Постанова

від 23.03.2017 по справі 323/1711/16-а(2а/323/30/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2017 рокусправа № 323/1711/16-а(2а/323/30/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним та зобов'язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним та зобов'язання призначити пенсію.

Позов обґрунтовано тим, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону, оскільки працював на роботах, що дають право на пільгову пенсію, більше передбаченого терміну (більше 12 років 6 місяців), що підтверджується записами в трудовій книжці, та 10 грудня 2015 року досяг відповідного віку (55 років).

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнені довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що в трудовій книжці міститься запис про його роботу електрогазозварника (Список №2), що надає право для оформлення пенсії на пільгових умовах; в трудовій книжці містяться відомості про атестацію робочого місця електрогазозварника.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що основним документом що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 20 Порядку КМУ від 12.08.1993 року №637, передбачено, що у випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. Однак, позивачем не була надана така довідка.

Представник відповідача (Козарик Н.Г.) у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 12.06.1984 року по 15.08.2002 року працював газоелектрозварником (у подальшому назву професії змінено на електрогазозварник) на ВАТ Оріхівський маслосирзавод та має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. б ч. 1ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Має загальний страховий стаж 25 років 6 місяців. Натомість, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки на підтвердження пільгового стажу та немає підтвердження атестації робочого місця.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про пенсійне забезпечення .

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 12.06.1984 року по 15.08.2002 року працював газоелектрозварником (у подальшому назву професії змінено на електрозварник ) на Оріхівському маслосирзаводі. Дані факти підтверджуються записами у його трудовій книжці (а.с. 154-156).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за весь період роботи позивача посада електрозварника була передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173 (розділ XXXII); Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 р. №10 (розділ XXIII (23200000- 19905)); Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 (розділ XXXIII 23200000-19906). Відповідно до п. З Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи).

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки працював на роботах, що дають право на пільгову пенсію, більше передбаченого терміну (більше 12 років 6 місяців) та 10 грудня 2015 року досяг відповідного віку (55 років).

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Оріхівському районі Запорізької області для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки, згідно зі ст. 81 Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. натомість, Рішенням комісії з розгляду спірних питань з призначення (перерахунку) та виплати пенсії в управлінні Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області від 14 березня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності пільгового стажу та уточнюючої довідки на його підтвердження.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що основним документом що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення ). Трудова книжка з відповідними записами, що підтверджують стаж позивача на посаді електрозварник була надана позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , затверджено постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №920 від 05.07.2006 року. Так, пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсі на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже, необхідність щодо уточнюючої довідки виникає лише в разі відсутності трудової книжки, або відповідних записів у най. Натомість, у позивача наявні і трудова книжка і записи в ній не виникають сумніву та безпосередньо підтверджують його трудовий стаж на відповідній посаді, яка віднесена до Списку №2.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що в трудовій книжці позивача наявний запис щодо атестації робочих місць, а саме, зазначено номер наказу та дата - Наказ №40 від 30.04.1996 року (а.с. 155). Також матеріали справи містять Карту атестації робочого місця по умовам праці (а.с. 161).

Отже, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи, що призвело до помилкових висновків.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, приймаючи ОСОБА_1 на посаду, віднесену до Списку №2, що надає право на пільгову пенсію, роботодавець гарантував позивачеві соціальне забезпечення у вигляді можливості виходу на пенсію за наведених вище обставин.

Згідно зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, записами в трудовій книжці підтверджується відповідний стаж роботи позивача, що надає право на пенсію на пільгових умовах, записами в трудовій книжці підтверджуються результати атестації робочих місць, дані обставини не викликає необхідності вимагати уточнюючу довідку для підтвердження пільгового стажу роботи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що правовідносин у спорах про право на пільгову пенсію з підстав, встановлених пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ, Верховний Суд України раніше неодноразово висловлював правову позицію, суть якої зводиться до такого. Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є: встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу [постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року справа № 21-183а13, від 19 травня 2015 року справа № 21-175а15 та від 10 лютого 2016 року справа № 21-5432а15]. На постанову ВСУ від 10 лютого 2016 року справа № 21-5432а15 посилався відповідач та суд першої інстанції, натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що в зазначеній постанові ВСУ вказано на необхідність з'ясування, чи проводилася атестація цього робочого місця і що про це свідчить. Однак, в справі щодо позивача ОСОБА_1 такі обставини встановлені, а саме, атестація робочого місця проведена про що є запис в трудовій книжці та в матеріалах справи міститься копія карта умов праці.

Отже, на думку, колегії суддів апеляційної інстанції, право ОСОБА_1 на соціальний захист (пенсійне забезпечення) порушено та підлягає відновленню шляхом задоволення позовних вимог.

Виходячи з викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення комісії з розгляду спірних питань з призначення (перерахунку) та виплати пенсії в Управлінні пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, правонаступником якого є Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14 березня 2016 року, яким позивачеві - ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Зобов'язати відповідача - Управлінні пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, правонаступником якого є Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 09 березня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак