Рішення

від 17.05.2007 по справі 13/192-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17.05.2007                                                             

  Справа №  13/192-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом  Приватного 

підприємця  ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовський рибопереробний

комбінат "Маяк" 

за участі представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2

(ліквідатор),

про стягнення

(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 89895 грн,

                                            в

с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви

заявлені вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе

зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від ІНФОРМАЦІЯ_1 року щодо

сплати орендних платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість за основним

зобов'язанням в розмірі 6295 грн, а також позивачем нараховані неустойка на

підставі положень статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної

плати за користування майном а саме в сумі 80000 грн за період з 10 вересня

2006 року по 1 квітня 2007 року, а також штраф в розмірі 3600 грн за

несвоєчасну сплату орендних платежів.

Відповідачем зазначені вимоги

визнаються частково лише в сумі 46295 грн основного боргу, а саме він вказує

про необґрунтованість стягнення  іншої

суми у зв'язку з безпідставним її нарахуванням, оскільки позивачем розмір

орендної плати було збільшено в односторонньому порядку.

Крім викладеного з матеріалів

справи слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та

Товариством з обмеженою відповідальністю „Скадовський рибопереробний комбінат

„Маяк” укладено договір № 1 оренди нерухомого майна -частини будівлі

консервного цеху, котельної та караульного приміщення загальною площею 1000 м2.

За змістом пункту 2.1. договору відповідач отримавши в оренду зазначене майно,

зобов'язався щомісячними платежами здійснювати сплату 6000 грн в якості

орендної плати із розрахунку 6 грн за 1 м2. 

Відповідно до пункту 1.3. договору

строк дії договору оренди встановлювався з 1 березня по 1 липня 2007 року. В

той же час, за змістом пункту 3.4.6. договору після закінчення строку договору

відповідач зобов'язаний повернути позивачу майно або повідомити про його

пролонгацію. При цьому, якщо відповідач не повідомив позивача про припинення

договору, він діє до моменту закінчення фактичного користування майном. Також

сторонами в пункті 5.1.3. погоджено, що у випадку не сплати відповідачем

орендної плати протягом 10 днів визначеного терміну договір може бути

розірваним до закінчення його дії за ініціативою позивача як орендодавця майна.

На виконання умов договору позивач

за актом приймання-передачі від 2 березня 2006 року передав відповідачу в

користування майно, обумовлене договором, що судом розцінюється як початок

строку оренди.

В період оренди позивачем було

нараховано 38000 грн орендної плати за період з 2 березня по 10 вересня 2006

року з розрахунку 6000 грн на 1 місяць та 2000 грн за 10 днів вересня 2006

року. В свою чергу відповідачем за цей період сплачено 31705 грн, що вбачається

зі складеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 10

вересня 2006 року, у зв'язку з чим залишок несплаченої орендної плати складає

6295 грн, який визнається відповідачем в повному обсязі.

Поряд з цим 10 серпня 2006 року

через несплату відповідачем в повному обсязі орендної плати позивачем на адресу

відповідача надіслано претензію з вимогою про звільнення орендованого майна та

сплату наявної заборгованості.

Не зважаючи на претензію відповідач

орендовані приміщення звільнив лише 1 квітня 2007 року, що не оспорюється

сторонами, а тому судом констатується факт безпідставного перебування

відповідача в приміщеннях позивача в період з 10 вересня 2006 року по 1 квітня

2007 року.

Оскільки укладений між сторонами

договір за своєю юридичною природою є договором оренди, правовідносини, котрі

виникли між ними підлягають регулюванню параграфом 5 Глави 30 Господарського

кодексу України.

Зокрема, за статтею 283 цього

Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні

(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення

господарської діяльності.

Відповідно до положень частини 1

статті 291 договір оренди серед інших випадків припиняється у разі закінчення

строку, на який його було укладено, а за частиною 4 цієї ж статті правові

наслідки припинення договору оренди визначаються до умов регулювання договору

найму Цивільним кодексом України.

Так, статтею 785 ЦК України

встановлено правило, за яким у разі припинення договору найму наймач

зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була

одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено

договором. Крім того, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі,

наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної

плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі положень цієї норми

позивачем нараховано до сплати відповідачу 80000 грн з розрахунку подвійної

плати за користування річчю за період з 10 вересня 2006 року по 1 квітня 2007

року.

Згідно до пункту 4.3.1 договору

сторонами встановлено сплату відповідачем штрафу в розмірі 20 % місячного

розміру орендної плати у випадку несвоєчасної її сплати, у зв'язку з чим ним

нараховано 3600 грн штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати в квітні,

червні та липні 2006 року.

У відповідності до частини 1  статті 230 ГК України, штрафними санкціями

визнаються господарські  санкції у

вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської

діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В свою чергу частиною 3 статті 232 того ж Кодексу, встановлено, що вимогу щодо

сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник

господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Згідно до частини 7 статті 193

Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору

не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості

суперечить вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладені

обставини та враховуючи положення правових норм, позовні вимоги підлягають

задоволенню, в тому числі із застосуванням статті 20 Господарського кодексу

України, за якою кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і

законних інтересів, які серед іншого захищаються шляхом стягнення суми

заборгованості.

Заперечення відповідача до уваги

судом не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та

зазначеними обставинами.

Приймаючи до уваги, що позовні

вимоги підлягають задоволенню державне мито та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі зазначених правових

норм та керуючись статтями 44, 49,  82-85

ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю

„Скадовський рибопереробний комбінат „Маяк” (розташованого за адресою:

Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Набережна, 2; розрахунковий рахунок

26002322658001 в ХФ ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Скадовськ, МФО 352479, код 31347568)

на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1;

розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ХФ ЗАТ „Приватбанк” м. Херсон, МФО 352479,

ідентифікаційний номер НОМЕР_2) -86295 грн основної заборгованості, 3600 грн

штрафу, 898,95 грн компенсації по сплаті державного мита та 118 грн витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дата підпису рішення -21 травня 2007 року

                        Суддя                                                                                      М.К.

Закурін