Постанова

від 28.02.2017 по справі 826/17156/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 лютого 2017 року справа №826/17156/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Навікон" простягнення коштів з рахунків платника податків В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - позивач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікон" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Навікон"), в якому просить: 1) стягнути з ТОВ "Навікон" (код ЄДРПОУ 30587383) кошти в розмірі 398 115,83 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків; 2) кошти зарахувати на податок на додану вартість у розмірі 398 115,83 грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач УДКС у Святошинському районі міста Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Згідно з даними інтегрованої картки за ТОВ "Навікон" обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 398 115,83 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Святошинському районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судому порядку.

Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 18 липня 2016 року №№0015201201, 0015181201, якими до ТОВ "Навікон" застосовано штраф у розмірі 397 390,32 грн. та у розмірі 170,00 грн., всього - 397 560,32 грн.

Доказів сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень або доказів їх оскарження до суду не надано; тому, спірна сума заборгованості у розмірі 397 560,32 грн. вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 22 березня 2016 року №1225-16; поштове відправлення, в якому надіслано податкову вимогу, повернулось на адресу контролюючого органу.

За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі у частині стягнення податкового боргу у розмірі 397 560,32 грн. є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.

Разом з тим, в іншій частині позовних вимог на суму 555,51 грн. належить відмовити, оскільки виникнення податкового боргу на цю суму документально не підтверджується.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частина перша статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183 2 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 183 2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікон" (ідентифікаційний код 30587383; 03115, м. Київ, вул. Тулузи, 10 А) на користь Державного бюджету України (р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач УДКС у Святошинському районі міста Києва, ідентифікаційний код 37962074) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 397 560,32 грн. (триста дев'яносто сім гривень п'ятсот шістдесят гривень тридцять дві копійки).

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.А. Кузьменко