Постанова

від 21.03.2017 по справі 810/915/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року № 810/915/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.12.2016 по 27.02.2017 на загальну суму 9401,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області.

Як встановлено судом, позивачем було виставлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2016 по 27.02.2017 та на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, а саме по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що в загальному розмірі становить 9401,17 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи розпорядження та протоколи призначення пенсії з пенсійної справи на ОСОБА_3. Даними документами підтверджено, що дана особа працювали саме на підприємстві відповідача, а умовами призначення їм пільгових пенсій є робота за списком № 2.

Відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ТОВ "Україна" станом на 27.02.2017 має заборгованість в сумі 90476,17 грн., із них заборгованість за період з 01.12.2016 по 27.02.2017 становить 9401,17 грн.

На адресу відповідача було направлено супровідні листи та акти звірки за даний період.

Оскільки відповідачем не погашена вказана заборгованість перед позивачем, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з долученої до справи та дослідженої судом постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 в адміністративній справі №810/4010/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" з аналогічним предметом спору задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 (стосовно витрат на виплату і доставку пенсій тим самим пенсіонерам, але за інший період), яка набрала законної сили. Судом визнано, що підприємство відповідно до вимог законодавства зобов'язано відшкодувати органу Пенсійного фонду України витрати на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеним у позові пенсіонерам.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що правомірність стягнення витрат на виплату і доставку пенсій вказаним у позові пенсіонерам досліджувалось в адміністративній справі №810/4010/15. Зазначене судове рішення мотивоване тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрати на виплату і доставку пенсій цим громадянам, тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам.

Отже, вищевказаною постановою Київського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили, позовні вимоги цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій тим самим особам, задоволено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме - даними розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2016 по 27.02.2017, розпорядженнями та протоколом призначення пенсії. Вказані розрахунки відповідачем оскаржено не було.

Станом на день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (код ЄДРПОУ 30846138) на користь Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2016 по 27.02.2017 в сумі 9401 (дев'ять тисяч чотириста один) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.