справу розглядати у його відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги підтримав в повному та просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 письмово просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 листопада 2002 року виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради квартира АДРЕСА_3 (Дніпро) належить на праві приватної власності ОСОБА_3. /а.с.55/

Крім того, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія АЛ №523516 від 30 березня 2011 року виданого на підставі розпорядження від 13 липня 2010 року №366 голови Машівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,1697 га, яка розташована: Полтавська область, Машівський район, Ряськівська сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер:5323085600:00:003:0355./а.с.51/

22 січня 2015 року помер ОСОБА_3./а.с.8/

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Згідно матеріалів спадкової справи №130/2015р. після смерті ОСОБА_3, померлого 22 січня 2015 року з заявою про прийняття спадщини звернулася донька - ОСОБА_2 ./а.с.38 на звороті/ та донька - ОСОБА_1./а.с.40/

Таким чином, спадщину ОСОБА_1 прийняла вчасно шляхом подачі відповідної заяви до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори.

11 травня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_3, а саме: квартира №106, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Зелена, буд.№2 та земельна ділянка, що розташована: Полтавська область, Машівський район, с. Ряська./а.с.46 на звороті/

13 травня 2016 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру №106, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Зелена буд.2, яка належала померлому ОСОБА_3 та на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Машівський район, с. Ряська у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. /а.с.47/

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, відповідно до частин 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця.

Крім того, відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п.п. 212, 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст..88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.256, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартиру АДРЕСА_4 (Дніпро), яка складається з: однієї кімнати житловою площею 11,8 кв.м., кухні площею 5,0 кв.м., вбиральні 1,9 кв.м., коридора 2,8 кв.м., балкон 0,1 кв.м., загальна площа квартири 21,6 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 22 січня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (пай) площею 2,1697 га, кадастровий номер 5323085600:00:003:0355, розташованої: Ряськівська сільська рада (за межами населеного пункту) Машівський район Полтавська область, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 22 січня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 5890,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Г. Остапенко